дієтологія

Порада «харчуйтеся правильно» звучить просто, але для людини з діабетом це лабіринт із суперечливих рекомендацій.

Після тривалого посту головна небезпека великоднього столу — не сама святкова їжа, а різкий перехід від стриманого раціону до великої кількості яєць, м’яса, паски і алкоголю. Гастроентерологиня та дієтологиня Лариса Бойченко у коментарі для The Pharma Media пояснила, чому вихід із посту має бути поступовим, які продукти вводити першими та чому переїдання у святкові дні може обернутися серйозними проблемами.

Рік почався з «перемоги над насиченими жирами», яку оголосив міністр охорони здоровʼя США Роберт Кеннеді-молодший, представивши світу нову харчову піраміду.

Вітамін B12 (ціанокобаламін \ кобаламін) виконує в організмі людини численні функції – і кожну з них важко переоцінити.

Попри стрімке зростання популярності сучасних препаратів для зниження ваги, таких як семаглутид і тирзепатид, дотримання належного плану харчування залишається основним підходом для зниження маси тіла та контролю ваги.

Відомо, що за допомогою дієт а чи просто нормалізації раціону можна схуднути, особливо коли поєднувати зміни в харчуванні з фізичними навантаженнями. Проте цей підхід спрацьовує не для всіх. Чому ж дієти не діють?

Кетогенна дієта, багата на жири та бідна на вуглеводи, вважається деякими західними фахівцями перспективним ад’ювантом, що знижує рівень запалення, притаманного будь-яким формам розсіяного склерозу (РС).

Дослідження показують, що цей тип низьковуглеводної дієти може покращити та зменшити нейродегенерацію, що важливо для пацієнтів з РС. Новий комплексний аналіз шестимісячного дослідження з оцінки ефектів кетогенної дієти при розсіяному склерозі (РС) підтвердив протизапальні ефекти кетогенної дієти, що збігається з результатами, які спостерігалися у більш ранніх випробуваннях.

Ізотонік – складний і часто недооцінений продукт, необхідний нам для підтримання водно-електролітного балансу: якщо небезпеку дегідратації усвідомлюють і відчувають майже всі, брак електролітів часто не береться до уваги.

Жирні кислоти омега-класів – Омега-3, Омега-6 та Омега-9 – важливі складники клітинних мембран, імунної та серцево-судинної систем. Останнім часом спостерігаємо сплеск інтересу до них. Чим це зумовлено, і як насправді краще поводитися з цими нутрицевтиками? Про все це ThePharmaMedia розпитала лікаря-ендокринолога, дієтолога, к.мед.н. Олену В’ячеславівну ДОБРОВИНСЬКУ.

Катаракта є основною причиною сліпоти у світі, за останні 20 років кількості випадків цієї хвороби зросла на 30%. Хірургічний метод є основним в її лікуванні, але дослідники відзначають суттєвий вплив харчування на її частоту та тяжкість прогресування, а також на розвиток вторинної катаракти та профілактику хвороби. 

Які дієтологічні втручання будуть ефективними (і, чи будуть?) для людей, яким доводиться долати водночас ризики діабету та дисліпідемії?

Чи можна уникнути або бодай відтермінувати, завдяки спеціальній дієті, старт статинотерапії у т.ч. людям з коморбідністю діабету та дисліпідемії? Адже, як не крути, а йдеться про ще один препарат для щоденного приймання, яких у людей з діабетом вистачає.

Говоримо про це сьогодні з Оленою В’ячеславівною ДОБРОВИНСЬКОЮ, лікарем-ендокринологом, дієтологом.

Коли ми говоримо про надмірну масу тіла, ожиріння та передумови розвитку цукрового діабету, то зазвичай згадуємо інсулін, глюкагон, грелін, лептин й адипонектин. Але серед причин переїдання, що призводить до ожиріння, є ще один «таємний гравець».