Про значення цього вітаміну для мінералізації кісткової тканини, а також небезпеку його нестачі, що стає причиною рахіту в дітей й остеопорозу в людей старшого віку, усі більш-менш знають. Але що далі дослідники вивчають вітамін D, то більше його впливів на організм людини виявляють.
Про те, яку роль відіграє дефіцит вітаміну D у розвитку офтальмологічної патології, говорять не так часто, а тим часом вона істотна.
Про вітамін D: лише факти
D-дефіцит ви завжди відчуєте, але чи розпізнаєте?
За даними професора Майкла Холіка (Бостон, США) – провідного світового експерта у лікуванні та профілактиці захворювань, зумовлених нестачею вітаміну D, D-дефіцит є загальносвітовою проблемою. Адже 80% населення планети страждають на захворювання, що пов’язані із цим станом: остеомаляцію, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, ревматоїдний артрит, артеріальну гіпертензію і навіть рак.
Ці дані спонукали експертів Американської асоціації ендокринологів розробити рекомендації для всіх вікових груп щодо додаткового споживання вітаміну D. Зокрема, щоденна рекомендована доза вітаміну D:
- Дітям – 1000 МО.
- Дорослим – 2000 МО.
- Людям з надмірною масою тіла – від 4000 до 6000 МО.
В Україні, за даними досліджень, проведених під керівництвом професора Владислава Поворознюка:
- рівень 25(ОН)D у межах норми – лише у 4,6% населення;
- рівень 25(ОН)D недостатній – у 13, 6%;
- дефіцит 25(ОН)D – у 81,8% українців.
При цьому, як зазначається у дослідженні, у 37,3% обстежених людей виявляли тяжку форму дефіциту вітаміну D – нижче 25 нмоль/л, а у 12,2% з них рівень 25(ОН)D був нижчий, ніж роздільна здатність приладу!
- Дефіцит вітаміну D – рівень 25(OH)D ˂ 20 нг/мл (50 нмоль/л).
- Недостатність вітаміну D – рівень 25(OH)D = 21-29 нг/мл (50,1-74,9 нмоль/л).
- Межі норми – рівень 25(ОН)D ˃ 30-50 нг/мл (75,0 нмоль/л).
Фактори ризику розвитку D-дефіциту в населення України:
- жіноча стать;
- ожиріння (ІМТ ˃ 35 кг/м2);
- дефіцит маси тіла (ІМТ ˂ 18,5 кг/м2);
- зимова пора року;
- проживання не в південному регіоні країни.
Симптоми дефіциту вітаміну D-дефіцит суттєво знижують якість життя. У дитячому віці – це пом’якшення кісток через порушення мінералізації кісткової тканини, що з часом призводить до їхньої деформації та затримки фізичного розвитку.
У дорослому віці через остеомаляцію люди можуть відчувати дискомфорт у кістках, біль у нижній частині спини, біль у м’язах, подібний до такого при фіброміалгії. Часто пацієнти описують свій стан як втрату життєвої енергії, порушення сну, дратівливість тощо. Тому від лікаря такий хворий часто йде з діагнозом «синдром хронічної втоми», «фіброміалгія» або «артрит» і… з відповідним лікуванням. Однак справжня причина й надалі продовжує руйнувати життя людини…
Загалом, сьогодні вчені називають дуже широкий спектр захворювань, що можуть розвинутися на тлі D-дефіциту. Це і захворювання кісткової тканини (рахіт, остеопороз, остеомаляція, переломи) та шкіри (псоріаз, екзема, фоточутливі дерматози, кератози, дерматити), й автоімунні (ревматоїдний артрит, розсіяний склероз, ЦД, БА тощо) та серцево-судинні захворювання (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда), і навіть психоневрологічні порушення (аутизм, епілепсія, депресія, хвороба Альцгеймера тощо) та онкологічні хвороби, у комплексній профілактиці яких вітамін D відіграє значну роль.
Як вживати вітамін D?
Чи є у сучасної людини шанси обійтися без фармпрепарату?
Підтримувати належний рівень вітаміну D у крові досить складно, адже людина отримує його лише з двох джерел:
- сонячне випромінювання, під впливом якого він виробляється у шкірі людини, та
- їжа.
Але в Україні із жовтня по квітень сонця замало. До того ж через порушену екологію, зокрема, озонові діри тощо, довжина сонячного проміння зменшилася, тож тепер від перебування на сонці сучасна людина не отримує такого терапевтичного ефекту, як раніше.
Крім того, практично неможливо забезпечити достатній рівень 25(ОН)D шляхом споживання сучасних продуктів.
Цього не вдається досягти навіть у тих країнах (наприклад, у США), де продукти збагачують/фортифікують. Тому щодо харчування, сталою є хіба що рекомендація споживати достатню кількість (двічі-тричі на тиждень) риби жирних сортів.
Тож додатково слід вживати вітамін D. Але тільки за рекомендацією лікаря на підставі результатів лабораторного аналізу концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D). Це дасть змогу виявити D-дефіцит і, встановивши правильний діагноз, розпочати адекватну терапію.
Крім того, аналіз дає можливість коригувати терапевтичні дозування додаткового споживання вітаміну D (за потреби) і перейти до профілактичного дозування.
