Іванна Коваль

У світі існують різні моделі діяльності аптек, власності аптечного бізнесу та управління. Одна з них – ліберальна, якої дотримуються Велика Британія, Норвегія, Нідерланди тощо. Та багато країн використовують інші підходи — жорсткого регулювання цієї сфери. Яку мету вони переслідують і чому Україні варто адаптувати такі моделі на шляху до ЄС.

У Данії немає державних аптек, однак аптечний сектор чітко регулюється державою й тісно інтегрований у національну систему охорони здоров’я. Держава приділяє значну увагу забезпеченню доступності ліків для населення, контролю якості фармацевтичних послуг та економічним аспектам діяльності аптек. 

Коли в Україні розробляли медичну реформу, за орієнтир брали модель фінансування охорони здоров’я Великої Британії, в тому числі й з перспективою державної реімбурсації вартості ліків. Як працюють аптеки у британській системі координат й чи забезпечують вони доступність ліків?

У європейських країнах існує кілька моделей існування аптечного бізнесу, кожна з яких має свої особливості. Однією з найвідоміших є німецька модель, яка спрямована на забезпечення високої якості обслуговування, безпеки пацієнтів та уникнення монополізації й надмірної комерціалізації аптечного бізнесу. 

Доки відбувається боротьба за те, яким бути маркетингу, аптечні мережі знайшли інші варіанти отримання надприбутків. 

Доки триває реформа ціноутворення на ліки, держава намагається стримати зростання цін і напрацьовує рішення, які мають призвести до їх зниження, гравці ринку своєю поведінкою викривають свої справжні наміри – турботи про пацієнта чи отримання надприбутків. В той час як виробники знизили ціни на ТОП препарати, на разі вносять свої ЛЗ в Національний каталог цін, орієнтуються на результати реферування, запропоноване державою, аптечні мережі борються за вигідний їм відсоток маркетингу, підвищили націнки на препарати, витісняють дешевші ліки дорожчими аналогами і на кожному кроці повторюють мантру про втрату рентабельності, загрозу закриття точок продажу і ризик «обвалу» аптечного ринку. 

Чи насправді є такі ризики, чи це намагання утримати надприбутки аптек, які вони завжди отримували в загальному підсумку з кишень пацієнтів?

З березня 2025 року було заборонено маркетинг, після чого аптечні мережі почали скаржитися на втрату доходів, які вони отримували згідно з маркетинговими договорами як оплату за місце препаратів на аптечній полиці. Хоча насправді збільшення кількості аптек найбільших мереж, яке спостерігається в тому числі й після заборони маркетингу, аж ніяк не свідчить про втрату їх доходів і тим більше загрозу банкрутства. Більше того – аптеки знайшли додатковий «вихід» із ситуації, збільшивши свої націнки, а також активно нарощуючи таку «статтю доходу», як власні торгові марки (ВТМ).

Цими днями в уряді проходить фінальні етапи погодження постанова, яка може врегулювати ціноутворення у роздрібній «фармі». Компромісна, підписана всіма зацікавленими сторонами: і виробниками, і дистриб’юторами, і представниками пацієнтських організацій, які раніше критично ставилися до маркетингових підходів у фармацевтиці.

Реєстри фармацевтів є важливим інструментом забезпечення якості, безпеки та прозорості фармацевтичних послуг у багатьох країнах світу. Хоча вони формуються з деякими національними відмінностями, основна їх функція – контроль за діяльністю фармацевтів, їх відповідністю кваліфікації, тож і захисті прав пацієнтів.

Досвід Німеччини, Швеції, Франції, Нідерландів, Бельгії та інших показує, що ефективна система фармацевтичної послуги спирається на комплексні заходи: продумане законодавство, стале фінансування, високий професіоналізм і розширені функції фармацевтів, сучасні цифрові рішення та активну публічну роль аптек.

Регулювання торговельної націнки (маржі) аптек у Франції має на меті балансувати між доступністю лікарських засобів для населення, контрольованими видатками системи охорони здоров’я та фінансовою стійкістю самих аптек.

Індія впроваджує масштабну державну ініціативу зі створення централізованого реєстру аптек, який містить відкриті фінансові показники діяльності кожного аптечного закладу. Ця програма є частиною цифрової трансформації системи охорони здоров’я, що реалізується під егідою Національної цифрової місії охорони здоров’я (NDHM/ABDM). Метою є забезпечити «єдине джерело правди» щодо аптек та їх фінансових операцій, підвищити прозорість і підзвітність у фармацевтичному секторі.