Вітамін D: особливості застосування на тлі стресу та нутритивного обмеження

Про це ThePharmaMedia говорить сьогодні з лікарем-дієтологом, кандидатом медичних наук, доцентом кафедри ендокринології НМУ імені О.О.Богомольця Катериною КОНДРАТЮК.

Особливий режим життя увімкнений війною

Напевно одна з найстійкіших асоціацій з війною у багатьох людей – голод. Цей страх і сам по собі може стати причиною стресу?

– Економічний, соціальний, репродуктивний потенціал українців нині піддається тяжким випробовуванням. У відповідь на дію патологічних факторів, пов’язаних із загрозою життю, організм людини, яка знаходиться в такій надзвичайній ситуації, відповідає так званим вітальним стресом.

Вітальний стрес – це сукупність захисних та ушкоджуючих реакцій організму, що виникають як результат нейроендокринних та метаболічних порушень у відповідь на ситуацію, що загрожує життю.

Тож коли ми переживаємо емоції, пов’язані із загрозою життю та існуванню (а голод – одна з таких загроз), наш мозок реагує на потенційно небезпечні фактори і «вмикає» захист у вигляді стресу. В основі цієї реакції – робота центрів базових/вітальних потреб людини: вода та їжа, дихання та сон.

Саме тому, одним з тригерних факторів запуску вітального стресу може слугувати ментальне сприйняття людиною «продовольчої небезпеки» — відсутністю необхідних продуктів для підтримки вітальних функцій організму на належному рівні.

В умовах воєнного стану, коли ресурсне забезпечення обмежене, стратегічно важливо, аби населення отримувало певний обсяг харчових продуктів та нутритивної підтримки, достатніх для збереження здоров’я і працездатності.

Одним з надважливих для людини мікронутрієнтів є вітамін D. Рецептори до нього виявлено майже в усіх органах і системах нашого організму. Він виконує та/або бере участь у величезній кількості функцій, що дає підстави вважати його гормоном або прогормоном. Адже цей вітамін:

• здатен самостійно синтезуватись в організмі;
• перетворюється в активну гормональну форму;
• взаємодіє зі специфічними рецепторами (Vitamin D receptor, VDR).

Метаболіти вітаміну D та VDR поєднуються, утворюючи ендокринну систему вітаміну D. Її функції полягають у генеруванні біологічних реакцій у більш ніж 40 тканинах-мішенях шляхом регуляції VDR-транскрипції генів і швидких позагеномних реакцій.

D-дефіцит – річ дуже небезпечна, а під час війни – закономірна?

– Недостатність та дефіцит вітаміну D були проблемою для нас і в мирний час, а під час війни вона, на жаль, тільки посилилася через величезну кількість чинників, про які поговоримо далі.

Симптоми і загальні ознаки D-дефіциту

• м’язова слабкість і м’язові судоми;
• підвищена втомлюваність;
• порушення процесу засинання;
• відчуття печії в горлі;
• втрата маси тіла й зниження апетиту;
• відчуття поколювання верхніх і нижніх кінцівок.

В групі ризику люди:

• із патологічними змінами кісткової тканини (рахіт, остеомаляція, остеопороз, гіперпаратиреоз);
• віком ˃ 60 років (особливо, якщо в анамнезі вже є падіння і переломи);
• з ожирінням (ІМТ 30 кг/м²) та після баріатричних операцій;
• із ЦД 2 типу;
• пацієнти із захворюваннями нирок (сечо-кам’яна хвороба, хронічна ниркова недостатність, після трансплантації органу);
• з імунними захворюваннями;
• з імунними захворюваннями;
• із гранулематозними захворюваннями (саркоїдоз, туберкульоз, гістоплазмоз, бериліоз, кокцидіомікоз);
• які приймають: глюкокортикоїди, антиретровірусні, протигрибкові, протиепілептичні препарати;
• вагітні жінки, які не бажають приймати препарати вітаміну D для профілактики його дефіциту та ті, які мають фактори ризику (темна шкіра, ожиріння, гестаційний ЦД, недостатній рівень інсоляції, недостатнє харчування).

Маркером, який у всьому світі використовують для оцінки забезпеченості організму людини вітаміном D заведено вважати його концентрацію у сироватці 25 (OH)D.

Наскільки D-дефіцит розповсюджений в українській популяції?

– За даними досліджень українських учених, ситуація з рівнем вітаміну D серед населення у довоєнний час була такою:

• дефіцит — 81,8%;
• недостатність — 14,9%;
• нормальний рівень — 3,3%.

Як вітамін D потрапляє до організму людини?

