Марія Карчевич: «Цифрова медицина перестала бути «додатком» до системи охорони здоров’я і стала її повноцінною основою»

Що змінилося останнім часом у цифрових медичних сервісах, які вже відомі і працюють давно?

Сьогодні ми говоримо не просто про перелік сервісів, а про логіку створення життєздатного цифрового середовища, яке здатне розвиватися, витримувати навантаження війни та інтегруватися у глобальний простір.

Так, для українців вже давно стали звичними цифрові сервіси в медичній сфері, такі як е-Рецепт, е-Направлення, е-Лікарняний, електронний медичний висновок про народження дитини та послуга єМалятко. З їх запровадженням отримати послуги стало зручніше, швидше. 

Ми постійно вдосконалюємо роботу електронних інструментів і впроваджуємо нові. До прикладу, запустили Кабінет пацієнта і тепер декларацію з лікарем людина може підписати онлайн. 

Але головна зміна останніх років — навіть не в кількості сервісів. Вона в тому, що цифрова медицина перестала бути «додатком» до системи охорони здоров’я. Сьогодні вона стає її повноцінною основою. З мільярдами медичних записів, рецептів, направлень, медвисновків… Це про безперервність медичної допомоги, стійкість та здатність забезпечувати послуги навіть у найскладніших умовах — під час пандемії, війни чи блекаутів.

Які функції зараз доступні в Кабінеті пацієнта?

Наразі через Кабінет пацієнта можна керувати своїм профілем: перевіряти персональні дані та декларації. Також доступна можливість онлайн подати декларацію сімейному лікарю або терапевту. Але ми розвиваємо його функціонал і у майбутньому кабінет стане тим місцем, де людина бачитиме свою медичну історію, незалежно від закладу, в якому пацієнт обслуговується.

Найближчим часом також плануємо реалізувати можливість, щоб батьки та інші законні представники могли авторизуватися у кабінеті своєї дитини/підопічного.

Недавно був запущений функціонал, коли за е-Рецептом система автоматично показує пацієнту три найдешевші препарати з тією ж діючою речовиною, дозуванням і формою випуску. Як це працює?

Дійсно, ця функція доступна у вигляді QR-коду на памʼятці до е-рецепта, яку можна отримати у лікаря. Це допомагає пацієнту вибрати ліки відповідно до свого бюджету і не доплачувати за бренд. 

Так, просканувавши QR-код, у каталозі можна побачити всі доступні препарати з тією ж діючою речовиною, дозуванням і формою випуску, а також три варіанти препаратів за найнижчою ціною. Щонайменше один із них обовʼязково має бути в наявності в аптеці.

Зараз такий функціонал доступний для однокомпонентних рецептурних ліків у формі таблеток і капсул, які купуються за власні кошти. Цього місяця рішення буде масштабуватися й на інші препарати.

Чи відстежується, скільки пацієнтів обирають найдешевший препарат після впровадження цієї функції? 

Національний каталог цін показує граничну ціну на ліки, тобто максимальну ціну, за якою вони можуть продаватись в аптеці. Вартість ліків в конкретній аптеці людина дізнається саме в аптеці, десь вона може бути такою самою, як в каталозі, в інших аптеках — дешевше. І який саме препарат обере людина, вона визначається самостійно, враховуючи, можливо, ціну в цій аптеці, або керуючись іншими факторами — наприклад, обере певну торгову марку чи виробника. З нашого боку ми відстежуємо цифри щодо використання такого сервісу. 

Ще однією з останніх новацій є цифровізація ринку косметики. Як працює система електронної нотифікації косметичної продукції і які результати її запуску? Чи допомагає цифровізація зменшити кількість небезпечної або фальсифікованої косметики на ринку?

В електронній системі вже зареєстровано понад 400 виробників та імпортерів косметичної продукції. Вони внесли інформацію про близько 5 тисяч косметичних продуктів, як українського виробництва, так і імпортних. 

Раніше у нас не існувало єдиного електронного каталогу косметики. Кожен косметичний продукт, як-от шампунь чи крем, просто потрапляли на полиці магазинів без централізованого обліку. Тепер кожен засіб проходить нотифікацію і отримує власний ʼелектронний паспортʼ. У базі фіксується його склад, виробник, умови використання та інші важливі характеристики. Це, з одного боку, створює прозорі умови на ринку косметики, з іншого — гарантуватиме споживачам безпечність продукції, яку вони купують, та мінімізує появу на ринку неякісних товарів. 

