Дієтичні добавки при ревматологічних захворюваннях: ефективність додаткових нутрієнтів

Наразі досягнуто консенсусу в тому, що застосування дієтичних добавок не приносить жодної користі, якщо людина не має дефіциту певного вітаміну чи мінералу. Втім, у деяких пацієнтів з аутоімунними станами дійсно відзначається дефіцит тих чи інших поживних речовин.

Вітаміни при ревматологічних захворюваннях

Ретроспективне когортне дослідження, опубліковане в Journal of Clinical Medicine, показало, що люди з ревматоїдним артритом (РА) на 17% частіше страждають від дефіциту поживних речовин, ніж люди відповідного віку в контрольній групі. Це пояснюється тим, що на їхню харчову поведінку впливають такі симптоми, як втома, біль і нудота.

Вітамін D. Ця гормоноподібна сполука залишається найпопулярнішою дієтичною добавкою серед пацієнтів з ревмапатологіями. Дефіцит вітаміну D часто зустрічається в людей з РА, системним вовчаком, хворобою Шегрена, анкілозуючим спондилітом, системною склеродермією та фіброміалгією. Деякі дослідження показують, що в певних випадках рівень вітаміну D в організмі таких пацієнтів відповідає активності їхнього захворювання. Крім того, підвищити ймовірність виникнення дефіциту вітаміну D можуть кортикостероїди.

Споживання додаткового вітаміну D при РА вказує на невеликі покращення. Систематичний огляд 11 досліджень з 3049 учасниками, опублікований у Nutrition Reviews, показав, що добавки вітаміну D значно зменшили біль та активність захворювання, що вимірювалася за шкалою DAS28-CRP.

Втім, фахівці вважають, що перед призначеннями додаткового вітаміну варто обговорювати його потенційні переваги індивідуально.

Фолієва кислота. Пацієнти, які лікуються метотрексатом, повинні приймати добавки фолієвої кислоти під наглядом медичного працівника, адже цей лікарський засіб може знизити рівень фолієвої кислоти, збільшуючи ризик виникнення побічних ефектів.

Аналіз повідомлень про побічні ефекти, опублікованих у журналі Pharmacoepidemiology, показав, що пацієнти, які приймали метотрексат і фолієву кислоту (або інгібітори фактора некрозу пухлини альфа), мали менший ризик виникнення ефектів гепатотоксичності або мієлосупресії. Зазвичай рекомендована доза фолієвої кислоти становить 1 мг/добу.

Вітамін B12. У статті в Rheumatology International автори заявили, що лікарі повинні оцінювати рівень вітаміну B12 на ранніх етапах діагностичного процесу ревматологічних захворювань, оскільки багато проявів перніціозної анемії, наприклад втома, імітують симптоми ревматопатології.

Призвести до дефіциту вітаміну B12 можуть і шлунково-кишкові (ШКТ) прояви системної склеродермії. У дослідженні, опублікованому в Journal of Clinical Rheumatology, 44 з 62 пацієнтів із системною склеродермією мали низький рівень вітаміну B12.

Вітамін Е. Дефіцит цього нутрієнту рідко зустрічається у здорових дорослих. Однак запальні захворювання кишечника та пов’язані з ними порушення всмоктування, можуть підвищити ймовірність дефіциту вітаміну Е. Відповідно до систематичного огляду дев’яти досліджень з 39 845 пацієнтами (European Journal of Clinical Nutrition), прийом цього нутрієнту при ревматоїдному артриті допомагає зменшити набряк і біль у суглобах. Але токоферол рекомендують застосовувати з обережністю, оскільки ця добавка може збільшити ризик кровотечі при прийомі в дозах понад 1000 мг/добу.

Вітамін A. Дефіцит вітаміну A теж рідкість, ризик надмірного прийому таких добавок значно вищий. Однак у людей з дисфункцією підшлункової залози, печінки або шлунково-кишкового тракту ймовірність розвитку дефіциту вітаміну А цілком реальна. У таких пацієнтів додатковий прийом ретинолу може допомогти полегшити симптоми сухого ока, характерні для хвороби Шегрена. Рекомендована добова норма вітаміну А становить 900 мкг.

Популярні ОТС-продукти

Омега-3 поліненасичені кислоти. Рибʼячий жир залишається популярною добавкою, й він може приносити користь при запальних ревматологічних захворюваннях, адже омега-3 жирні кислоти виявляють протизапальну дію.

Систематичний огляд 30 досліджень з 710 пацієнтами, опублікований у журналі Arthritis Research & Therapy, показав, що добавки з омега-3 жирними кислотами зменшують біль, набряк і чутливість суглобів, а також бали шкали DAS28 у пацієнтів з РА, псоріатичним артритом або анкілозуючим спондилітом. Огляд п’яти досліджень за участю 284 пацієнтів із вовчаком показав, що добавки з омега-3 жирними кислотами можуть покращити показники ШОЕ, С-реактивного білка, зменшити активність захворювання, маркери запалення та окислювальний стрес і покращити функцію ендотелію.

Фахівці рекомендують поєднувати омега-3 з їжі та добавок: споживати жирну морську рибу принаймні двічі на тиждень, регулярно вживати насіння льону або волоські горіхи та приймати продукти на основі докозагексаєнової й ейкозапентаєнової кислот.

Потрібно зауважити, що риб’ячий жир у високих дозах може виявляти антиагрегантний ефект розрідження крові, тому пацієнтам, які приймають антикоагулянти, потрібно бути обережними.

Глюкозамін і хондроїтин допомагають формувати та захищати сполучну тканину. Але дослідження з оцінки ефективності екзогенних хондроїтину та глюкозаміну дають неоднозначні результати.

Пробіотики. Систематичний огляд 80 рандомізованих контрольованих досліджень, опублікований у BMC Medicine, показав, що збалансування складу мікробіоти кишечника покращує симптоми целіакії, вовчаку, ювенільного \ ідіопатичного артриту, псоріазу, хвороби Шегрена, розсіяного склерозу, системної склеродермії, хвороби Крона та виразкового коліту. Було також показано, що пробіотики полегшують біль при фіброміалгії.

З іншого боку, пробіотики не допомагали при спондилоартриті чи РА, хоча й не викликали небажаних побічних явищ.

Не всі пробіотики однакові, ефекти цих засобів можуть відрізнятися залежно від мікроорганізму та дози. Поки науковці рекомендують отримувати їх з таких джерел, як йогурт, кефір, квашена капуста, місо та комбуча, поєднуючи їх з джерелами клітковини – бананами, спаржею, вівсом тощо.