Особливі потреби очей взимку

Вадим Печерій. /Фото із особистого архіву
Вадим Печерій. Фото із особистого архіву

Чому і які саме обставини стають для наших органів зору додатковим навантаженням зимою і як можна допомогти впоратися з цим без втрат?

Таких особливих потреб чимало, — говорить Вадим ПЕЧЕРІЙ, лікар-офтальмолог, ретинолог, лазерний хірург, Офтальмологічний центр «Зіниця», місто Дніпро. Про це лікар розповів в рамках науково-практичної конференції «Мистецтво фармації», організованої ГО «Асоціація фундаментальної, експериментальної та клінічної фармакології».

Проблеми очей в осінньо-зимовий період

Восени та особливо узимку всі ми відчуваємо дефіцит світла через який наші зіниці протягом більшої частини доби знаходяться у більш розширеному, ніж зазвичай, стані.

Для пацієнтів, які мають будь-які аномалії рефракції (короткозорість/далекозорість, астигматизм), це означає, що всі симптоми патології проявлятимуться тяжче.

Крім того, у людей з будь-якими проблемами зору, у цю пору року з1являються складності зі світловою/темновою адаптацією, що викликає, своєю чергою, певні складності щодо керування автомобілем у вечірні та нічні години доби.

Названі вище проблеми ускладнюються ще й «національними особливостями» на кшталт відсутності адекватного вуличного освітлення доріг, майже тотальною відсутністю навіть у мирний час контролю за тим, як водії використовують освітлювальні прилади своїх авто. В результаті, всі ми є свідками негласного змагання: «Чиє світло битиме вище, далі та яскравіше», засліплюючи всіх учасників руху. Це стало особливо критично проявлятися зараз, під час блекаутів, коли у вечірній час на вулиці, окрім автомобільних фар, немає жодного освітлення.

До того ж в холодну пору року посилюються:

  • прояви хвороби сухого ока;
  • сльозотеча (через вітер та переохолодження поверхні очей особливо, у людей з нестабільною сльозовою плівкою).

Ці прояви переносяться тяжче, адже відбуваються на тлі:

  • нестачі низки нутрієнтів;
  • субоптимального раціону;
  • дистанційної/«екранної» форми роботи та навчання.

Все це не покращує здоров’я наших очей, а тому ми маємо застосовувати для них виняткові заходи допомоги.

Комп’ютерний зоровий синдром – прикмета часу, але миритися з нею не обов’язково

Насправді йдеться про комплекс симптомів погіршення здоров’я очей та зору, що виникають внаслідок тривалого використання комп’ютера, планшета та/або смартфона через:

  • Тривалу напругу м’язів ока, що відповідають за акомодацію;
  • Перефокусування при недостатній глибині різкості (екран/клавіатура), наявності відблисків, віддзеркалень на поверхні екрана;
  • Нестабільність відстані між очима й екраном;
  • Низька частота моргання;
  • Субоптимальна робоча поза;
  • Субоптимальний мікроклімат (низька вологість у приміщенні, пил, дисперсні частинки, випаровування тощо);
  • Субоптимальне освітлення (недостатня яскравість, мерехтіння, контрове світло: коли джерело світла розміщується позаду обʼєкта).

Симптоми комп’ютерного зорового синдрому

  • Зорова втомлюваність (астенопія);
  • Затуманення зору, порушення фокусування;
  • Сухість, відчуття стороннього тіла в очах, сльозотеча, почервоніння очей;
  • Біль в очах, орбітальній ділянці та головний біль.

Комп’ютерний зоровий синдром широко розповсюджений серед українців: 65-75% людей страждають від нього, але лише 10-15% з них усвідомлюють, що їхні проблеми з очима пов’язані із надмірним використанням гаджетів.

Як уникнути комп’ютерного зорового синдрому

Перш за все, потрібно дотримуватися правил ергономіки й обирати для щоденного використання великі екрани, працювати на більшій відстані, надавати перевагу настільному комп’ютеру або ноутбуку, а не смартфону або планшету.

Важливо подбати про клімат у робочому приміщенні: нормальний рівень зволоженості повітря, регулярні провітрювання тощо та дотримуватися режиму праці – «Правило 20/20/20»: кожні 20 хвилин роботи робіть перерву на 20 секунд та дивіться на велику (понад 20 футів або 6 м) відстань.

Оптимальна робоча поза

Оптимальне освітлення

  • Достатньо яскраве;
  • Спектрально повноцінне;
  • Без мерехтіння;
  • Без відблисків;
  • Рівномірне.

Сьогоднішні реалії такі, що маємо констатувати: будь-яке освітлення – це краще, ніж його відсутність. Ми не звертаємо уваги на те, чи сушить повітря доступний засіб опалювання і на свою робочу позу. Словом, працюємо там, де відносно тепло і безпечно, де є вода, живлення та інтернет…

Зрозуміло, що все це позначається на здоров’ї наших органів зору. Тож, варто робити хоча б те, що ми можемо змінити й додати препарати, що допоможуть впоратися з цим.

Як обрати лікарський засіб – повноцінне джерело каротиноїдів

Такий препарат повинен містити зорові пігменти – лютеїн та зеаксантин – у прийнятних дозах (10 мг, 2 мг, відповідно) та збалансованих (!) співвідношеннях один до одного. Баланс дуже важливий, адже сприятиме кращому засвоєнню цих компонентів.