– Ми отримуємо цей мікронутрієнт двома шляхами:

по-перше, вітамін D синтезується на гідроксихолестерин в шкірі під впливом ультрафіолетового випромінювання (звідси і його друга назва «Сонячний вітамін») та, по-друге, надходить з певними харчовими продуктами.

Продукти, багаті на вітамін D

1. Жирні сорти риби (свіжа риба):
2. дикий лосось – у 85 г міститься від 383 до 570 МО вітаміну D,
3. форель – у 100 г міститься 645 МО,
4. скумбрія/макрель – у 100 г від 360 до 600 МО,
5. палтус, короп та сом також багаті на вітамін D;
6. рибні консерви (85 г):
7. тунець ≈ 154 МО,
8. сардини ≈ 164 МО,
9. оселедець ≈ 90 МО;
10. трісковий жир – у 2 ст ложці міститься 1360 МО;
11. гриби (єдине натуральне вегетаріанське джерело вітаміну D) – під дією сонячного опромінення гриби виробляють вітамін D2;
12. жовток курячого яйця (зручне харчове джерело вітаміну D) – в 1 жовтку міститься 41 МО вітаміну.

Все ніби то нескладно, якби …

Для забезпечення першої умови – в наших географічних широтах потрібно з травня по вересень бути на відкритому сонці без сонцезахисного крему (він зменшує утворення вітаміну D майже на 90%) щонайменше 15 хвилин щодня у час доби, коли воно найпекучіше – з 12 години до 15-ї.

Отже, якщо навіть у мирний час було складно уникнути недостатності або D-дефіциту, зараз ця проблема набула особливої актуальності. Але не варто її ігнорувати, адже, як вже зазначалося вище, надто багато важливих для людського організму функцій залежать від того, чи достатньо 25 (OH)D циркулює в нашій крові.

Відтак нестача або дефіцит вітаміну D та ще й на тлі стресу, недостатньої інсоляції та нутритивної підтримки, можуть суттєво послабити організм, призвести до декомпенсації хронічних захворювань у тому числі всіх кластерів метаболічного синдрому, та погіршувати їхній перебіг. Сьогодні до цього списку належать:

• дисліпідемія,
• інсулінорезистентність,
• ожиріння,
• цукровий діабет,
• гіпертонія,
• неалкогольна жирова хвороба печінки,
• запалення різної локалізації,
• аутоімунні захворювання,
• онкологія (зокрема, рак яєчників, передміхурової залози та колоректальний рак),
• неврологічні захворювання (зокрема, розсіяний склероз),
• порушення репродуктивного здоров’я тощо.

Ефекти та функції вітаміну D

Які функції й ефекти вітаміну D сьогодні доведені і використовуються в медичній практиці?

– Всі функції вітаміну D поділяють на 2 групи – кісткові та позакісткові:

1. кісткові – регуляція метаболізму кальцію та фосфатів, необхідних для нормальної мінералізації кісток,
2. позакісткові:
3. регуляція проліферації, диференціації клітин;
4. регуляція синтезу білків, ліпідів, ензимів та гормонів;
5. регуляція роботи органів та систем;
6. забезпечення репродуктивної та захисної функції.

Отже, всі ці властивості вітаміну D використовуються лікарями майже усіх спеціальностей тривалий час. Однак науковці всього світу активно продовжують його вивчати. Зокрема, перспективним вважається напрямок з вивчення впливу на процеси виникнення/розвитку/прогресування низькоградієнтного запального процесу, оскільки саме вітамін D: 

• бере участь у регуляції як вродженого, так і адаптивного імунітету, підтримуючи запальну відповідь у фізіологічних межах;
• бере участь в модуляції запальних реакцій, адже відомо, що VDR експресуються макрофагами та дендритними клітинами;
• сприяє зниженню інсулінорезистентності, а відтак і ризику розвитку та тяжкості перебігу ЦД 2 типу;
• захищає клітини від цитокін-індукованого апоптозу;
• виявляє кардіопротекторну дію.

Позитивну дію додаткового призначення вітаміну D для пацієнтів у стані депресії, розладів тривожного спектра, хронічного стресу тощо, також доволі добре вивчено і визнано натепер у всьому світі.

Не можна не згадати й про добре відомий сучасний досвід застосування вітаміну D в комплексному лікуванні COVID-19.

Замість резюме: рекомендації лікаря-дієтолога

– Враховуючи сьогоднішні обставини, я б не радила зволікати з корекцією рівня вітаміну D.

Обираючи препарат для лікування або профілактики, краще надавати перевагу саме лікарському засобу, а не БАДам. Адже, по-перше, це безпечніше, а, по-друге, ЛЗ, як правило виробляються у різних формах та дозуваннях. Це значно спрощує прийом, а відтак і прихильність до лікування.