Журналіст
Індія впроваджує масштабну державну ініціативу зі створення централізованого реєстру аптек, який містить відкриті фінансові показники діяльності кожного аптечного закладу. Ця програма є частиною цифрової трансформації системи охорони здоров’я, що реалізується під егідою Національної цифрової місії охорони здоров’я (NDHM/ABDM). Метою є забезпечити «єдине джерело правди» щодо аптек та їх фінансових операцій, підвищити прозорість і підзвітність у фармацевтичному секторі.
За відсутності єдиного реєстру в Індії близько 25% аптек могли діяти без належної реєстрації, поза державним регулюванням. Тому уряд ухвалив рішення цифрувати облік аптек і розкрити ключові фінансові дані про їхню діяльність, аби зміцнити контроль, конкуренцію та довіру в галузі.
Наразі централізований реєстр збирає й регулярно оприлюднює сукупні фінансові дані про роботу аптечного сектору. Серед відкритих показників: доходи від продажу ліків, обсяги закупівель медикаментів аптеками, витрати (наприклад, на закупівлю товарів), а також податкові відрахування (сплата GST та інших податків) тощо. Влада вже почала публікувати агреговану статистику.
Прозорість та антикорупційний потенціал
Запровадження відкритого реєстру суттєво підвищує прозорість у фармацевтичному секторі. По-перше, він усуває «сліпі зони» в регулюванні: тепер кожна аптека мусить бути зареєстрована, а дані про її діяльність доступні на центральному рівні. Це вже виявило масштаб проблеми незареєстрованих торговців ліками – чверть аптек в окремих регіонах працювали без ліцензій. Внесення усіх таких точок у реєстр виводить їх з тіні, під контроль регуляторів. Відповідно, зникає підґрунтя для корупції при ліцензуванні: централізована система з інтеграцією з Aadhaar (ідентифікаційними номерами) усуває фіктивні особи та дублювання ліцензій. Приміром, у 2023 році до регуляторної бази було додано перевірку Aadhaar для верифікації фармацевтів і власників аптек, що «підвищує прозорість та усуває фальшиві ідентичності». Це нововведення вже допомагає викривати шахрайства: нещодавно Антикорупційне бюро Делі викрило схему незаконної видачі ліцензій фармацевтам, залучивши до відповідальності посадовців. Централізована електронна система реєстрації значно ускладнює такі зловживання, оскільки усі дії фіксуються й можуть бути відстежені.
Антикорупційний ефект також проявляється у фінансовій сфері. Коли аптеки зобов’язані прозоро відображати свої доходи, закупівлі та сплачені податки, зменшується можливість ухилення від оподаткування чи хабарів інспекторам. За оцінками експертів, 100% документування продажів та електронна звітність гарантують, що з кожного чека сплачено належний податок. Згідно з аналітикою Frost & Sullivan, цифрова модель аптечного обліку забезпечує повну сплату податків з усіх транзакцій, і від цього значно виграє держава. Таким чином, відкриті фінансові дані посилюють підзвітність: і самі аптечні мережі, і контролюючі органи мають змогу швидко виявити аномалії. Наприклад, якщо якась аптека декларує підозріло низький виторг при великих закупівлях, це видно з реєстру й може стати приводом для перевірки. В цілому, ініціатива відповідає рекомендаціям ВООЗ щодо прозорості фармацевтичної системи, адже дозволяє знизити ризики неформальних платежів, хабарів, прихованих змов і контрафакту за рахунок відкритості інформації. Ключовим є те, що відкриті дані створюють середовище невідворотності покарання – порушення (завищення цін, продаж незареєстрованих ліків тощо) стає простіше виявити, тож корупційна мотивація слабшає.
Доступність інформації про ринок підвищує змагальність
Конкуренція серед аптек у результаті цієї реформи має стати більш чесною й ринково орієнтованою. Коли фінансові показники відкриті, зникають умови для недобросовісної конкуренції через тіньові практики. Раніше окремі аптеки могли отримувати переваги, ухиляючись від податків або порушуючи цінові правила (наприклад, продаючи ліки без рахунків чи вище встановленої максимальної ціни). Тепер усі гравці змушені діяти за єдиними прозорими правилами, що вирівнює правила гри. Це особливо важливо для малих аптек, яким раніше доводилося конкурувати з тіньовим сегментом.
Крім того, доступність інформації про ринок підвищує змагальність. Публічні дані щодо обсягів продажів у різних регіонах допомагають новим гравцям оцінити ринкові можливості. Наприклад, якщо в реєстрі видно, що в якомусь місті низька щільність аптек на душу населення або значний попит, туди можуть зайти нові підприємці, підсилюючи конкуренцію. За перші три роки роботи цифрової місії в єдиному реєстрі зареєстровано вже 330 тис. закладів охорони здоров’я, включно з приватними клініками та аптеками. Це означає, що навіть невеликі сільські аптечні пункти стають «видимими» для ринку. Очікується також зростання мережевих моделей: відкриті дані дозволяють створювати онлайн-сервіси пошуку ліків по різних аптеках, агрегатори тощо, що посилить змагальність між офлайн та онлайн сегментами.
