Гіповітаміноз в екстремальних умовах: які вітаміни найнеобхідніші

Як її уникнути – розповідає професорка кафедри гастроентерології, дієтології і ендоскопії Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук Галина АНОХІНА.

Гіповітаміноз. Не все залежить від харчування

Чи дійсно сучасній людині загрожує авітаміноз?

— Наразі доцільніше говорити про сезонний гіповітаміноз. Бо авітаміноз як такий у сучасних умовах (навіть якщо людина харчується неправильно) – рідкість. Він можливий хіба що у разі якихось тяжких уражень органів, через які в організмі не засвоюється той чи інший вітамін. Натомість кількість вітамінів у харчових продуктах може змінюватись залежно від сезону, але й це стосується далеко не всіх їх груп.

Наприклад, лише один із основних жиророзчинних вітамінів (А, Е, К, D3), а саме D3, підлягає сезонним коливанням, оскільки значна його частина синтезується у шкірі під впливом ультрафіолетових променів. Тож влітку, якщо ви щодня і достатньо часу гуляєте на вулиці в сонячні дні, не варто надміру хвилюватися про його нестачу. Та в інші пори року його дефіциту не уникнути, якщо не приймати вітамін додатково. Вітаміни ж А та Е у разі раціонального харчування (вживання достатньої кількості натуральних жирів — вершкового масла, вершків, сметани, яєць тощо) рівномірно надходять в організм впродовж року.

Водночас, якщо у людини є проблеми з травленням, наприклад, внаслідок панкреатиту, чи у разі низько жирової дієти, гіповітаміноз А і Е цілком можливий. Таким людям доведеться додатково приймати комплекси цих вітамінів з аптеки.

Кашу жиром зіпсувати можна

Як помітити нестачу жиророзчинних вітамінів?

– Вітаміни А та Е дуже важливі для слизових оболонок, шкіри. Тому їх дефіцит може спричинити:

• сухість шкіри,
• погіршення зору в сутінках,
• синдром сухого ока,
• себорею,
• тьмяне волосся.

Якщо ці симптоми з’являються в комплексі, це вірна ознака авітамінозу згаданих вітамінів.

Обережно: гіпервітаміноз!

— Водночас слід пам’ятати, що вітаміни А та Е накопичуються в організмі і можуть спричиняти гіпервітаміноз. Тому рівень їх споживання потрібно контролювати. Це ж стосується й вітаміну D3. Фізіологічна його доза залежить в тому числі й від віку пацієнта, наприклад, для дорослої людини це 1 тис МО. Таку дозу можна приймати двічі на тиждень хоч все життя, особливо у «несонячні» пори року. Але при цьому слід періодично контролювати його вміст (робити відповідний аналіз крові).

Якщо останній вказуватиме на дефіцит вітаміну в організмі, дозу слід підвищувати до рекомендованої лікарем, яку він встановить залежно від отриманих показників.

Коли потрібно «налягати» на вітаміни групи В?

— Вітаміни групи В не підлягають сезонним коливанням, якщо людина вживає достатньо м’яса, риби, цільнозернових продуктів впродовж року. Водночас зазвичай спостерігається така особливість: якщо з’явилися ознаки дефіциту одного чи двох вітамінів групи В, то навіть не визначаючи їх рівня можна стверджувати наявність дефіциту інших представників цієї групи.

Ознаки дефіциту:

• вітаміну В1 — найбільше потерпає серцевий м’яз,
• вітаміну В6 — страждають усі органи, особливо центральна нервова система,
• вітаміну В12 – потерпають органи кровотворення, може розвинутися анемія. Також може виникнути полінейропатія.

Найпримхливіший — вітамін С

Який вітамін найбільше потребує «сезонної добавки»?

— Безперечно, це вітамін С. По-перше, від пори року залежить його кількість у продуктах. По-друге, він погано зберігається при термічній обробці. По-третє, сучасні технології вирощування овочів та фруктів зменшують його «присутність» в продукції, порівняно з дикорослими рослинами. Тому його потрібно обов’язково приймати бодай навесні, а також у період застудних захворювань.

Ознаки гіповітамінозу вітаміну С

• кровоточивість ясен, в тому числі й при чищенні зубів,
• швидко утворюються синці через «крихкість» капілярів,
• схильність до застуд через зниження імунітету,
• загальна слабкість через те, що вітамін С відіграє важливу роль у роботі надниркових залоз.

