Вітаміни і зір: як зберегти щастя бачити життя

Вітаміни і зір: як зберегти щастя бачити життя /freepik

Наш зір – безцінний дар, що забезпечує людині здатність отримувати інформацію про навколишнє середовище: розрізняти світло і темряву, розташування в просторі різних об’єктів у вигляді тривимірного зображення.

Про те, як ергономічно має бути облаштоване робоче місце перед комп’ютером, скільки часу із гаджетом може проводити дитина і чим «підживити» свої очі, аби вони якомога довше були здоровими, розповідає лікар-офтальмолог вищої категорії, ретинолог, дитячий офтальмолог, науковий співробітник відділу патології серця та магістральних судин кафедри кардіохірургії НУОЗ імені П.Л. Шупика Наталія КОВАЛЬЧУК.

Наталія КОВАЛЬЧУК
Наталія КОВАЛЬЧУК

Зір – безцінний дар: це усвідомлення приходить, коли знижується його якість

Учені виявили, що коли людина:

  • чує якусь інформацію, то сприймає її на 10%;
  • коли щось бачить – на 20%;
  • коли бачить і реалізовує в практичному житті – засвоює інформацію на 80%.

Очі часто порівнюють із маленькими фотоапаратами, які забезпечують сприйняття людиною інформації на 90%. А от засвоїти її чи ні, – вільний вибір кожного з нас.

Поки людина здорова і володіє 100% функції зору, його значущість у своєму повсякденному житті вона не помічає. Однак, коли з’являються певні проблеми, і «картинка» життя перестає бути якісною, знижується й якість життя людини в цілому.

На що хворіють наші очі? Найпоширеніші патології зору сучасної людини

Наше сьогодення часто називають цифровим стилем життя. Натомість цифрові технології позначилися на якості зору головних своїх споживачів – молодих людей, «нагородивши» їх короткозорістю. І з року в рік кількість населення планети з такою вадою зору стрімко зростає.

Астенопія (або зорова стомлюваність) – окремий стан, що нині трапляється набагато частіше, аніж 20 років тому. Головний чинник цієї патології – постійний контакт органів зору людини з екранами комп’ютерів, телефонів, безлічі інших цифрових гаджетів.

Ця втома може пояснюватися різними причинами/станами, починаючи від короткозорості, про яку вже згадувалося, закінчуючи невчасним використанням окулярів тощо.

Зорова астенопія, що виникає від надмірної напруги очей (під час тривалого користування планшетом, телефоном, комп’ютером тощо, особливо, з близької відстані), проявляється багатьма симптомами:

  • різі в очах;
  • відчуття стороннього тіла в оці/обох очах;
  • відчуття тиску (хочеться сильно замружити очі);
  • двоїння або відсутність чіткості зображення;
  • затуманення зображення;
  • сльозотеча;
  • швидка загальна втомлюваність;
  • головний біль.

Оскільки щонайменше 5 із цих симптомів сприймаються як центральні/системні, найчастіше люди звертаються по медичну допомогу спочатку до неврологів, і тільки потім – до офтальмологів.

Добре, якщо ці візити не матимуть великої часової розбіжності, і людина не втратить дорогоцінного часу та звернеться до офтальмолога відразу.

У такому випадку просте призначення окулярної корекції допоможе зупинити прогресування недуги.

Катаракта – найпоширеніша патологія органів зору серед людей літнього віку і не тільки. Таке ураження трапляється у пацієнтів із цукровим діабетом, певними захворюваннями щитоподібної залози, іншими органічними порушеннями тощо. Причиною катаракти може стати навіть стрес (а їх сьогодні не бракує).

Крім того, катаракти «молодіють», і сьогодні їх виявляють навіть у дітей.

Глаукома – друга головна причина втрати зору. Чинники підвищеного ризику розвитку глаукоми:

  • вік понад 40 років;
  • короткозорість, рання пресбіопія, катаракта;
  • генетична схильність;
  • травми очей в анамнезі;
  • гіпертонія/гіпотонія;
  • серцево-судинні захворювання;
  • неврологічні захворювання.

Підступність глаукоми в тому, що жодний із перерахованих чинників сам по собі не може бути причиною захворювання – хвороба виникає, коли кілька з них разом досягають максимуму свого патологічного впливу.

Саме тому надважливо (!) вчасно виявляти це захворювання/схильність до його виникнення (наявність сімейного анамнезу, чинників ризику) і постійно перебувати в зоні контролю офтальмолога.

Сучасні терапевтичні можливості дають змогу відтермінувати момент повної втрати зору на 10-20 років, що для людей похилого віку означає бачити своїх дітей/онуків/правнуків, радіти усім барвам життя, зберегти автономність і якість життя. В іншому випадку глаукома неминуче призведе до сліпоти.

Нові часи – нові виклики для здоров’я очей

Існують й інші вікові зміни зору.

Макулодистрофія (вікова макулодистрофія, ВМД) – загальна назва групи захворювань, що уражують сітківку ока та порушують центральний зір.

Часто макулодистрофія перебігає непомітно, адже обидва ока уражуються неодночасно. Тому варто час від часу проводити простий самоконтроль: закриваючи по черзі очі, дивитися на певне зображення/картинку. Там можна вчасно виявити проблему, бо коли офтальмолог констатуватиме її на задавненій стадії, медичне втручання матиме менший ефект.