Адже передозування вітаміном D, хоча і зрідка, але трапляються. Симптоми такі самі, як і за звичайного отруєння: інтоксикація, відмова від їжі, блювання (але із закрепом!). Якщо такій людині не надати адекватної допомоги, передозування призведе до порушення функції нирок, з усіма відповідними наслідками.
Клітини рогівки синтезують вітамін D
Але, як було сказано, учені в усьому світі продовжують вивчати фізіологічні впливи вітаміну D і шляхи його синтезу в організмі людини.
Згідно з даними останніх досліджень клітини поверхні ока також можуть виробляти вітамін D під впливом ультрафіолетового випромінювання.
Так, біологічно активна форма вітаміну утворюється після проходження ним двох стадій ферментації, та дослідники довели, що й рогівка ока здатна активувати й використовувати 25(OH)D локально.
Тож нові дані підтвердили внесок вітаміну D у такі процеси, як:
- імунна регуляція;
- гомеостаз кальцію;
- проліферація;
- диференціація;
- апоптоз;
- ангіогенез;
- регулювання близько 5% геному (понад 900 різних генів).
Та чи не найважливішою властивістю цього мікронутрієнта є його здатність відтерміновувати вікові зміни в людському організмі.
Сьогодні вчені довели, що в основі більшості хвороб людства лежить хронічне запалення, а про ризики захворювання може свідчити довжина теломерів – менший їхній розмір асоціюється з підвищеним ризиком виникнення захворювання. Отже, люди з відносно високим рівнем вітаміну D мають довші теломери, а відтак і кращі шанси на довге й активне життя, адже відомо, що в міру скорочення теломерази прогресує процес старіння.
Отже, певні клітини на поверхні ока є мішенями вітаміну D, зокрема, сітківка, шар гангліозних клітин і фоторецепторів, епітелій та ендотелій рогівки, кришталик й циліарне тіло. По суті, майже в кожній із структур ока є рецептори до вітаміну D, і на сьогодні доведено кореляцію між його рівнем і прогресуванням та стримуванням розвитку таких захворювань, як:
- короткозорість;
- вікова макулярна дегенерація;
- діабетична ретинопатія;
- синдром сухого ока.
Вітамін D у комплексному лікуванні хвороб ока: реальна практика і перспективи
Щодо терапевтичного ефекту від застосування вітаміну D системно або місцево, то результати проведених експериментальних і кількох клінічних досліджень демонструють поліпшення перебігу захворювання, зменшення клінічних проявів таких складних патологій, як ретинобластома, меланома хоріоїдальної оболонки, старіння сітківки, ішемічна ретинопатія, діабетична ретинопатія типу 2 тощо.
Крім того, є наукові робити, що доводять позитивний вплив вітаміну D на рівень внутрішньоочного тиску.
В одному з досліджень було продемонстровано, що використання вітаміну D3 сприяє значному зменшенню запалення сітківки та рівня накопичення бета-амілоїду при віковій макулярній дегенерації.
Інше дослідження показало, що вітамін D3 є потужним інгібітором неоваскуляризації сітківки і може бути корисним у лікуванні різноманітних захворювань ока з неоваскулярним компонентом (діабетична ретинопатія тощо).
У багатьох наукових роботах виявлено зв’язок між зниженням рівня вітаміну D та віковою макулярною дегенерацією, а корекція недостатності або дефіциту вітаміну має позитивний вплив на перебіг захворювань, забезпечуючи комплексний протизапальний, антиадгезивний, антиапоптичний та судинопротекторний ефекти.
Також показано позитивний ефект застосування вітаміну D3 у пацієнтів з онкопатологією ока – ретинобластомою. Тож онкоофтальмологи рекомендують додавати D3 до схеми лікування таких пацієнтів.
Відомо також, що дефіцит вітаміну D пов’язаний з гіперосмолярністю, що є одним із чинників, який запускає патологічний ланцюг розвитку синдрому сухого ока і дисфункції слізної плівки. Отже, додавання вітаміну D3 до комплексної терапії в таких випадках забезпечує протекторний ефект щодо епітелію рогівки та стабілізації слізної плівки.
Таким чином, уже сьогодні вітамін D використовують у комплексному лікуванні різноманітних офтальмологічних патологій, але дослідження тривають, тож маємо нагоду спостерігати за цим процесом і, можливо, станемо свідками винаходів, що захищатимуть наші очі від ушкоджень, навіть тих, що пов’язані зі старінням.
5 основних меседжів щодо зв’язку здоров’я очей та вітаміну D
- Вітамін D є багатофункціональним гормоном, що не лише впливає на гомеостаз кальцію, а й відіграє значну роль у регуляції імунної системи, зростанні та виживанні клітин.
- Багато тканин в оці здатні як активувати вітамін D, так і реагувати на нього.
- Епідеміологічні дослідження демонструють, що рівень вітаміну D і генетичні варіації впливають на розвиток широкого спектра патологій – короткозорість, вікова макулярна дегенерація, діабетична ретинопатія, ретинобластома, увеїт та синдром сухого ока.
- Клітини ока експресують гени, пов’язані з вітаміном D, і можуть його активувати. Лікування вітаміном D забезпечує захисний ефект, що було показано на тваринних моделях.
- На клітинному рівні вітамін D здатний знижувати рівні медіаторів запалення, підсилювати бар’єрну функцію та зумовлювати загибель ракових клітин.