Бути чи не бути маркетинговим договорам у фармі й чому потрібні індикативні ціни на ліки — пропозиції МОЗ

Профільний Комітет повернувся до розгляду пропозицій щодо реформування фармринку

На останньому засіданні Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування знову розглядалося питання забезпечення доступності ліків, зниження цін на ЛЗ, забезпечення конкуренції на фармринку та встановлення прозорих правил його функціонування.

Після низки обговорень цих питань за участі представників аптечного бізнесу, вітчизняних фармвиробників, іноземних фармкомпаній, професійних асоціацій, пацієнтських організацій МОЗ напрацювало пропозиції щодо подальшого реформування фармацевтичного ринку, які на засіданні Комітету озвучив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Серед таких пропозицій:

• запровадження нових правил маркетингових платежів, які відповідатимуть європейським стандартам,
• заборона ретробонусів
• запровадження механізму встановлення цін на ліки через Прозорро маркет для препаратів з Національного переліку
• запровадження норми, яка зобов’язує аптеки мати в наявності ліки з найнижчою ціною, визначеною через запити пропозицій у системі Прозорро маркет
• впровадження євроінтеграційних норм у сфері регулювання аптечної діяльності, зокрема, визначення понять «аптека» та «аптечна мережа».

Нові правила маркетингу: що дозволити, а що заборонити

Віктор Ляшко наголосив: головне завдання МОЗ — вирішити питання доступності до лікарських засобів. Тому пропозиції щодо реалізації цього завдання Міністр розділив на кілька блоків.

Перший — пропозиції щодо спрощення реєстрації ЛЗ:

• Додати Велику Британію до переліку країн для спрощеної реєстрації.
• Спрощення процедур для ліків, які включені до списків PEPFAR та ВООЗ. Планується введення норми в дію у червні 2025 року.

Другий блок — регулювання маркетингу.

Віктор Ляшко нагадав, що МОЗ раніше вийшло з пропозицією поширити регулювання націнки на всі лікарські засоби, які реалізуються в аптечній мережі. На етапі обговорення цього питання до МОЗ було дуже багато звернень з проханням переглянути цей підхід.

Також на ТСК було заслухано представників Антимонопольного комітету України, які повідомили, що вони зараз проводять антимонопольне розслідування по дистрибʼюторах та по аптечних мережах щодо застосування маркетингових платежів. Тому на сьогодні МОЗ виходить з пропозицією чітко врегулювати процеси маркетингу, які відбуваються між виробником й імпортером ЛЗ з дистрибʼютором, або з аптечним закладом, чи з мережею аптечних закладів, які, на жаль, не були врегульовані на законодавчому рівні до цього часу.

Передусім МОЗ пропонує чітко врегулювати поняття «аптека» й «аптечна мережа».

Наступний крок: пропонується встановити чіткі правила маркетингу, які повинні включати галузеві стандарти ЄС. Маркетинг може бути між виробником та аптечною мережею, але лише з тією юридичною особою, яка безпосередньо має площі для реалізації лікарського засобу, наголосив Міністр. Щоб не зʼявлялися так звані маркетуючі організації, які афілійовано повʼязані з власником аптеки або бренду аптечного закладу, але це ніде не відображається й не відстежується, в плані формування вартості ЛЗ відстежити його по ланцюгу поставок лікарського засобу неможливо.

Тому МОЗ виклав свої пропозиції щодо регуляції маркетингу:

1. Запровадження поняття «належна промоційна практика» (євроінтеграційна норма)

2. Заборона:

• Маніпуляції цінами (використання механізмів відтермінованих знижок; кредитних нот; бонусів або інших форм зворотного коригування ціни).
• Реклами поза аптеками (укладання рекламних договорів з суб’єктами, пов’язаними з аптечними мережами).
• Промоції рецептурних ліків: реклами та маркетингу препаратів, які відпускаються за рецептом (за винятком відповідності галузевим стандартам ЄС).
• Неконтрольованих послуг: рекламних та маркетингових послуг, не затверджених галузевими стандартами.
• Договорів з непрофільними суб’єктами: укладання договорів на маркетинг і промоцію з суб’єктами, які не займаються виробництвом, імпортом чи торгівлею ліками.

«Щодо реклами ЛЗ, ті, хто нею займаються, не повинні бути афілійовані, тобто повʼязані з тими, хто продає лікарські засоби, або займається їхньою дистриб’юцією. Це питання виробника. Також ми хочемо, щоб прибралися ретробонуси і внесення змін до договорів по вартості лікарського засобу, коли вже аптека набуває права на цей лікарський засіб, — сказав Віктор Ляшко. — Бо ми бачили практики, які застосовувалися, коли лікарський засіб вже продавався, й почалися додаткові договори, які призводили до зовсім іншої ціни, й так звані ретробонуси потім відшкодувалися обʼєкту, який продавав цей лікарський засіб. Тому ми хочемо врегулювати маркетинг постановою Кабміну й прописати чіткий перелік послуг, а також вартість певних маркетингових речей, які можуть застосовуватися в Україні, щоб розуміти суть ланцюга поставок. Тобто яку відпускну ціну декларує виробник, яку націнку робить дистрибʼютор, яку аптека, і скільки може бути використано в конкретному аптечному закладі маркетингу на певний лікарський засіб. Тоді в нас буде чітке розуміння, як регулювати ціни, якщо це буде потрібно, й що робити в державі для того, щоб лікарські засоби були доступні».