Зверніть також увагу, що лікарський засіб не повинен мати протипоказів для пацієнтів із цукровим діабетом, які, як ми знаємо, належать до групи ризику щодо захворювань сітківки ока.

Окрім зорових пігментів, препарат має містити вазоактивні компоненти (наприклад, ресвератрол) та вітаміни, дефіцит яких також імовірний у цю пору року.

Яких поживних речовин нашим очам не вистачає взимку

Лютеїн, зеаксантин та каратиноїди

Перш за все, ми відчуваємо певний дефіцит каротиноїдів, що синтезуються рослинами, містяться у фруктах та овочах, з якими потрапляють до організму людини.

Лютеїн та зеаксантин, що надходять перорально, селективно накопичуються у макулі очей людини. Їхній вміст у харчових продуктах досягає свого максимуму влітку та восени, а потім стрімко знижується взимку. Адже відомо, що лише 25% європейців споживають рекомендовану щоденну кількість овочів та фруктів. Про українців, особливо зараз, годі й говорити.

Це погано позначається на здоров’ї очей, адже каротиноїди виконують дуже важливі функції:

  • чинять антиоксидантну та протизапальну дію;
  • фільтрують УФ-випромінювання та шкідливу складову синьої частини спектра;
  • забезпечують біохімічну адаптацію до різних умов освітлення;
  • зменшують формування та накопичення ліпофусцину (тобто уповільнюють вікові зміни в очах).

Численні великі (проведені на десятках тисяч пацієнтів у тому числі здорових добровольцях) дослідження довели ефективність каротиноїдів.

Зокрема, було показано, що на тлі застосування препаратів, що містять лютеїн та зеаксин:

  • знижується ризик формування та швидкість прогресування вікової макулодистрофії;
  • підвищується контрастна чутливість;
  • зменшуються прояви зорової втомлюваності серед молодих пацієнтів.

А от застосування інших каротиноїдів – препаратів з бета-каротином серед курців (навіть і тих, хто покинув курити) показало збільшення імовірності розвитку раку легень. Це обов’язково потрібно враховувати, обираючи препарат для корекції здоров’я очей як для людей похилого віку, так і для молодих.

Сезонні дефіцити вітамінів

Вітамін D

Про роль цього вітаміну/прогормону для здоров’я кісток, м’язів, нервової системи, як потужного профілактичного засобу цукрового діабету 2 типу, злоякісних новоутворень тощо, відомо досить добре.

Значення вітаміну D в офтальмології ученим ще належить осягнути повною мірою, але вже сьогодні відомо, що рогівка ока людини здатна активувати й використовувати 25(OH)D локально.

Також відомо, що сезонний дефіцит вітаміну D мають близько 40% європейців, а близько 13% — страждають від D-дефіциту.

Дефіцит вітаміну D – рівень 25(OH)D ˂ 20 нг/мл (50 нмоль/л)

Недостатність вітаміну D – рівень 25(OH)D = 21-29 нг/мл (50,1-74,9 нмоль/л)

Межі норми – рівень 25(ОН)D ˃ 30-50 нг/мл (75,0 нмоль/л)

Для підтримки нормального рівня вітаміну D в крові, лікарі рекомендують хоча б один раз на рік здавати аналіз на концентрацію 25(OH)D та у період з жовтня по березень додатково приймати його підтримувальну профілактичну дозу:

  • Дітям – 1000 МО.
  • Дорослим – 2000 МО.
  • Людям з надмірною масою тіла – від 4000 до 6000 МО.

Сучасні дослідження доводять, що постійне споживання профілактичних доз вітаміну D здатне знизити загальну смертність від усіх причин!

Вітамін С

Перебільшити значення для загального здоров’я людини цього вітаміну складно. Зокрема, він важливий для підтримки здоров’я

  • шкіри,
  • судин,
  • кісток,
  • хрящів,
  • допомагає у загоєнні ран,
  • зміцненні імунітету,
  • сприяє швидшому одужанню при ГРВІ.

Сезонний дефіцит вітаміну С пов’язаний із низькою кількістю споживання овочів та фруктів, а також їхньою нижчою, порівняно з сезоном дозрівання, якістю через неправильне або надто тривале зберігання та неправильну кулінарну обробку.

Отже, оскільки наш організм не здатен депонувати/запасати вітамін С, у зимовий сезон – сезон ГРВІ його необхідно приймати додатково.

Цинк

Цей мікроелемент важливий для поділу клітин, синтезу та дії низки ферментів, здоров’я шкіри та процесах регенерації при загоєнні ран.

Крім того, він сприяє зміцненню імунітету, а відтак полегшує перебіг ГРВІ та їх тривалість.

Міститься цинк у м’ясі, морепродуктах, молочних продуктах (сирах), злаках та цільнозерновому хлібі.

Відносний дефіцит цинку виникає через напруження імунітету під час респіраторних вірусних інфекційних захворювань.

Але, споживаючи препарати цинку додатково, важливо дотримуватися рекомендованих доз, аби уникнути передозування, що проявляється зазвичай симптомами:

  • анемія,
  • порушення сну,
  • гастроінтестинальні розлади,
  • симптоматика, подібна до ГРВІ.