Крім того, у майбутньому цифрова база даних дозволить лікарям швидко дізнатися склад продукту, якщо у пацієнта виникне серйозна алергічна реакція на косметичні засоби.

Також варто додати, що впровадження такого рішення здійснюється в рамках євроінтеграційного процесу.

А як зараз працює електронна черга на ендопротезування і які результати першого року її роботи?

З часу запровадження черги лікарі провели вже понад 19 тисяч операцій з ендопротезування пацієнтам з черги. Більше ніж 6 тисяч операцій — цього року. 

Черга формується та ведеться окремо в кожному медзакладі, де надаються послуги з безоплатного ендопротезування суглобів. МОЗ затвердив перелік з 97 таких закладів, вони є у всіх регіонах країни. Саме в ці медзаклади розподіляються ендопротези, закуплені державним коштом. І саме в ці заклади людині слід звернутись, щоб зареєструватись у черзі. Лікар закладу вносить в систему дані пацієнта і він потрапляє до листа очікування. Під час планування операцій система автоматично формує список пацієнтів для виклику з урахуванням наявності потрібного типу протеза, стану пацієнта та пільгового статусу.

Операції з безоплатного ендопротезування проводяться як невідкладно, зокрема, у разі гострих медичних показань, так і планово. Ургентні проводяться поза чергою, планові — виключно в порядку черговості в електронній черзі. 

Які критерії визначають пріоритетність таких пацієнтів у черзі?

Право на першочерговість операцій з ендопротезування мають пацієнти, у яких є пільги, зокрема, ветерани війни, ліквідатори аварії на ЧАЕС, або пацієнти з визначеними медичними показаннями, як-от асептичний некроз чи субхондральний перелом. 

Торік вперше відбувся е-розподіл в інтернатуру. Що він засвідчив? Чи враховано якісь нюанси на цей рік? Чи передбачені надалі оновлення правил (удосконалення е-системи) та в яких напрямах? 

Процес розподілу в інтернатуру став повністю автоматизованим і прозорим. Те, що роками залежало від ручних рішень і людського фактора, тепер працює за єдиними зрозумілими правилами. Бо електронний розподіл унеможливлює зовнішній вплив на результати. Недарма цей крок дехто вже називає мініреформою медичної освіти.

Система формує єдиний рейтинг успішності випускників усіх медзакладів країни на основі результатів іспитів та середнього балу за роки навчання. Випускники обирають спеціалізацію та заклади, визначають пріоритети, а алгоритм розподіляє місця виключно за рейтингом: хто має вищий бал, — отримує бажане місце проходження практики та навчання першими. 

96% тогорічних випускників отримали бюджетні місця за бажаними спеціальностями з першої спроби. Це майже 3000 студентів, які за сумлінне навчання заслужено отримали можливість обрати бажану спеціалізацію та пройти інтернатуру в бажаному місці.

Нині вже відбувається підготовка до цьогорічного розподілу, зокрема, на портал вакансій для медпрацівників, який синхронізований з системою розподілу, вже внесено майже 5 тисяч вакансій для інтернів. 

Щодо змін чи оновлень правил е-розподілу, то заплановані суто технічні доопрацювання, які покращать роботу користувачів та бізнес-процеси. 

Однією з важливих реформ 2025 року став процес ліквідації МСЕК та впровадження нової системи встановлення інвалідності. Як ви оцінюєте перший рік цих змін?

Ми не просто замінили МСЕК іншою процедурою, ми змінили підхід до оцінювання повсякденного функціонування людини. Тепер це цифровізований процес, де направлення, розгляд справи, рішення та подальша передача даних фіксуються централізовано, а не окремо в кожній комісії. За цей час у системі не зафіксовано жодного випадку втрати документів або маніпуляцій з непомітно докладеними довідками — цифровий документообіг забезпечує цілісність даних.

Додатковими запобіжниками від можливих зловживань є автоматичний розподіл справ: до дня оцінювання ані пацієнт, ані заклад не знає, яка саме команда проводитиме оцінювання. Лікарі експертних команд не бачать даних про пацієнта чи його документи до дня розгляду справи. Рішення ухвалюються колегіально, а голосування по кожному пункту поіменно фіксується в системі.

Один з важливих результатів роботи нової системи — суттєве скорочення часу очікування. У 2025 році середня тривалість очікування на розгляд справи становила всього 19 днів, тоді як у МСЕК справи не розглядались місяцями. На сьогодні шлях від електронної подачі документів для оцінювання до отримання людиною рішення займає вже в середньому менше ніж15 днів. А експертні команди з оцінювання ухвалили понад 750 тисяч рішень.

