Ожиріння: обговорюємо найцікавіші дані Європейського конгресу ECO-2026

Що ж відбувається нині в цій галузі – революція чи еволюція? Які головні меседжі та ключові новини варто знати лікарю про лікування ожиріння, читачам ThePharmaMedia розповіла делегат конгресу від України, лікарка-ендокринолог, дієтолог, к.мед.н., науковий співробітник ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України» Олена В’ячеславівна ДОБРОВИНСЬКА.

Внесок українських науковців та клініцистів у світову медицину ожиріння

Якою була тематика доповідей від українських дослідників, представлених на Конгресі?

– На 33-му Європейському конгресі з ожиріння ми представили чотири наукові роботи, присвячені ключовим механізмам розвитку ожиріння та його метаболічних ускладнень в українських пацієнтів.

Наші дослідження охоплюють кілька надзвичайно актуальних напрямів сучасної медицини ожиріння:

• роль кишкової мікробіоти у формуванні метаболічних порушень;
• вплив гормональних факторів та адипокінів на розвиток інсулінорезистентності;
• особливості метаболічних змін у людей, які живуть в умовах хронічного стресу, пов’язаного з війною;
• способи покращення переносимості сучасної терапії ожиріння препаратами групи GLP-1.

Як ці роботи можна оцінити в з позиції наукової новизни?

– Сьогодні медицина ожиріння переходить від оцінки лише маси тіла до вивчення глибинних біологічних механізмів хвороби. Наші дослідження показують, що ожиріння є складним мультифакторним станом, у розвитку якого беруть участь гормональні, імунні, метаболічні та мікробіомні механізми.

Ми продемонстрували зв’язок між змінами кишкової мікробіоти, порушеннями ліпідного та вуглеводного обміну, рівнями лептину, інкретинових гормонів та метаболічним ризиком у пацієнтів з ожирінням.

Особливо важливим є те, що ці дані отримані в українській популяції, яка сьогодні зазнає безпрецедентного впливу хронічного стресу через війну.

Це дозволяє світовій науковій спільноті краще зрозуміти, як стресові фактори можуть впливати на розвиток ожиріння та метаболічних захворювань.

Крім того, суттєвим внеском у розвиток світової медицини ожиріння, зокрема, персоналізованого підходу до лікування пацієнтів з ожирінням, є результати наших наукових робіт, які:

• підтверджують важливість мікробіому як потенційної терапевтичної мішені;
• демонструють перспективність використання гормональних та метаболічних біомаркерів для стратифікації ризику;
• надають нові дані щодо впливу хронічного стресу на метаболічне здоров’я;
• пропонують практичний підхід до зменшення шлунково-кишкових побічних ефектів терапії GLP-1 рецепторними агоністами, що може покращити прихильність пацієнтів до лікування.

Усе це відповідає сучасним європейським тенденціям розвитку медицини ожиріння, де основна увага приділяється не лише зниженню маси тіла, а й корекції метаболічних механізмів захворювання та покращенню довгострокових результатів лікування.

Європейський форум з ожиріння: нові дані, нові підходи, нові перспективи

Який нині тренд: лікування ожиріння тяжіє до консервативних чи хірургічних методів?

– Сучасний підхід – це не «або-або», а персоналізована комбінація методів. Після ECO-2026 остаточно закріпився консенсус: ожиріння – це хронічне рецидивне захворювання, а не просто наслідок «слабкої сили волі». Тому лікування має бути довготривалим і багаторівневим.

Для більшості пацієнтів першою лінією терапії є:

• модифікація способу життя;
• фармакотерапія (передусім GLP-1/GIP-агоністи);
• поведінкова підтримка.

Баріатрична хірургія залишається найефективнішим методом для тяжкого ожиріння, особливо при ІМТ >40 або >35 та супутніми захворюваннями. Але сьогодні метаболічну хірургію дедалі частіше розглядають не як «останню опцію», а як частину метаболічної терапії.

Зокрема, на ECO-2026 багато говорили про нову модель: «ліки + хірургія + цифровий супровід + фізична активність». Тобто майбутнє – за комбінованими стратегіями.

Чи є прориви в лікуванні ожиріння?

– Так, і головний прорив – це перехід від помірного схуднення на 5–7% до контрольованої втрати маси тіла на 15–25%.

