ОТС: симптоматичне лікування ГРВІ

ОТС: симптоматичне лікування ГРВІ /freepik

Кінець осені-початок зими для аптек – завжди «високий сезон». Кашель, нежить, температура – основні скарги, із якими люди звертаються до фармацевта.

Тож варто пригадати і стандарт фармацевтичної допомоги «COVID-19», і деякі нюанси фармацевтичної опіки під час відпуску безрецептурних препаратів.

Про це та інші важливі аспекти симптоматичного лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) розповідає доктор медичних наук, професор, керівник кафедри фармакології НМУ імені О.О. Богомольця, академік НАН вищої освіти України, член Європейської асоціації клінічної фармакології та фармакотерапії (EACPT), Міжнародної спілки фундаментальної та клінічної фармакології (IUPHAR) Ганна ЗАЙЧЕНКО.

Ганна ЗАЙЧЕНКО
Ганна ЗАЙЧЕНКО

Профілактика: особливості на тлі пандемії

Вакцинація проти грипу і COVID-19: можна щепитися в один день?

Сьогодні добре відомо, що COVID-19 – вакцинокерована вірусна інфекція, і вакцини, на щастя є. Тому, аби перервати ланцюг інфікування і поширення смертельно небезпечної хвороби, яка вже забрала майже 5 мільйонів життів на планеті, потрібно вакцинуватися. І фармацевти можуть відігравати важливу роль у заохоченні громадян до імунопрофілактики.

Передусім фармацевт має захистити себе, адже під час роботи часто доводиться спілкуватися з людьми, які не тільки розповідають про симптоми ГРВІ, а й «демонструють» їх.

Крім того, під час пандемії потрібно пам’ятати і про тих, хто не може опиратися інфекції, – вагітних, людей із тяжкими хронічними захворюваннями. Адже саме люди, які страждають на хронічні захворювання – серцево-судинні хвороби, цукровий діабет, артеріальну гіпертензію та інші, є й найчастішими відвідувачами аптек. Тож, аби не наражати їх на небезпеку, слід буди щепленим. Особливо, зважаючи на той факт, що 80% людей, які вже інфіковані, не відчувають жодного симптому інфекції, поширюючи її при цьому.

До того ж поведінку вірусу, що мутує, складно передбачити. Так, якщо на початку пандемії найуразливішими були люди похилого віку і пацієнти з мультиморбідними станами, то тепер хворіє багато молодих здорових людей.

Отже, ВООЗ разом із світовою медичною спільнотою сьогоднішню перспективу подолання COVID-19 вбачає у вакцинації.

«Глобальна мета» ВООЗ – імунізація кожною країною 70% населення до середини 2022 року. Пандемія закінчиться, коли весь світ вирішить покласти їй край, оскільки таке рішення – в наших руках», – наголошує генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреїсус.

Що може рекомендувати фармацевт і до якого «подвійного удару» слід бути готовим?

Є три підходи до лікування ГРВІ:

  •  етіологічний – спрямований на збудника, хоча в більшості випадків вплинути на нього неможливо, адже противірусних препаратів дуже мало. Сьогодні в нашому арсеналі – лише препарати для специфічного лікування грипу, а при всіх інших респіраторних вірусних захворювань можна застосувати хіба що противірусні препарати непрямої дії; 
  • патогенетична терапія – спрямована на усунення кашлю, полегшення дихання, підвищення імунного захисту, відновлення працездатності тощо;
  • симптоматична терапія – усунення найпоширеніших симптомів ГРВІ.

Отже, у контексті медичної допомоги при ГРВІ профілактичний підхід та симптоматична терапія – інструменти, доступні фармацевтові.

Єдиною дієвою профілактикою грипу та коронавірусної інфекції є щеплення. Попри те що вакцини проти COVID-19 були розроблені у рекордно стислі терміни, не мали часу на докладне вивчення, як інші імунопрофілактичні препарати, їхні переваги очевидні.

Так, вони не захищають людину від зараження на 100%, але значно послаблюють вплив вірусу на важливі органи і системи людини. Вакциновані пацієнти набагато легше переносять хворобу, а ті вкрай рідкісні ускладнення, що виникають після вакцинації, у жодному разі не можна порівняти з такими після тяжкої форми COVID-19 (ураження нирок, аритмії, що призводять до утворення тромбів і тромботичних ускладнень у вигляді інсультів та інфарктів, легеневі фібрози тощо).

Усвідомлюючи вищенаведене, фармацевт сьогодні може:

  • вакцинуватися;
  • пояснити важливість вакцинації відвідувачам аптеки;
  • надати інформацію стосовно типів вакцин та їхню сертифікацію;
  • попередити про умови безпечної вакцинації, можливі побічні реакції;
  • рекомендувати ОТС-препарати для зменшення місцевих побічних реакцій.

Серед них – нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), що зменшують набряк, больовий синдром, відновлюють працездатність.

Отже, фармацевтові належить дуже відповідальна роль. Тим більше, що цього року епідеміологічна ситуація може ускладнитися твіндемією – коли наступна хвиля COVID-19 може збігтися у часі із сезоном звичайних застудних захворювань, що значно ускладнить ситуацію в охороні здоров’ї та збільшить кількість жертв інфекцій.