Урядовий регулятор з цін (NPPA) окремо стимулює конкуренцію через цінову прозорість. У лютому 2025 року NPPA наказав усім аптекам (офлайн і онлайн) оприлюднювати актуальні прайс-листи на своїх вебсайтах або у торгівельних залах. Мета – щоб споживачі могли легко порівнювати ціни й бути впевненими, що не переплачують. Ритейлери, які не виконають цю вимогу, будуть оштрафовані й навіть можуть втратити ліцензію. Така відкритість цін усуває можливість приховано завищувати вартість препаратів і посилює цінову конкуренцію: покупці підуть туди, де дешевше та прозоріше. В результаті аптеки змагаються якістю обслуговування, асортиментом та додатковими послугами, а не можливістю схитрувати з цінами.
Конкуренція між традиційними аптеками та онлайн сервісами виходить на новий рівень
Онлайн-аптеки раніше звинувачувалися офлайн-конкурентами у демпінгу та недотриманні правил, але тепер усі мають дотримуватися єдиних стандартів прозорості. За даними досліджень, великі е-аптеки завдяки цифровому обліку мають кращий контроль якості та можуть пропонувати нижчі ціни, сплачуючи всі податки. Вимога NPPA публікувати ціни фактично змушує й онлайн-продавців діяти відкрито, що ліквідує їх нечесну перевагу (якщо така була) й стимулює здорову конкуренцію виключно за рахунок ефективності бізнес-моделі. Тобто, ринок стає більш прозорим і конкурентним, без «сірих» зон.
Зміни в поведінці аптек
Запровадження відкритих фінансових даних вже змінює поведінку суб’єктів роздрібної торгівлі ліками на більш відповідальну і законослухняну. По-перше, аптеки тепер приділяють більше уваги веденню обліку. Малий бізнес, який раніше міг працювати напівлегально, змушений офіційно реєструватися та подавати звітність. Це приводить до детінізації.
По-друге, відкритість стимулює аптеки дотримуватися цінової дисципліни й нормативів. Знаючи, що регулятор і суспільство бачать їхні ціни та націнки, вони ретельніше виконують вимоги, наприклад, щодо максимальних роздрібних цін на життєво важливі препарати. Нагадаємо, в Індії діє державне регулювання цін (DPCO) на низку ліків, і торгова націнка на них обмежена 16%. За відсутності контролю деякі точки продажу могли б порушувати це правило. Тепер же електронний реєстр одразу виявить надмірну маржу, оскільки і ціна закупівлі від дистриб’ютора, і ціна продажу в аптеці є у базі. Такий автоматизований моніторинг дисциплінує учасників ринку більше, ніж епізодичні фізичні перевірки.
Також змінилася регуляторна поведінка самих аптек. Багато хто з підприємців усвідомив, що за нових правил простіше дотримуватися вимог, ніж намагатися їх обійти. Наприклад, відтепер фармацевти активніше оновлюють свої дані в реєстрі, своєчасно продовжують ліцензії через онлайн-портал (запроваджено єдине вікно для реєстрації та продовження дозволів). Це спрощує бюрократичні процедури: «прозора, безпаперова, самообслуговувана» онлайн-система DIGI-PHARMed, запущена Радою фармації Індії, дозволяє аптекам і фармацевтам швидко подавати всі необхідні дані. Як наслідок, зменшується контакт з чиновниками і потреба в неформальних платежах. Аптеки почали також посилювати внутрішній контроль: впроваджують ІТ-системи для обліку товарів, продажів і залишків. Деякі великі мережі інтегруються безпосередньо з державною системою, передаючи дані в режимі реального часу. Така цифровізація допомагає їм самим аналізувати свої фінанси й оптимізувати закупівлі.
Ще одна поведінкова зміна – підвищення стандартів обслуговування та якості. Під пильною увагою держави та громадськості аптеки прагнуть уникати порушень, пов’язаних з якістю ліків. Прозорий ланцюжок постачання (коли кожна партія товару відстежується) ускладнює продаж фальсифікатів чи прострочених медикаментів, адже у реєстрі видно джерело закупівлі кожної аптеки.
Зі свого боку аптекарі почали відповідальніше ставитися до рекомендацій пацієнтам. Раніше 90% приватних аптек, згідно з дослідженням, самостійно надавали медичні поради та призначали ліки відвідувачам, що іноді призводило до зловживання антибіотиками чи неправильного лікування. Нині ж, розуміючи, що їх діяльність прозора, багато хто суворіше дотримується правил відпуску рецептів. В деяких штатах здійснюється пілотний проєкт з інтеграції електронних рецептів: аптека повинна відзначити у системі виконання рецепта, й це дозволяє відстежити, що ліки відпущено за призначенням лікаря. Внаслідок цього поведінка аптек зміщується в бік більшої відповідності нормам охорони здоров’я, а не тільки переслідує комерційну вигоду.