Найбільший інтерес на ECO-2026 викликали нові покоління молекул, які впливають одразу на кілька гормональних і метаболічних шляхів.

GLP-1/GIP та потрійні агоністи

Серед найбільш обговорюваних:

• тирзепатид – подвійний GIP/GLP-1-агоніст;
• ретатрутид – потрійний агоніст GLP-1/GIP/глюкагону;
• CagriSema;
• амікретин.

Амілін – новий великий тренд

Окремий фокус ECO2026 – амілінові препарати. Амілін – це гормон ситості, який працює інакше, ніж GLP-1. Ідея комбінації GLP-1 + амілін зараз вважається одним з найперспективніших напрямів.

На конгресі активно обговорювали:

• cagrilintide;
• CagriSema;
• нові амілінові аналоги та ко-агоністи.

Очікується, що саме амілінові комбінації можуть:

• посилювати втрату жирової маси;
• зменшувати т. з. відскок набору ваги (rebound weight gain);
• краще зберігати м’язову тканину.

 Які нові молекули були представлені?

– Великий інтерес викликав survodutide – нова молекула від Boehringer Ingelheim, подвійний агоніст GLP-1 та глюкагонового рецептора.

Його особливість – у поєднанні:

• вираженого зниження ваги;
• потенційного впливу на жирову хворобу печінки (MASH/NASH);
• кардіометаболічних ефектів.

Нові молекули Lilly

На ECO-2026 також активно обговорювали pipeline Lilly.

Серед найбільш перспективних:

• orforglipron – пероральний GLP-1;
• naperiglipron – новий не-пептидний GLP-1-агоніст;
• bimagrumab – антитіло, яке потенційно допомагає зберігати або навіть нарощувати м’язову масу під час схуднення;
• retatrutide – потрійний агоніст нового покоління.

Таблетки нового покоління від AstraZeneca, Новонордіск та oral obesity therapy

Перехід від ін’єкцій до таблетованих форм стає трендом?

– Так, це ще один великий тренд сьогодні. Після успіху orforglipron фармкомпанії активно розробляють пероральні GLP-1-препарати.

AstraZeneca також представила власні розробки у сфері oral obesity therapy (таблеток нового покоління для лікування ожиріння).

Це може стати переломним моментом, тому що:

• таблетки психологічно простіші для пацієнтів;
• легше масштабуються;
• потенційно дозволять лікувати ожиріння значно ширше.

Новий фокус – якість втрати ваги

На конгресі активно обговорювали не лише «скільки кілограмів втрачено», а й наступне:

• скільки жиру втрачено;
• чи зберігаються м’язи;
• чи покращується фізична функція;
• як змінюється ризик серцево-судинних подій.

Тренування

Який вид фізичної активності рекомендований при ожирінні?

– Після ECO-2026 ще сильніше змістився акцент на силові тренування. Саме вони допомагають:

• зберігати м’язову масу;
• підтримувати базальний метаболізм;
• зменшувати ризик саркопенії.

Кардіонавантаження важливі, але без силових вправ швидке схуднення може супроводжуватися функціональною слабкістю.

Наскільки безпечні й ефективні GLP-1/GIP-препарати при довготривалому застосуванні?

– Сьогодні ми вже маємо доволі переконливі дані щодо 5-7 років використання, особливо для семаглутиду та тирзепатиду.

Ключове повідомлення ECO-2026: ці препарати працюють доти, доки їх приймають.

Дані тривалих досліджень показують:

• стійке зниження маси тіла;
• зменшення ризику діабету;
• покращення серцево-судинних показників;
• зниження запалення;
• потенційне зменшення ризику серцево-судинної смертності.

При цьому профіль безпеки за кілька років виглядає значно кращим, ніж у препаратів інших груп для лікування ожиріння, які ми використовували раніше.

Окремо обговорювалося, що ожиріння, ймовірно, доведеться лікувати так само довго, як гіпертензію чи діабет – тобто роками, а іноді й пожиттєво.

Які ризики GLP-1/GIP-препаратів найбільше непокоять лікарів?

– На ECO-2026 найбільше говорили про п’ять потенційних проблем.

1. Втрата м’язової маси та саркопенія

Це зараз головна тема. Частина ваги втрачається не лише за рахунок жиру, а й за рахунок м’язів.

Однак нові дані показують, що 80–85% втрати припадає саме на жир, якщо пацієнт:

• достатньо споживає білка;
• виконує силові вправи.

