Як формуються реєстри фармацевтів у світі та які функції вони виконують

Реєстрація фармацевтів – спільні риси й особливості різних країн

У більшості країн світу існують реєстри фармацевтів, і вони є обов’язковими для практикуючих фармацевтів, оскільки фармацевтична діяльність вимагає ліцензування, державного або професійного контролю. У більшості таких країн реєстри ведуть національні або регіональні професійні організації чи державні установи.​ У багатьох країнах реєстри є публічними, але рівень доступу може відрізнятися.​

Німеччина

Реєстрація в реєстрі для фармацевтів є обовʼязковою для того, щоб здійснювати практику в цій сфері. У Німеччині всі фармацевти повинні отримати ліцензію (Approbation), яку видає відповідний орган охорони здоровʼя на рівні федеральних земель. Для цього необхідно отримати вищу фармацевтичну освіту, пройти практику та скласти державний іспит й володіти німецькою мовою. Вартість реєстрації та відповідальність за оплату можуть відрізнятися залежно від федеральної землі. Доступ до реєстру обмежений – інформація про ліцензованих фармацевтів не є загальнодоступною.​

​Франція

У Франції всі практикуючі фармацевти зобовʼязані зареєструватися в Національній палаті фармацевтів (Ordre National des Pharmaciens). Вимоги до реєстрації: отримання диплома «Docteur en Pharmacie», підтвердження кваліфікації, компетентність та відповідність етичним стандартам. Вартість реєстрації та відповідальність за оплату визначаються палатою, вони розміщені на її офіційному сайті. Сам реєстр є доступним для публічного перегляду та для перевірки.​

Польща

У Польщі фармацевти повинні бути членами Вищої фармацевтичної ради (Naczelna Izba Aptekarska). Для цього необхідно мати диплом фармацевта (після завершення 5,5-річної програми «Магістр фармації»), пройти післядипломне стажування та скласти відповідний іспит. Реєстрація є обовʼязковою, а реєстр доступний для публічного перегляду та перевірки. Вартість реєстрації та відповідальність за оплату встановлюються радою.​ Реєстраційний внесок становить 100 злотих.

Італія

В Італії фармацевти зобовʼязані реєструватися в місцевій палаті фармацевтів (Ordine dei Farmacisti) відповідного регіону, тобто в реєстри регіональні. Загальним органом реєстрації є Національна федерація орденів фармацевтів (Federazione Ordini Farmacisti Italiani).​ Реєстр є публічним і доступним для перевірки.​ Для входження в реєстр необхідно мати італійський диплом або визнаний його еквівалент, а також скласти державний іспит. Вартість реєстрації та відповідальність за оплату визначаються місцевими палатами.

Іспанія

В Іспанії всі практикуючі фармацевти повинні бути членами Колегії фармацевтів (Colegio Oficial de Farmacéuticos) відповідної провінції. Потрібно мати іспанський диплом або визнаний еквівалент та пройти необхідне стажування й відповідні іспити. Реєстрація є обовʼязковою, реєстри провінційні, а доступ до них може бути обмеженим. Вартість реєстрації та відповідальність за оплату встановлюються колегією.​

Швеція

У Швеції реєстрацію фармацевтів здійснює Національна рада охорони здоровʼя та соціального забезпечення (Socialstyrelsen). Реєстрація є обовʼязковою, реєстр публічний. Для отримання ліцензії необхідно мати підтверджену кваліфікацію (завершення фармацевтичної освіти, еквівалентної шведському стандарту), володіти шведською мовою на рівні C1, та пройти клінічне стажування. Для фармацевтів, які здобули освіту за межами ЄС/ЄЕЗ, необхідно пройти процес оцінки освіти та, можливо, додаткове навчання або стажування.​ Плата за подання заявки становить 990 шведських крон. Після отримання ліцензії інформація про фармацевта вноситься до Реєстру уповноважених медичних працівників (HOSP), який використовується для інформування роботодавців та громадськості про кваліфікацію фахівців.​

Нідерланди

У Нідерландах фармацевти повинні зареєструватися в BIG-реєстрі (Beroepen in de Individuele Gezondheidszorg), який адмініструється Міністерством охорони здоровʼя, добробуту та спорту. Реєстрація здійснюється відповідно до Закону про індивідуальні медичні професії (Wet BIG).​ Претенденту на реєстрацію необхідно мати диплом про фахову освіту, визнаний еквівалентним нідерландському (для іноземних дипломів – визнання кваліфікацій, що включає оцінку диплома та, можливо, складання професійного іспиту) й зазвичай підтвердження володіння нідерландською мовою, за потреби – скласти професійні тести. Після визнання диплома реєстрація в реєстрі BIG є обовʼязковою. Процес може тривати від 6 місяців до 1,5 років, а плата за реєстрацію в реєстрі BIG становить 85 євро, які сплачує заявник.​ Додаткові витрати можуть включати плату за визнання кваліфікацій та іспити.​

США

У США реєстрація фармацевтів регулюється на рівні штатів через відповідні фармацевтичні ради (State Boards of Pharmacy). Загальні вимоги включають отримання ступеня доктора фармації (Pharm.D.), проходження стажування та складання Національного іспиту з фармацевтичної ліцензії (NAPLEX), а в більшості штатів – юриспруденційного іспиту (MPJE). ​Реєстрація є обовʼязковою, деякі штати надають публічний доступ до реєстрів ліцензованих фармацевтів, а в деяких доступ до них може бути обмеженим. Вартість складання NAPLEX становить 430 доларів США, MPJE – 150 доларів США. Додаткові збори можуть стягуватися окремими штатами.