Ком’ютерний зоровий синдром (КЗС) – це термін, який об’єднує сукупність реакцій організму, зокрема органів зору, на тривалу роботу за комп’ютером. Це справжній виклик для медицини. Складно навіть дитину відволікти і обмежити час її контакту із ґаджетом. Що вже казати про дорослих, для яких це робочий інструмент! І проблема дедалі поглиблюється.

Так, якщо 2017 року поширеність КЗС становила 71,2, 40,6 і 19,7% на основі наявних 1, 2 і 3 симптомів (обстежено 1490 студентів-медиків), то станом на 2020 рік КЗС виявлено у 97,3% студентів-медиків (Саудівська Аравія), 2021 рік: КЗС визначено у 94,5% студентів (6 симптомів і понад 6 годин за комп’ютером, Йорданія).

Симптоми комп’ютерного зорового синдрому:

зниження гостроти зору. Предмети, на які дивиться людина, стають нечіткими, затуманеними, іноді їх контури розмиті або подвоєні;

складно фокусувати зір, переводячи погляд з близьких об’єктів на дальні і навпаки;

втома очей. Зображення/літери/цифри починають розпливатися вже після нетривалої роботи за комп’ютером, під час читання;

  • головний біль;
  • відчуття печіння в очах, відчуття стороннього тіла, «пісок в очах»;
  • почервоніння очей, біль під час рухів очима;
  • біль у спині та шиї;
  • загальне зниження працездатності, підвищена втомлюваність.

Профілактика зниження гостроти зору: пошук компромісу

Катаракта, глаукома, макулодистрофія – це серйозні захворювання, при яких без контролю та лікування в офтальмолога не обійтися!

Натомість, це генетично детерміновані проблеми. Тобто, коли пацієнт звертається до сімейного лікаря або офтальмолога, чи спеціаліста фармації з незначною скаргою, але при цьому повідомляє про поганий зір у найближчих родичів, можна очікувати з часом такого самого розвитку подій і в нього.

Тож слід вчасно проходити профілактичні огляди у офтальмолога, дотримуватися правил гігієни зору, аби ці події настали якомога пізніше. Адже є такі чинники, на які ми вплинути неспроможні, наприклад, вік, а є ті, які ми здатні модифікувати і мусимо це робити! Особливо, коли йдеться про дітей. Скажімо, майже всі пристрої зараз оснащені функцією обмеження сесії їх використання. Якщо це діти віком 6-7 років, одна сесія триває щонайбільше 15 хвилин. Ми мусимо ввести певні обмеження для дітей, інакше, матимемо неконтрольоване зростання захворюваності органів зору.

Гігієнічні рекомендації щодо збереження здоров’я очей
Засіб Рекомендація
Ергономіка робочого місця Відстань до екрану – 40-75 см, розташування – на 30˚ нижче рівня очей
Обмеження роботи (контакту з гаджетом) Не більш ніж 4 години на добу
Не користуватися смартфоном перед сном Вимикати за 1 годину до сну
Перерви під час роботи Правило 20/20/20
Модифікація способу життя Збільшити перебування на свіжому повітрі, адекватні фізичні навантаження, відповідно до віку і стану здоров’я
Додаткове зволоження «Штучна сльоза» без консервантів; зволоження повітря в приміщенні; дотримання питного режиму    
Здорове харчування Харчування має бути різноманітним, потрібно вживати більше овочів (щонайменше 200 г/добу), фруктів, риби тощо
Додаткове вживання дієтичних добавок для зору Щодня

Вимоги до комплексів для збереження зору

Цією проблематикою займається чимало науково-дослідних установ, одним із провідних у галузі вважають Національний інститут ока (США). Дослідження AREDS (Age-Related Eye Disease Studies), поведені науковцями закладу, показали, що для нормального функціонування органів зору необхідно постійно підтримувати в організмі рівень певних вітамінів і мікроелементів.

Формула AREDS II – обов’язкові компоненти

  • вітамін С;
  • вітамін Е;
  • лютеїн – 10 мг та зеаксантин – 2 мг (ці компоненти не синтезуються в організмі);
  • цинк;
  • мідь;
  • омега-3-жирні кислоти.

На українському фармацевтичному ринку є такі БАДи. Деякі з них містять вітамін А, який заборонений для курців, тож це слід уточнювати. Інших протипоказань до застосування ці біологічно активні добавки зазвичай не мають.

Кому рекомендовані біологічно активні добавки:

  • пацієнтам 40+ для профілактики зниження зору (вікові зміни);
  • пацієнтам із КЗС, ВМД, астенопією, міопією, катарактою, глаукомою тощо;
  • пацієнтам із серцево-судинною патологією;
  • усім, хто зазнає надмірних зорових навантажень, тривалий час користується гаджетами;
  • пацієнтам із погіршенням зору в сутінках (важливо для водіїв, військових, медиків тощо);
  • хворим на цукровий діабет.

Іншими словами:

  • будь-якій людині, яка звертається з проханням порекомендувати вітаміни для очей;
  • клієнтам, які купують сльзозамінники, можна рекомендувати БАДи, спеціально розроблені для підтримання та покращення зору.