2. ШКТ-побічні ефекти

Нудота, блювання, закрепи, гастропарез – найчастіші проблеми. Вони зазвичай залежать від дози та швидкості титрації.

3. Жовчнокам’яна хвороба

Швидке схуднення саме по собі підвищує ризик ЖКХ.

4. Панкреатит

Поки немає переконливих доказів значного зростання ризику, але пацієнтів з панкреатитом в анамнезі контролюють особливо уважно.

5. Психіатричні ефекти

Обговорюються зміни настрою, тривога, рідше – суїцидальні думки. Причинно-наслідковий зв’язок поки не доведений.

Щодо втрати зору – йдеться переважно про можливе погіршення діабетичної ретинопатії при дуже швидкому покращенні глікемії у хворих на діабет.

 Чи можна уникнути rebound weight gain – не набирати вагу після скасування ліків?

– Це одна з головних проблем сучасної терапії.

Після припинення GLP-1-препаратів більшість пацієнтів частково або повністю повертають вагу. І це підтверджують уже численні дослідження.

Сьогодні обговорюють кілька стратегій профілактики:

• повільне зниження дози замість різкої відміни;
• довготривала підтримувальна терапія;
• силові тренування;
• високобілкове харчування;
• цифровий супровід і behavioral coaching;
• комбінація фармакотерапії з баріатричною хірургією.

Як зберегти м’язову масу під час швидкого схуднення?

– Це одна з найгарячіших тем ECO-2026.

Сьогодні вже зрозуміло: просто «менше їсти» недостатньо. Для захисту м’язів рекомендують:

↑ білка

У середньому:

• 1,2–1,6 г білка/кг маси тіла;
• у старших пацієнтів – інколи більше.

Силові тренування

Мінімум 2-3 рази на тиждень.

Саме силові вправи найкраще:

• підтримують м’язову масу;
• зберігають функціональність;
• запобігають frailty.

Контроль композиції тіла

Лікарі дедалі частіше оцінюють:

• DEXA;
• м’язову силу;
• швидкість ходи;
• фізичну функцію.

Чи можна персоналізувати лікування ожиріння?

– Так, і це один із ключових напрямів майбутнього.

На ECO-2026 активно обговорювали:

• генетичні фенотипи;
• роль мікробіому;
• харчову поведінку;
• емоційне переїдання;
• різні типи метаболічної відповіді.

Ми вже бачимо, що:

• одні пацієнти чудово відповідають на GLP-1;
• інші — краще на фізичну активність;
• комусь потрібна рання хірургія;
• хтось має виражений генетичний компонент.

 Чи може фармакотерапія ожиріння знижувати серцево-судинну смертність і ризик деменції?

– Так, і це, можливо, найважливіша зміна парадигми.

Після дослідження SELECT стало зрозуміло, що семаглутид знижує ризик великих серцево-судинних подій навіть у людей без діабету.

Тобто сьогодні ми говоримо не просто про «ліки для схуднення», а про:

• кардіометаболічну терапію;
• зниження системного запалення;
• потенційний вплив на старіння.

Щодо деменції, поки це ранні дані, але існують сигнали, що GLP-1-препарати можуть:

• зменшувати нейрозапалення;
• впливати на інсулінорезистентність мозку;
• потенційно зменшувати ризик когнітивного зниження.

Однак поки це перспектива, а не доведений клінічний факт.

Чи потрібно розглядати ожиріння як хронічне рецидивне захворювання?

– Абсолютно так. Це один із головних меседжів ECO-2026.

Організм активно захищає свою «звичну» масу тіла:

• уповільнює метаболізм;
• підвищує апетит;
• змінює гормональні сигнали.

Тому після схуднення біологія працює на повернення ваги.

Саме тому сучасна медицина дедалі більше переходить до моделі:

Резюме

ECO-2026 показав: ми вступаємо в нову еру лікування ожиріння.

Фокус зміщується:

• від «естетики» до метаболічного здоров’я;
• від короткострокових дієт до довготривалого менеджменту;
• від універсальних підходів до персоналізованої терапії;
• від простої втрати ваги до збереження м’язів, функції та довголіття.

GLP-1/GIP-препарати стали найбільшим проривом у лікуванні ожиріння за останні десятиліття, але водночас медицина починає краще розуміти: лікувати потрібно не лише вагу, а всю біологію ожиріння.