Чи ефективніше й прозоріше працює система після реформування?

Так, завдяки цифровізації процесів система стала прозорішою. І головне — вона стала більш доступною для людей. Адже скасовано ЛКК, як обов’язкову ланку маршруту, запроваджено екстериторіальність, оцінювання можна пройти не лише очно, а й заочно або дистанційно. Пацієнт також може здійснювати аудіо- або відеофіксацію оцінювання, брати участь у ньому разом з уповноваженим представником. На кожному етапі оцінювання людина отримує електронні сповіщення на свою пошту. 

Щоб оцінити роботу ЕКОПФО, ми проводимо опитування серед людей, які вже пройшли оцінювання, і понад 73% з них відзначають після проходження процедури, що отримали потрібну інформацію та підтримку. Також більшість респондентів серед переваг нового підходу найчастіше вказують швидкість проходження процедури, коректне ставлення лікарів, відсутність черг, цифровізацію процесу.

Звісно, як і в будь-якій нові системі, є виклики, з якими ми працюємо. Зокрема, щодо неоднорідного навантаження по регіонах і закладах, потреби в подальшому навчанні всіх учасників процесу, а також адаптації до нових організаційних підходів. 

Які ще цифрові сервіси МОЗ планує запустити найближчим часом, і що в пріоритеті у зв’язку з наближенням до євростандартів?

Плануємо розширювати можливості Кабінету пацієнта, запустити Ліцензійний реєстр з медпрактики, функціонал реєстрації іноземних громадян в електронній системі охорони здоров’я тощо.

Також працюємо над підготовкою до запровадження транскордонного обміну даними. Це великий і складний напрям, над яким сьогодні активно працюють і багато країн ЄС, адже йдеться не лише про технології, а й про сумісність систем, стандарти безпеки, захист даних та довіру між державами. Для України це важливий крок до інтеграції у європейський цифровий простір охорони здоров’я.

Які індикатори ефективності МОЗ використовує для оцінки цифрових реформ?

Серед індикаторів є кількісні, які показують рівень масштабності цифровізації. Також важливими є показники щодо автоматизації процесів, повноти та якості даних. І що важливо — це оцінка впливу на ті чи інші процеси і зміни у сфері та зворотний звʼязок від користувачів, який ми отримуємо за допомогою регулярних опитувань.

Останнім часом увага суспільства зосереджена на проведенні скринінгу 40+. Чи «вмонтована» ця програма в ЕСОЗ — як вносять дані лікарі, чи доступні вони пацієнтам, хто з фахівців може їх переглядати? 

Скринінг не є окремою частиною в ЕСОЗ, є певні умови кодування в системі для лікарів різних ланок медичної допомоги, але підхід загалом такий же як і для інших послуг в охороні здоров’я.

Скільки закладів беруть участь у цій програмі? Яка частка приватних? 

Нині пройти скринінг можна у 2050 місцях надання послуг у медичних закладах по всій країні. Зокрема, приблизно 70% із них — комунальні, 30% — приватні. Тож вибір, де пройти скринінг, у людини досить широкий. 

Скільки подано заявок пацієнтів і скільки заявників скористалося програмою?

Програма продовжує набирати обертів. Від початку її дії вже понад 65 тисяч українців та українок пройшли скринінг, а більше ніж 700 тисяч людей подали заявки на участь. Лідером серед регіонів, де найбільше людей пройшли скринінг, є Запорізька область. 

Чи складніше для пацієнта пройти скринінг без застосунку Дія?

Якщо людині вже виповнилося 40 років, вона може подати заявку через застосунок Дія або оформити послугу в ЦНАПі. Після зарахування коштів підтримки учасник має два місяці, щоб оплатити послугу скринінгу в медичному закладі. Якщо кошти не використати протягом цього часу, вони автоматично повернуться до держбюджету.

Обрати один із медзакладів, що надають послугу, можна на сторінці програми: screening.moz.gov.ua. 

Водночас понад 11 мільйонів людей віком 40 + використовують в Україні застосунок Дія, тож можуть скористатись цифровим маршрутом для отримання послуги.

Чи створено національний реєстр скринінгових результатів, щоб оцінювати ефективність програми? 

Уся медична інформація, кожен контакт людини із системою охорони здоров’я, як-от візит до лікаря, проведене обстеження, отримане направлення, виписані рецепти — ведеться і зберігається в електронній системі охорони здоров’я. Відповідно всі дані щодо результатів скринінгів здоров’я також вносяться до медичної картки пацієнта, тож немає потреби створювати якісь окремі додаткові реєстри.