Наслідки для споживачів та уряду
Для споживачів впровадження прозорого реєстру аптек має очевидні вигоди. По-перше, зростає довіра до аптек. Коли видно, що аптека легально працює, сплачує податки й дотримується правил ціноутворення, пацієнт упевнений в її надійності. Це особливо важливо в сільській місцевості та бідних громадах, де раніше процвітали нелегальні продавці ліків. По-друге, захист прав споживачів посилюється: публікація цін та наявності ліків дає пацієнтам змогу обирати вигіднішого продавця й планувати витрати на лікування. Відкриті дані створюють також позитивний тиск на зниження цін. А ще споживачі виграють від покращення якості – прозорий ланцюг постачання зменшує ризик придбати фальсифікат або препарат неналежної якості.
Для уряду результати теж позитивні. Головний плюс – зростання надходжень і ефективність контролю. З детінізацією обороту ліків, податкові надходження (GST та прибутковий податок з аптечного бізнесу) збільшуються. Крім того, уряд отримує неоціненний ресурс – масштабні дані про охорону здоров’я. Аналізуючи, які препарати та в яких кількостях продаються, МОЗ Індії може краще планувати свою політику.
Ще один плюс для уряду — посилення регуляторного впливу без збільшення штату.
Індія задає стандарт
Ініціатива Індії виділяється навіть на світовому тлі, адже у багатьох країнах нічого схожого на публічний фінансовий реєстр аптек не існує. Наприклад, у більшості країн ЄС і Північної Америки аптеки підконтрольні в частині ліцензування та цін на певні ліки, але детальні фінансові показники окремих аптечних підприємств не публікуються відкрито. Це часто залишає прогалини в прозорості. Для прикладу, дослідження Transparency International та ВООЗ регулярно відзначають, що у фармацевтичному секторі по всьому світу нестача прозорості породжує конфлікт інтересів і корупційні ризики – від прихованих договірняків між дистриб’юторами і аптеками до хабарів за просування препаратів. У країнах, де аптеки не зобов’язані розкривати дані про свої продажі, регуляторам важче відстежити такі явища, як штучний дефіцит ліків або змови щодо цін.
У країнах пострадянського простору (без подібної відкритої системи) поширеною проблемою є масове ухилення аптек від сплати податків та продаж рецептурних препаратів без рецептів – саме через слабкий контроль. В Україні, приміром, створено електронний реєстр рецептів, але немає публічного реєстру фінансових показників аптек. Тож держава знає, скільки ліків відпущено за програмами відшкодування, але не має повної картини приватних продажів. Це ускладнює аналіз ринку та цінову політику. Індія, впроваджуючи відкритість, фактично задає новий стандарт: громадський контроль та підзвітність бізнесу.
Загалом, переваги індійської моделі на тлі інших країн очевидні. Там, де відкритості немає, споживач менш захищений – він не знає, чи справедлива ціна ліків, і не може перевірити, чи легально працює аптека. Держава ж у таких умовах ризикує недоотримувати податки і натрапляти на труднощі в реалізації фармполітики. Натомість в Індії відбувається своєрідна революція прозорості у фармацевтичному роздробі. Країна демонструє, що централізований реєстр з відкритими фінансовими показниками аптек – це дієвий інструмент забезпечення доброчесності ринку, від якого виграють всі: держава, чесний бізнес, громадяни.
Що може отримати Україна від подібної моделі?
Для України впровадження системи, подібної до індійської, означатиме не лише крок до цифровізації, а й створення фундаменту для довіри — між державою, бізнесом і громадянами.
Передусім, це шлях до детінізації аптечного ринку. Єдиний реєстр дозволив би виявити нелегальних операторів, навести лад у ліцензуванні та прибрати сірі схеми, які досі спотворюють конкуренцію. Там, де зараз панує фрагментарність, з’явиться цілісна картина: хто продає, що саме, за якою ціною та в якому обсязі.
Прозоре ціноутворення — ще один критично важливий ефект. Відкритість даних про закупівлі й ціни у роздробі зробить націнки контрольованими, дозволить моніторити виконання державних обмежень щодо життєво необхідних препаратів, а також сприятиме появі публічних агрегаторів цін.
Податкові надходження з аптечного бізнесу в Україні також зростуть, якщо електронний облік транзакцій стане обов’язковим і централізованим. Держава отримає прогнозовану базу оподаткування, а не ручне адміністрування, залежне від політичної волі інспекторів.
Реєстр матиме й серйозний антикорупційний потенціал. Він унеможливить дублювання ліцензій, фіктивне внесення працівників, «закриті» угоди з дистриб’юторами та інші способи приховати справжню економіку аптек. Доступність інформації змінює логіку контролю: порушення видно ще до перевірки.
Водночас така система — це ще й стратегічний аналітичний інструмент. Дані про споживання ліків, регіональні дисбаланси, тренди хвороб чи сезонні сплески продажу — все це може допомогти у плануванні логістики, закупівель, епіднагляду. Усе, чого зараз бракує МОЗ, можна отримати з однієї системи.
І нарешті, пацієнт. Людина, яка приходить в аптеку, повинна бути впевнена: ціна — чесна, ліки — справжні, заклад — легальний. Прозорість формує довіру, а довіра — те, без чого будь-яка реформа залишиться на папері.