Надходження вітаміну С потрібне організму щодня, бо він його не депонує, а оскільки є водорозчинним, то виводиться із сечею. Звичайно, можна поповнити його уже стабільні запаси вживаючи квашену капусту, заморожену чорну смородину та солодкий перець, хорошим його джерелом є ківі.

Але найнадійніше – вживати додаткові дози вітаміну С з аптеки, у фізіологічних дозах, можна періодично.

Увага, не передозуйте!

— Фізіологічна потреба вітаміну С – 60-80 мг на добу. Це щоб не було гіповітамінозу. Якщо ж потрібна додаткова доза, вона не має перевищувати 100-200 мг. Особливо корисний вітамін С у комплексі з біофлавоноїдами чи рутином (наприклад, аскорутин). Не вживайте «ударних доз», щоб наздогнати «втрачене», у такому разі вітамін С може подразнювати нирки та шлунково-кишковий тракт.

Можна приймати необхідний вам вітамін з перервами, наприклад, двічі на тиждень впродовж часу, коли ви недоотримуєте його з їжею, хоч впродовж всього життя. Адже шкода може бути лише від дуже високих доз вітамінів.

Вітамінотерапія за розкладом — не обов’язкова

Чи варто з настанням весни «пропити» комплекс вітамінів?

— Ні, це робити зовсім необов’язково. Якщо практично здорова людина харчується правильно, вона може не турбуватися з приводу того, що їй не вистачає якихось вітамінів, окрім «сезонних» D3 та С. Інша справа, що різні вітаміни курсами доцільно й потрібно призначати при якійсь певній патології.

«Штучний» не обов’язково поганий

Що краще – натуральні чи синтетичні вітаміни?

— Нині синтез вітамінів є дуже досконалим процесом, тому «штучні» вітаміни не означає гірші, менш ефективні чи тим більше шкідливі. Це міф. Більше того, сучасні технології виробництва синтетичних вітамінів сприяють кращому їх засвоєнню, порівняно з природними аналогами. Наприклад, вітамін D3 природного походження ще має пройти дуже складний шлях різноманітних перетворень в організмі (у кишечнику, печінці, нирках), доки він надійде до «точки призначення», наприклад, до кісток, і виконає свою фізіологічну роль.

Фармкомпанії ж навчилися виробляти такий вітамін D3, який дуже добре засвоюється і без потужних ферментних систем. До речі, це можна сказати й про залізо, яке надходячи разом з харчовими продуктами має пройти складний процес перетворення у шлунку під дією соляної кислоти, аби засвоїтися.

Натомість люди, які мають знижену кислотність шлункового соку можуть страждати від анемії попри вживання достатньої і навіть підвищеної кількості залізовмісних продуктів, оскільки залізо у них не засвоюватиметься. А якісний синтетичний препарат містить залізо у же в тому вигляді, котрий не потребує переробки під дією соляної кислоти.

«Хімія» рятує життя

— Коли говорять, що штучні вітаміни — це «хімія», варто нагадати, що й людський організм – це своєрідна таблиця Менделєєва. Синтетичний вітамін D3 рятує дітей від рахіту, який раніше був величезною проблемою. Синтетичний вітамін С врятував людство від цинги, зараз уже ніхто не помирає від цього стану. Синтетичний вітамін В1 – рятує пацієнтів від паралічів (хвороба бері-бері).

Міфи, які застаріли

Вітаміни групи В спричиняють алергію.

– Раніше вітаміни групи В не були такими досконалими, як сучасні їх комплекси, тож і спричиняли алергію. Особливо це стосувалося ін’єкційних їх форм. Нині такі індивідуальні реакції спостерігаються дуже рідко.

Вітамін С «б’є» по нирках.

– Аскорбінова кислота може зв’язуватися з кальцієм і сприяти розвитку сечокам’яної хвороби, як і будь-яка кислота, яка виводиться із сечею. Тому краще вживати сучасні аскорбати, де аскорбінова кислота вже зв’язана з якимось мінералом, тож і виводитиметься разом з ним та не подразнюватиме сечовивідну систему.

У багатьох людей непереносимість жиророзчинних вітамінів.

