фармацевтичний маркетинг

Цими днями в уряді проходить фінальні етапи погодження постанова, яка може врегулювати ціноутворення у роздрібній «фармі». Компромісна, підписана всіма зацікавленими сторонами: і виробниками, і дистриб’юторами, і представниками пацієнтських організацій, які раніше критично ставилися до маркетингових підходів у фармацевтиці.

Україна має наблизити аптечну систему до європейських стандартів — прозорих, конкурентних і орієнтованих на пацієнта — впевнений голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Сергій Кузьміних.

Індія впроваджує масштабну державну ініціативу зі створення централізованого реєстру аптек, який містить відкриті фінансові показники діяльності кожного аптечного закладу. Ця програма є частиною цифрової трансформації системи охорони здоров’я, що реалізується під егідою Національної цифрової місії охорони здоров’я (NDHM/ABDM). Метою є забезпечити «єдине джерело правди» щодо аптек та їх фінансових операцій, підвищити прозорість і підзвітність у фармацевтичному секторі.

Про необхідність національного реєстру фармацевтів в України останнім часом почали говорити дедалі активніше. Є намагання «узаконити» таку необхідність на законодавчому рівні. Попри це дехто вважає, що такий реєстр є формальністю, мовляв, що зміниться, якщо фармацевтів просто порахують, а ще й змусять при цьому сплачувати «вступні» внески. Але це – від незнання того, які насправді функції має виконувати такий реєстр. Тож аналіз світового досвіду знадобиться й тим, хто сумнівається в дієвості такого інструменту, й тим, хто його розроблятиме в Україні.

1 березня 2025 року в Україні набрала чинності постанова Кабінету Міністрів №168 — документ, який офіційно запустив нову архітектуру ціноутворення на ринку лікарських засобів. Вона стала першим реальним кроком до демонтажу застарілої, монополізованої та непрозорої системи формування цін, яка десятиліттями працювала не на користь пацієнта, а на користь ритейлу.

Після того, як держава оголосила боротьбу з завищеними цінами на ліки, виявилося чимало перешкод, які заважають цьому процесу, й проблем, які потребують законодавчого врегулювання. Які обмеження для учасників ринку буде у зв’язку з цим запроваджено, що нового пропонується законопроєктами, які ще «в розробці» і коли чекати чесних правил гри на фармринку, – розповів для The Pharma Media голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Сергій Кузьміних.

Споживча поведінка при виборі ліків значно відрізняється від поведінки при купівлі продовольчих товарів. Це зумовлено специфікою продукції. Розуміння таких відмінностей – критично важливе. Ліки, особливо рецептурні, – це товар з високим ступенем довіри, залучення експертів і регуляцій, тоді як продовольчі товари більше залежать від смаків, звичок і прямого маркетингу.

Public Service Obligations (PSO) – це державний механізм, що регулює фармацевтичну дистрибуцію, забезпечуючи стабільну, повну та безперебійну поставку лікарських засобів незалежно від комерційної вигоди. Його мета – гарантувати рівний доступ до критично важливих ліків у всіх регіонах країни, навіть якщо вони є малоприбутковими або мають обмежений попит.

Нещодавно Асоціацією «Оператори ринку медичних виробів»® AMOMD® проведено захід, у межах якого відбулася конструктивна дискусія між представниками ринку медичних виробів, косметичної продукції, дієтичних добавок, регулятора та АМКУ.

Якою має бути ефективна система охорони здоровʼя — свої пропозиції висловила у блозі на «УП» директорка ради директорів компанії «Дарниця» та співзасновниця Zagoriy Foundation Катерина Загорій.

Замість коригування націнок на ліки — регулювання ціноутворення через Прозорро маркет, визначення індикативної ціни, нові правила маркетингу, низка заборон у промоції, скасування ретробонусів і відтермінованих знижок, запровадження євроінтеграційних норм у сфері регулювання аптечної діяльності — плани МОЗ на найближчу перспективу.

У Держлікслужби в новому році додалося «моніторингової» роботи у зв’язку з відновленням перевірок, запровадженням паралельного імпорту та маркування лікарських засобів. Чи вистачить на це кадрових та фінансових ресурсів, які плани з реалізації нових завдань і чого чекати у зв’язку з цим операторам фармринку, – розповів очільник Держлікслужби Роман Ісаєнко.