Щодо обмежень у рекламі та промоції Віктор Ляшко повідомив, що це відбуватиметься шляхом уточнення дозволених форматів реклами (за основу беруться належні практики промоції лікарських засобів), а також урегулювання заборони рекламних і маркетингових послуг для рецептурних ліків, якщо це не передбачено певними галузевими стандартами, що працюють сьогодні в ЄС. 

МОЗ — за регулювання ціноутворення через Прозорро маркет

З метою забезпечення економічної конкуренції фармринку та його захисту від монополізації МОЗ пропонує:

1. Визначити поняття аптечної та дистриб’юторської мереж

2. Регулювання ціноутворення через Прозорро маркет — використання е-каталогу для визначення індикативної ціни.

«Одне з ключових питань, яке ми хочемо запропонувати зараз, це регулювання ціноутворення на лікарські засоби, які є сьогодні в Національному переліку через Прозорро маркет», — сказав Міністр. На разі в Нацперелік включено 455 діючих речовин, але МОЗ готове потенційно його розширити або зробити позитивний перелік, щоб збільшити кількість ЛЗ, ціни на які регулюються.

Було багато дискусій щодо того, чи потрібно зобовʼязати аптеки закуповувати лікарські засоби через Прозорро маркет. МОЗ вирішило запропонувати альтернативний варіант: раз на рік на Прозорро маркеті відбуватиметься визначення індикативної ціни. «Тобто всі виробники ЛЗ за певною діючою речовиною, яка включена до Національного переліку, один раз на рік приходять на Прозорро маркет і торгуються по відпускній ціні свого ЛЗ. Той виробник, який показав на торгах найнижчу ціну по цій діючій речовині, перемагає в конкретному випадку, — пояснив Міністр. — І тоді кожна аптека, яка має ліцензію на роздрібну торгівлю ЛЗ, зобовʼязана буде мати в асортименті цей препарат для відпуску по тій ціні, яка була проторгована на Прозорро маркеті, з урахуванням націнок, які діють для дистрибʼюторів і для аптек. Така ціна повинна бути фіксованою. І ніхто не має права відмовити в продажі цього ЛЗ будь-якому дистрибʼютору, який має ліцензію на оптову торгівлю, й аптечному закладу, який має ліцензію на роздрібну торгівлю».

Віктор Ляшко повідомив, що було проаналізовано ціни препарати за конкретною діючою речовиною — на найбільш популярні засоби, які маркетуються й рекламуються, й ті, які за цією ж МНН мають найнижчі ціни. Останні сьогодні є в аптеках, але не в усіх, і де-факто їх ніколи не пропонують споживачам першими. Тож основне завдання — зобов’язати аптечні заклади забезпечити в себе наявність препаратів, індикативні ціни на які буде визначено в е-каталозі. А фармацевт також має запропонувати споживачу цей препарат найпершим. Це дозволить уникнути потенційно маніпулювання, на предмет якого АМКУ зараз проводить розслідування, коли дистрибʼютори не беруть дешеві лікарські засоби і не доставляють їх до аптек, або ж аптечні мережі не зацікавлені в продажі таких ліків, оскільки сума націнки на дорожчі препарати для них більша, також є маркетинг на популярні засоби. Тому саме в цьому ключі Віктор Ляшко запропонував обговорення пропозицій МОЗ депутатам, виробникам, імпортерам, дистрибʼюторам та аптечними закладам.

Споживач отримає доступ до ліків за найдешевшою задекларованою ціною

Тож на разі використання Прозорро маркету не передбачається для закупівлі ліки аптеками, МОЗ пропонує використовувати його виключно для визначення цін за індикативними показниками. Це дасть можливість простежувати ціну на ЛЗ на всьому ланцюгу. Адже в Нацпереліку чітко визначено діюча речовина, дозування і форми випуску препарату, по якому й відбудуться торги, на які прийде кілька виробників, виграє той, хто запропонує найнижчу ціну на діючу речовину. По ній він має відпустити препарат дистрибʼютору, а той — доставити в аптеку, їх націнки встановлюються згідно з вимогами постанови № 955.

«Щодо виробників, їм пропонується модель, де використовуючи майданчик Прозорро вони конкурують за можливість бути представленими в усій мережі аптечних закладів без жодних обмежень — шляхом подачі найнижчої ціни по діючій речовині та формі випуску на торгах. Коли виробник перемагає, тоді його препарат є в усіх мережах, і не буде монополії, тобто ніхто не зможе відмовитися закуповувати цей препарат, бо зобовʼязаний придбати найнижчу ціну бренду, — пояснив Міністр. — Я думаю, що це справедливо. Виробник запропонував найнижчу ціну на препарат — аптека зобовʼязана його мати. Тож такий виробник буде присутній в кожній аптеці з регульованими націнками на свій ЛЗ з Нацпереліку, які прописані в постанові № 955. Тому ми говоримо сьогодні не про якісь додаткові регуляції для виробника, дистрибʼютора чи аптечної мережі. Ми говоримо про те, щоб кінцевий споживач мав доступ до найдешевшої задекларованої ціни на лікарський засіб, якого він потребує», — підсумував Міністр охорони здоров’я.