Оскільки твіндемія також може збігтися ще й з періодом масової вакцинації проти COVID-19, було проведено дослідження щодо можливості здійснення одночасної вакцинації проти сезонного грипу та коронавірусної інфекції. Отримані результати засвідчують, що щепитися від грипу та COVID-19 людина може навіть в один день. А в деяких країнах, зокрема в Іспанії та Великій Британії, поєднують навіть щеплення проти сезонного грипу з бустер-щепленням проти COVID-19.

На жаль, цього року, за прогнозами учених, не вдасться уникнути пандемії сезонного грипу, який також належить до вакцинокерованих інфекцій, тож наведена інформація буде актуальною.

Найчастіші причини ГРВІ

Домінують серед усіх причин виникнення застудних захворювань риновіруси. Рецидиви риновірусної інфекції – не рідкість, адже є понад 100 серотипів людського риновірусу. Це створює проблеми для формування імунітету та проведення вакцинації. Малоймовірно, що зараження одним типом HRV може забезпечити імунітет до інших типів.

Патогенез розвитку риновірусної інфекції передбачає чотири етапи:

  • риновірус потрапляє на слизову дихальних шляхів,
  • проникає всередину клітин через спеціальні рецептори ICAM-1,
  • починає розмножуватися і
  • заражати сусідні клітини.

Тож, заблокувавши молекули клітинної адгезії ICAM-1, вдасться підвищити стійкість організму до риновірусу. Відповідно, саме такою властивістю мають володіти лікарські засоби для симптоматичного лікування риновірусної інфекції.

Напрями фармакотерапії ГРВІ.

Чим знизити температуру?

Парацетамолжарознижувальний препарат першого вибору в усіх чинних українських стандартах і протоколах.

До препаратів першої лінії симптоматичної терапії ГРВІ належать лікарські засоби, що містять парацетамол та ібупрофен (неселективний НПЗП).

При цьому парацетамол має певні переваги перед ібупрофеном, перш за все, щодо профілю безпечності.

Ібупрофен протипоказаний пацієнтам, які:

  • мають схильність до порушень згортання крові та вживають антикоагулянти;
  • страждають на артеріальну гіпертензію;
  • мають в анамнезі кровотечі внаслідок захворювань травного тракту, хвороби печінки, нирок;
  • страждають на бронхоспастичні стани.

Ібупрофен заборонено (!) застосовувати у дітей з астмою та хронічними захворюваннями. 

Антигістамінні засоби при ГРВІ: чи вони потрібні?

Комбіновані лікарські засоби (парацетамол+антигістамінний препарат) можуть ефективно знижувати рівень запалення. На початку захворювання медіатором запалення є гістамін, тож використання антигістамінних препаратів (АГП) у пацієнтів з ГРВІ може бути виправданим, але за умови їхньої безпечності:

АГП мають бути селективними;

  • не проникати крізь ГЕБ і плацентарний бар’єр;
  • не взаємодіяти з іншими рецепторами, зокрема холінергічними;
  • посилювати дію ННА та НПЗП;
  • не мати небажаних взаємодій з іншими ліками.

Крім того, такий компонент терапії, як левоцетиризин, володіє ще й власною непрямою противірусною дією. А завдяки зменшенню кількості СЕСАМ рецепторів і фібронектину він запобігає розвитку вторинної бактеріальної інфекції.

Отже, поєднання НПЗП або парацетамолу з АГП і деконгестантами має високий рівень доказовості і рекомендацій (ІА) при ГРВІ. 

Вітаміни в профілактиці та лікуванні ГРВІ

Вітамінні препарати і дієтичні добавки довели свою ефективність у період пандемії COVID-19.

Сьогодні кожен протокол щодо профілактики і лікування COVID-19 обов’язково містить вітамін С, що зменшує тривалість застудних захворювань вдвічі (!). Це було доведено у 31 дослідженні за участю 10 тисяч людей та у 5 дослідженнях з учасниками, які зазнали впливу коротких періодів екстремального фізичного стресу.

Вітамін С впливає на:

  • функцію фагоцитів;
  • продукцію інтерферону;
  • реплікацію вірусів;
  • дозрівання Т-лімфоцитів.

Крім того, вітамін С є антиоксидантом. Сьогодні доведено, що він забезпечує підвищення специфічної транспортної функції фагоцитів. А його здатність керувати вільними радикалами сприяє посиленню профілактичної і терапевтичної дії.

Профілактична доза вітаміну С (на період сезонних застуд) – 500 мг 1-2 рази/добу.

1000 мг вітаміну С слід ділити на 2 прийоми, аби не провокувати утворення оксалатних каменів у нирках, а відтак, і розвиток сечокам’яної хвороби.

Нарівні з вітаміном С у всіх протоколах нині зазначають використання цинку.

Доза цинку – ≥75 мг/добу.

Доведена особлива ефективність застосування цинку в першу добу після появи симптомів, а його додавання протягом наступних 7 днів пришвидшує зменшення характерних ознак застуди: кашлю, закладеності носа, нежитю, болю в горлі тощо.

Зверніть увагу, що найбільшу біодоступність має цитратна форма цинку.

Отже, усунення дефіциту нутрієнтів, особливо, вітамінів А, В, С, D, цинку, заліза та селену – важливий напрямок профілактики ГРВІ і COVID-19, зокрема