Монотерапія ривароксабаном ефективно знижує ризик серйозних кардіоваскулярних подій – особливо після 80 років

Монотерапія ривароксабаном ефективно знижує ризик серйозних кардіоваскулярних подій – особливо після 80 років

У дорослих пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП) та стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) монотерапія ривароксабаном знижувала ризики серйозних серцево-судинних подій (MACE) та серйозних кровотеч у всіх вікових групах.

Щоб порівняти монотерапію ривароксабаном з комбінацією ривароксабан + антиагрегант, науковці провели апостеріорний аналіз даних із дослідження AFIRE, проведеного в Японії. Аналіз охопив 2 215 пацієнтів (середній вік 74,3 роки; 79,1% чоловіків) із ФП та стабільною ІХС через більш ніж рік після реваскуляризації або з ангіографічно підтвердженою ІХС, що не потребувала реваскуляризації.

Пацієнтів випадковим чином розподілили на групи, які отримували

  1. 10 мг ривароксабану
  2. 15 мг ривароксабану (залежно від кліренсу креатиніну) а
  3. ривароксабан + аспірин або інгібітор P2Y12 (на розсуд лікаря).

Пацієнтів додатково було поділено на чотири вікові групи: молодше 70 років, 70–74 роки, 75–79 років і 80 років та старше.

У всіх вікових групах монотерапія ривароксабаном знижувала ризик розвитку MACE (комбінація інсульту, інфаркту міокарда, системної емболії, нестабільної стенокардії, що потребує реваскуляризації, або смерті) та серйозних кровотеч. При цьому монотерапія ривароксабаном була пов’язана з більш вираженим зниженням ризику MACE у пацієнтів віком 80 років та старше порівняно з комбінованим антиагрегантним режимом.

Схожі матеріали