– Все, що пов’язано із жиром, практично не спричиняє алергії, бо вона здебільшого виникає на антигени білкової природи. Може трапитися, що після вживання жиророзчинних вітамінів пацієнта нудить, але це пов’язано з певною патологією (підшлункової залози чи жовчовивідної системи). І вітамін тут ні до чого – це може трапитися після вживання будь-якої жирної їжі. Тому жиророзчинні вітаміни краще приймати разом з їжею.

Будь-яке лікування краще «підтримати» комплексною вітамінотерапією.

Теж саме стосується й застуд — рекомендовані лише вітаміни С та D3, які дійсно виявляють імунотропну дію. Якщо певні захворювання потребують специфічної вітамінотерапії, це визначить лише лікар.

Краще не змішувати

Як правильно підбирати комплекс вітамінів?

– Особисто я рекомендую окремо вживати жиророзчинні та водорозчинні вітаміни. Перші — лише під час їжі, другі – в будь-який час. До того ж жиророзчинні вітаміни частіше дають гіпервітамінози, що, як правило, не притаманне водорозчинним вітамінам, які легко виводяться з сечею. У людському організмі депонується одна тканина – жирова. А це означає, що накопичуються і жиророзчинні вітаміни. Тому до їх вживання потрібно ставитися уважніше і стежити за реакцією на них пильніше. Наприклад, вітамін А накопичується в печінці, якщо його там буде багато, він пошкоджуватиме орган. Вітамін D3 також може давати гіпервітаміноз.

Також бажано окремо приймати й групи вітамінів В. Наприклад, пацієнтам з цукровим діабетом вони можуть виявитися найнеобхіднішими, особливо у разі надлишкової маси тіла та полінейропатії, в той час, як із запасами жиророзчинних вітамінів у них все гаразд і додаткові дози можуть бути не на користь.

Як не втратити здоров’я під час схуднення

– У разі обмеженого раціону, наприклад, під час стресу, посту чи дієти для схуднення, потрібно вживати додаткові вітаміни, щоб не втратити сил. Зокрема, слід додатково вживати жиророзчинні вітаміни, оскільки для схуднення чи під час посту зазвичай зменшують вживання жирних продуктів, які містять згадані вітаміни.

Майбутнє – за активними молекулами

Чи варто очікувати якихось новин про вітаміни чи про них уже все відомо?

– Вітамінологія, яка почала стрімко розвиватися в першій половині 20 століття, не зупинилася на місці. Нині вивчаються не лише самі вітаміни, а й передусім їхні активні молекули. Бо саме вони досягають цілі, незважаючи на те, є в організмі необхідні для засвоєння вітамінів ферменти чи вони відсутні (наприклад, через певні генетичні ушкодження та особливості).

Як приклад: є фолієва кислота, а є її активна молекула — метафолін. Метафолін точно забезпечить необхідний ефект лікування. Також активні молекули вітамінів позбавлені всього зайвого, що може міститися у рослині і не потрібне людині.

Чи залежить вітамінотерапія від статі та віку?

– Вітаміни однаково потрібні як для чоловіків, так і для жінок. Хоча якщо говорити про мінерали, то тут є певні відмінності: чоловіки потребують більшої кількості магнію та цинку, жінки – заліза. Щодо віку, безперечно, слід дотримуватися дитячих доз, які значно менші й чітко залежать від маси тіла. Хоча в цілому у підлітків потреба у вітамінах та мінералах навіть вища, ніж у дорослих – вони потрібні для росту, формування, та дозрівання організму. Особливо в цей період він потребує магнію, вітаміну В1, В6 тощо.

Старіння – це втрата функціонуючих тканин, тому людям похилого віку вітаміни (особливо С та групи В) потрібні для стримування цього процесу. Взагалі ж вітамінотерапія потребує індивідуального підходу, тому потрібно частіше заглядати не тільки в таблиці вікових фізіологічних потреб, а й у кабінет свого сімейного чи лікуючого лікаря. Бо фізіологічні дози є мінімальними (вони упереджують авітаміноз). Але у разі потреби їх варто збільшити у 2-3 рази. Якщо таку потребу виявить лікар.ие дозы минимальны (они предупреждают авитаминоз). Но в случае необходимости их следует увеличить в 2-3 раза – если такую потребность обнаружит врач.