Отож, у кожній країні існує відповідний орган, відповідальний за реєстрацію фармацевтів. У деяких країнах вона здійснюється на національному рівні, в інших – на регіональному.​ Вимоги до реєстрації зазвичай включають підтвердження кваліфікації, знання мови та проходження стажування. Контроль професійного рівня фармацевтів здійснюється через перевірку кваліфікації, стажування та, в деяких випадках, проходження професійних тестів.​ Попри спільні риси в різних країнах існують відмінності за вимогами, вартістю та організацією реєстраційних органів.

Де «обходяться» без реєстрів

Втім, у світі є країни, які «оригінально» підійшли до вирішення питання реєстрів фармацевтів. У деяких з них відсутній централізований реєстр, або ж його ведуть фрагментовано. Ще кілька варіантів: дані не є публічними або реєстрація не є обовʼязковою для всіх фармацевтів.

У Китаї – реєстр існує, але не є відкритим для публічного доступу, й контроль ведеться на рівні провінцій.

В Індії – кожен штат має власну раду фармацевтів, тому є багато реєстрів, але централізованої публічної бази немає (ситуація покращується з запуском NaRx).

Бразилія – є реєстр, але доступ до нього обмежений.

Країни без реєстрів фармацевтів – це зазвичай держави з низьким рівнем інституційного розвитку, держави, які перебувають у стані війни або післякризового відновлення чи невеликі країни з дуже малою кількістю фармацевтів. Декілька прикладів:

Сомалі. Через тривалу нестабільність в країні та відсутність потужної державної структури, система ліцензування та реєстрації фармацевтів або не функціонує, або є мінімальною.

Південний Судан – країна з низькою інституційною спроможністю, де реєстр або не існує, або дуже обмежений.

Деякі острівні мінідержави (Тувалу, Науру) через дуже малу кількість фахівців не здійснюють їх реєстрацію централізовано або здійснюють в межах загальної охорони здоров’я, без окремого реєстру фармацевтів.

Деякі країни Центральної Африки (наприклад, ЦАР, Екваторіальна Гвінея). Законодавство може передбачати ліцензування, але фактична система реєстрації або не працює належним чином, або не є відкритою.

Для чого потрібен реєстр

Суперечки щодо того, потрібен реєстр чи ні, може припинити перелік його важливих функцій. Реєстр фармацевтів у різних країнах світу виконує ключову роль у забезпеченні якості, безпеки та професіоналізму в системі охорони здоров’я.

Основні функції, які виконують реєстри фармацевтів у світі:

Ідентифікація та верифікація фармацевтів

• Фіксує ПІБ, вік, освіту, спеціалізацію.
• Дає змогу перевірити, чи має особа право на професійну діяльність.
• Підтверджує, що фармацевт має діючу ліцензію або сертифікат.

Регулювання допуску до професії

• Визначає, хто має право працювати фармацевтом у країні.
• Перевіряє відповідність освітнім та професійним стандартам.
• Часто прив’язаний до системи професійної акредитації.

Контроль безперервного професійного розвитку (CPD / CME)

• Відстежує участь у навчальних курсах, тренінгах, стажуваннях.
• В деяких країнах – без виконання CPD неможливе продовження ліцензії.

Дисциплінарний нагляд

• Містить записи про порушення етики, судові справи, відсторонення від практики.
• Фіксує призупинення, анулювання або обмеження права на професію.

Публічний доступ та прозорість

• У багатьох країнах існує онлайн-реєстр, де пацієнти, роботодавці або регулятори можуть перевірити статус фармацевта.
• Це підвищує довіру до професії та захищає пацієнтів від шахрайства.

Статистика та аналітика

• Дає змогу оцінювати кількість фармацевтів, розподіл за регіонами, спеціалізаціями.
• Дані використовують для планування системи охорони здоров’я, розподілу ресурсів тощо.

Міжнародне визнання та мобільність

• Сприяє визнанню кваліфікацій у межах міжнародних угод (наприклад, у ЄС).
• Інформація з реєстру використовується при переїзді, працевлаштуванні за кордоном або перевірці дипломів.

Отже, реєстр фармацевтів – це не просто перелік практикуючих спеціалістів. Це інструмент управління якістю фармацевтичної допомоги, правовий механізм контролю доступу до професії та захист громадян від некваліфікованих або недобросовісних спеціалістів, які працюють у такій важливій сфері.