Сергій Кузьміних окреслив конкретні зміни, які планують реалізувати в межах фармреформи

«Аптеки в Україні часто сприймаються як магазини, де головне — продаж. Але у країнах ЄС аптечна система — це частина системи охорони здоров’я. Ми маємо рухатись у тому ж напрямку. Саме тому ми працюємо над комплексною реформою, яка докорінно змінює підходи в аптечній діяльності, ставить на перше місце безпеку та інтереси пацієнта, а також — чесну конкуренцію. Як голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності представляю системне бачення, яке ми закладаємо в новий законопроєкт щодо організації аптечної діяльності в Україні», — зазначив він у дописі на Facebook.

У продовження викладеної позиції, Сергій Кузьміних окреслив конкретні зміни, які планують реалізувати в межах реформи.

1. Аптека — це медичний заклад, а не звичайний магазин

• Ліки має відпускати тільки дипломований фармацевт, а не касир. Скільки кас — стільки фахівців.
• Заборонено «дистанційне консультування» — лише особиста присутність.
• Створюємо відкритий реєстр фармацевтів — кожен пацієнт зможе перевірити, хто перед ним.
• Заборонено продавати лікарські засоби під виглядом БАДів (закон №4122-IX від 05.12.2024).

Що це дає пацієнту:

• Безпечна, фахова порада в аптеці.
• Захист від обману, «лікування» добавками без доведеної дії.

Міжнародний досвід: У країнах ЄС фармацевт несе персональну відповідальність за відпуск і консультування — ми впроваджуємо ті самі принципи.

2. Контроль над аптечними мережами — в інтересах конкуренції

• У законі вже чітко прописано поняття «аптечна мережа».
• Вимагаємо публічної інформації: хто входить до мережі, хто контролює, яка частка ринку.
• Встановлюємо мінімальну відстань між аптеками — щоб уникнути надмірної концентрації (з винятками для сіл і прифронтових територій).
• Обмежуємо рекламу: лише офіційна інформація на фасаді, без маркетингових маніпуляцій.

Що це дає пацієнту:

• Прозорість — ви знаєте, з ким маєте справу.
• Зниження ризику монополізації, яка веде до завищення цін.

Міжнародний досвід: Франція, Італія та інші країни ЄС мають чіткі обмеження на аптечну концентрацію для збереження конкуренції та доступності.

3. Маркетинг у фармі — прозорий або заборонений

• Повна заборона маркетингових платежів до запуску Національного каталогу цін і реферування всіх ліків.
• І одразу чітке відображення маркетингових витрат у фіскальному чеку.
• Заборона ретро-бонусів, «зворотних» коригувань і інших непрозорих схем ціноутворення на ліки.
• Встановлюється граничний ліміт маркетингу — на рівні окремого препарату в конкретній аптеці, а не загального доходу аптеки чи мережі.

Що це дає пацієнту:

• Чітке розуміння, за що ви платите.
• Менше «накруток» і нав’язаних брендів.

Міжнародний досвід: У Німеччині та Нідерландах подібна практика давно впроваджена — маркетинг не має впливати на вибір пацієнта.

4. Власні торгові марки аптек — під контроль

• Заборонено просування лише «своїх» брендів без альтернатив.
• Пацієнт має бачити, хто реально виробив препарат.
• Вибір має залишатися за пацієнтом, а не за комерційною політикою мережі.
• Продаж повинен відбуватись за принципами етичної промоції лікарських засобів — без маніпуляцій, агресивної реклами чи прихованого впливу на вибір пацієнта.

Що це дає пацієнту:

• Більше вибору, чесна конкуренція.
• Ви не купуєте «ноунейм», замаскований під дешеву альтернативу.
• Ліки рекомендують не тому, що це вигідно аптеці, а тому, що це підходить саме вам.

Міжнародний досвід: У країнах ЄС — зокрема у Швеції, Німеччині та Нідерландах — просування ліків суворо регулюється. Рекомендації мають базуватись на медичних протоколах, а не на інтересах торгової мережі. Україна запроваджує подібні підходи, щоби захистити споживача від нав’язаних і непрозорих рішень.

5. Аптека як місце послуги, а не лише продажу

• Законодавче впровадження поняття «фармацевтичної послуги».
• Розширення можливостей вакцинації в аптеках (як це працює в багатьох країнах ЄС).
• Обов’язкові запаси базових препаратів — щоб не почути «немає в наявності».

Що це дає пацієнту:

• Швидкий доступ до медпослуг поруч із домом.
• Менше ситуацій, коли ліки доводиться «шукати по місту».

Міжнародний досвід: У таких країнах, як Франція, Німеччина, Польща, Канада, аптеки давно виконують ще й сервісну функцію — проводять щеплення, консультують пацієнтів, контролюють прийом препаратів. Це розвантажує лікарів і робить базову допомогу доступнішою.

6. Захист українського виробника — проти штучних барʼєрів

• Забороняється монопольний відпуск дистриб’ютору — не більше 20% обороту.
• Законопроєкт №9383 скасовує автоматичне подовження патентів на час війни — це відкриє ринок для дешевших вітчизняних генериків.
• Ширше залучення національного фармиробника до участі у державних закупівлях лікарських засобів, в тому числі шляхом укладання довгострокових контрактів.

Що це дає пацієнту:

• Більше доступних і якісних українських ліків.
• Менша залежність від імпортних дорогих аналогів.

Міжнародний досвід: ЄС також застосовує механізм Болар — щоб пришвидшити вихід генериків після завершення патентного захисту. Це дозволяє знизити вартість лікування для пацієнтів і забезпечити стійкість фармацевтичної системи.

7. Євроінтеграція фармринку: нові стандарти якості та доступу

• Швидкий запуск нового Закону України «Про лікарські засоби».
• Впровадження правила Болар (законопроєкт №13087) — доступ до генериків одразу після завершення дії патенту.
• Робота над фармацевтичним безвізом (АСАА), інтеграція в регулювання ЄС.
• Спільна локалізація виробництва критично важливих ліків та діючих речовин в Україні — разом з ЄС.
• Інтеграція в національне законодавство нових регуляцій ЄС — Акт про критично важливі ліки.

Що це дає пацієнту:

• Якісніші ліки за європейськими стандартами.
• Прискорений доступ до нових препаратів.
• Зниження залежності від іноземних постачальників у критичних сегментах.

Міжнародний досвід: Європейський Союз давно розвиває спільний ринок лікарських засобів із єдиними правилами контролю якості, прозорості реєстрації та обігу. Механізми на кшталт АСАА (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products) дозволяють іншим країнам, як-от Україна, бути частиною цього простору. Впровадження таких інструментів — це прямий шлях до того, щоби українські пацієнти отримували ліки швидше, якісніше і без переплат, як це вже працює у державах-членах ЄС.

«Майбутнє фармацевтичного ринку України — це прозорість, конкуренція, якість та орієнтація на потреби пацієнта. Ми запроваджуємо правила, які вже працюють у Європі — бо саме цього заслуговують українці. Аптека — це частина системи охорони здоров’я. Пацієнт має бути в центрі. І саме це ми зараз закріплюємо законом. Фармацевтична система не повинна бути лише про гроші. Вона має бути — передусім — про людей. Робота триває», — підсумував Сергій Кузьміних.