Іванна Коваль

У європейських країнах існує кілька моделей існування аптечного бізнесу, кожна з яких має свої особливості. Однією з найвідоміших є німецька модель, яка спрямована на забезпечення високої якості обслуговування, безпеки пацієнтів та уникнення монополізації й надмірної комерціалізації аптечного бізнесу. 

Доки відбувається боротьба за те, яким бути маркетингу, аптечні мережі знайшли інші варіанти отримання надприбутків. 

Доки триває реформа ціноутворення на ліки, держава намагається стримати зростання цін і напрацьовує рішення, які мають призвести до їх зниження, гравці ринку своєю поведінкою викривають свої справжні наміри – турботи про пацієнта чи отримання надприбутків. В той час як виробники знизили ціни на ТОП препарати, на разі вносять свої ЛЗ в Національний каталог цін, орієнтуються на результати реферування, запропоноване державою, аптечні мережі борються за вигідний їм відсоток маркетингу, підвищили націнки на препарати, витісняють дешевші ліки дорожчими аналогами і на кожному кроці повторюють мантру про втрату рентабельності, загрозу закриття точок продажу і ризик «обвалу» аптечного ринку. 

Чи насправді є такі ризики, чи це намагання утримати надприбутки аптек, які вони завжди отримували в загальному підсумку з кишень пацієнтів?

З березня 2025 року було заборонено маркетинг, після чого аптечні мережі почали скаржитися на втрату доходів, які вони отримували згідно з маркетинговими договорами як оплату за місце препаратів на аптечній полиці. Хоча насправді збільшення кількості аптек найбільших мереж, яке спостерігається в тому числі й після заборони маркетингу, аж ніяк не свідчить про втрату їх доходів і тим більше загрозу банкрутства. Більше того – аптеки знайшли додатковий «вихід» із ситуації, збільшивши свої націнки, а також активно нарощуючи таку «статтю доходу», як власні торгові марки (ВТМ).

Цими днями в уряді проходить фінальні етапи погодження постанова, яка може врегулювати ціноутворення у роздрібній «фармі». Компромісна, підписана всіма зацікавленими сторонами: і виробниками, і дистриб’юторами, і представниками пацієнтських організацій, які раніше критично ставилися до маркетингових підходів у фармацевтиці.

Реєстри фармацевтів є важливим інструментом забезпечення якості, безпеки та прозорості фармацевтичних послуг у багатьох країнах світу. Хоча вони формуються з деякими національними відмінностями, основна їх функція – контроль за діяльністю фармацевтів, їх відповідністю кваліфікації, тож і захисті прав пацієнтів.

Досвід Німеччини, Швеції, Франції, Нідерландів, Бельгії та інших показує, що ефективна система фармацевтичної послуги спирається на комплексні заходи: продумане законодавство, стале фінансування, високий професіоналізм і розширені функції фармацевтів, сучасні цифрові рішення та активну публічну роль аптек.

Регулювання торговельної націнки (маржі) аптек у Франції має на меті балансувати між доступністю лікарських засобів для населення, контрольованими видатками системи охорони здоров’я та фінансовою стійкістю самих аптек.

Індія впроваджує масштабну державну ініціативу зі створення централізованого реєстру аптек, який містить відкриті фінансові показники діяльності кожного аптечного закладу. Ця програма є частиною цифрової трансформації системи охорони здоров’я, що реалізується під егідою Національної цифрової місії охорони здоров’я (NDHM/ABDM). Метою є забезпечити «єдине джерело правди» щодо аптек та їх фінансових операцій, підвищити прозорість і підзвітність у фармацевтичному секторі.

Уряд знову бере на приціл аптечний ринок. Після тривалої паузи в системному контролі, Кабмін офіційно доручив Держпродспоживслужбі відновити перевірки аптек і дистриб’юторів, зосередившись на дотриманні вимог до формування та застосування державних регульованих цін. Йдеться про реальний поворот у політиці втручання в ціноутворення — крок, який може мати стратегічні наслідки для всього фармацевтичного ринку.

1 березня 2025 року в Україні набрала чинності постанова Кабінету Міністрів №168 — документ, який офіційно запустив нову архітектуру ціноутворення на ринку лікарських засобів. Вона стала першим реальним кроком до демонтажу застарілої, монополізованої та непрозорої системи формування цін, яка десятиліттями працювала не на користь пацієнта, а на користь ритейлу.

Одна з найбільших фармацевтичних мереж у США, CVS Health, оголосила про відкриття 12 мінімагазинів, що сфокусуються виключно на аптечних та медичних послугах. Це рішення, що викликає інтерес серед аналітиків та інвесторів, є частиною великої трансформації фармацевтичного ритейлу. Що стоїть за цим кроком? Які ринкові тенденції змушують найбільших гравців переглядати свою бізнес-модель? І як це може змінити фармацевтичний сектор у довгостроковій перспективі?