Тетяна Стасенко

Упродовж 2024-2025 років країни Європейського регіону фіксують різке зростання кількості випадків кору. Але, якщо торішній стрибок, за даними ECDC, «традиційно» уражав здебільшого дитяче населення, з весни цього року й дотепер кір полює на дорослих. 

Це один з найбільш ефективних інструментів профілактичної медицини. Його мета – раннє виявлення серйозних, але потенційно керованих або виліковних вроджених хвороб. Медичні й економічні аргументи на його користь дуже вагомі. Та все ж, ці програми обмежені. Чому?

Ці препарати нині б’ють всі рекорди за частотою призначень. Але, чи багато є інформації щодо їхнього безпечного використання – взаємодії з іншими ліками, їжею, щодо побічних ефектів?

Що нового відбулося щодо лікування цих хвороб у 2025 році? Чого очікуємо найближчим часом? Про принципово нові молекули, цікаві дослідження, що дають нам привід для обережного оптимізму щодо лікування та навіть виліковування ЦД1, а також про щойно відкритий гормон – про все це розповіла лікар-ендокринолог, дієтолог, к.мед.н., провідний науковий співробітник відділу метаболічних захворювань ЦІМТ НАНУ та член Асоціації дієтологів України Ольга Сергіївна ОРЛИК. 

Як сприймати це явище – як неминучу реальність сучасної медицини, чи як джерело потенційної шкоди й навіть смертельної небезпеки? Мабуть, істина десь посередині – між порятунком та загрозою. 

Про те, як балансувати між цими двома поняттями, якою є «нормальна межа» кількості ліків та лікувальних втручань для одного пацієнта одночасно, про алгоритм відміни лікарського засобу та інші важливі ключові навички лікаря та фармацевта, що дозволять успішно утримувати той самий баланс – між порятунком та загрозою, читачам The Pharma Media розповів д.мед.н., завідувач кафедри клінічної фармакології НМУ імені О.О. Богомольця професор Микола Валентинович ХАЙТОВИЧ.

Коли цільового рівня артеріального тиску не вдається досягти при одночасному застосуванні трьох антигіпертензивних лікарських засобів у т.ч. діуретика протягом 4-12 тижнів, таку АГ вважають резистентною до терапії. Як розв’язувати цю складну проблему. Адже ці пацієнти мають вищі майже учетверо ризики інсульту, ІХС, ХХН? Про це розповіла лікар-кардіолог, д.мед.н., професор Наталія Юріївна ОСОВСЬКА.

Чому вірус HSV-2 у фокусі сучасної медицини? Тому, що він дуже заразний, при цьому може поширюватися непомітно. А ще тому, що це – хронічна інфекція, яка не прощає недбалості й потребує постійного лікування.

Про цей небезпечний патоген, про його підступну поведінку, вміння «маскуватися», а головне – про особливості діагностики та лікування генітального герпесу ThePharmaMedia розповів невролог, клінічний імунолог, нейроімунолог, к.мед.н. Дмитро Валерійович МАЛЬЦЕВ.

Нині спостерігаємо пожвавлення інтересу до довгострокових наслідків вірусних інфекцій. Постінфекційні синдроми стали новим викликом для клініцистів – обговорюються кардіо-, нейро- та метаболічні ускладнення, публікуються нові дані про постковідну дисфункцію нервової системи, порушення мікробіому тощо. Мабуть, більшість людей переконані, що постінфекційні синдроми обмежуються лонг COVID.

Однак вагома кількість звернень до лікарів демонструє, що схожі прояви можуть виникати й після грипу, аденовірусу, інших ГРВІ та навіть кишкових інфекцій.

Тож про те, як «звичайна застуда» стає тригером для тривалих системних порушень, а головне – про те, що з цим робити, щоб повернутися до звичайного життя, ThePharmaMedia розпитала д.мед.н., професора кафедри клінічної фармакології НМУ імені О.О. Богомольця Миколу Валентиновича ХАЙТОВИЧА.

Жирні кислоти омега-класів – Омега-3, Омега-6 та Омега-9 – важливі складники клітинних мембран, імунної та серцево-судинної систем. Останнім часом спостерігаємо сплеск інтересу до них. Чим це зумовлено, і як насправді краще поводитися з цими нутрицевтиками? Про все це ThePharmaMedia розпитала лікаря-ендокринолога, дієтолога, к.мед.н. Олену В’ячеславівну ДОБРОВИНСЬКУ.

Зараз дуже докладно обговорюються різноманітні нейропсихологічні аспекти дитячої психіки під час війни. Передбачити, якими будуть наслідки пережитого нашими дітьми, складно. Але все зводитися до зрозумілого бажання – допомогти дитині з цим усім впоратися. Що саме ми можемо зробити?

Про це розповіла лікар-педіатр вищої категорії, лікар фізичної та реабілітаційної медицини, к.мед.н., доцент кафедри педіатрії НМУ імені О.О. Богомольця Тетяна Дмитрівна КЛЕЦЬ.

В останній день травня в Києві відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасна кардіологія 2025».

Недооцінювати шкоду від цих паразитів небезпечно. Натомість перебільшуючи, можна нашкодити ще більше. Де ж «золота середина»? Запитаємо про це лікаря-інфекціоніста Дмитра Євгеновича АХМАДЄЄВА.