Катаракта: яке харчування допоможе уникнути хвороби та стримати її розвиток

Операція, фармпрепарати чи зміна способу життя – все треба робити вчасно

Утворення катаракти тісно пов’язане з певними факторами: віком пацієнтів, впливом ультрафіолетового випромінювання та наявністю супутніх захворювань, таких як діабет, гіпертонія та хронічна хвороба нирок.

Помутніння кришталика при катаракті може виникнути в результаті пошкодження його білків окисним стресом, гіперглікемією при цукровому діабеті, наявністю ожиріння, тобто станами, викликаними нераціональним харчуванням. Тому в цьому ракурсі й проводиться багато досліджень.

Попри зниження частоти сліпоти, спричиненої катарактою, завдяки хірургічному лікуванню, статистичний аналіз показує збільшення абсолютної кількості випадків катаракти майже на 30% за останні двадцять років. Також підраховано, що відтермінування початку катаракти на 10 років зменшить її захворюваність вдвічі.

Хірургічний метод факоемульсифікації наразі є основним у лікуванні катаракти, проте у частини пацієнтів після операції розвивається вторинна катаракта.

Медикаментозне лікування цієї хвороби залишається сферою активних досліджень багатьох вчених. На сьогодні на фармацевтичному ринку існує обмежена кількість субстанцій, які класифікуються як препарати проти катаракти. Їх застосування, а також використання рефракційних окулярів можуть покращити якість життя пацієнтів з ранньою стадією хвороби, однак це не може припинити її прогресування. Значну роль в цьому можуть відігравати профілактика та зміна способу життя, в тому числі й за рахунок правильного харчування. Незбалансоване харчування може опосередковано впливати на частоту та тяжкість прогресування катаракти, а також на розвиток вторинної катаракти.

Більшість досліджень щодо нутритивного впливу на розвиток катаракти стосується уже відомих оздоровчих дієт, які довели свою ефективність в профілактиці інших захворювань – цукровому діабеті, серцево-судинній патології. Однак є цікаві дослідження й іншого плану.

Чи варто зациклюватися на модних дієтах

Середземноморська дієта вважається однією з найздоровіших моделей харчування у світі. Однак попри значний внесок такої дієти у зниження серцево-судинних подій, не було виявлено суттєвої різниці в частоті операцій з видалення катаракти.

Натомість масштабне когортне дослідження, проведене в Кореї показало, що вживання традиційної корейської збалансованої дієти, основними продуктами якої є варений рис, бобові, кімчі, овочі, трави, з помірною кількістю риби, м’яса птиці, низьким вживанням червоного м’яса, вживанням кунжутної і перилової олії, на 20% зменшувало число операцій з видалення кришталика порівняно із західним типом харчування.

В Японії також було проведено дослідження за участі понад 32 тис. чоловіків і майже 40 тис. жінок віком від 45 до 74 років, які не мали катаракти в анамнезі. Їх харчування оцінювалося на підставі анкет впродовж 5 років. Це дослідження показало, що овочі можуть знизити ризик катаракти у чоловіків, але не у жінок, і що немає жодного зв’язку між споживанням фруктів та захворюваністю на катаракту.

У 2017 році Sedaghat et al. оцінили зв’язок між розвитком катаракти та 5 моделями вживання різних поживних речовин:

• перша група обстежених вживала раціон з високим вмістом натрію, білку, вуглеводів, цинку, вітамінів В1, В2 і В6;
• раціон другої групи був багатий олеїновою, лінолевою, ліноленовою і насиченими жирними кислотами, трансжирами, вітаміном Е;
• третя група вживала багато кальцію, холестерину, вітаміну D і B12;
• раціон четвертої групи був багатим різноманітними антиоксидантами, такими як ретинол, каротиноїди, вітамін С, а також омега-3 жирними кислотами. У цій групі ризик катаракти був найнижчий.

Захисні ефекти овочів

Вважається, що захисні ефекти овочів і фруктів опосередковуються багатьма компонентами, включаючи бета-каротин, клітковину, вітаміни, альфа-токоферол, ретиноїди, фітоестрогени та фолієву кислоту. Ці компоненти беруть участь у численних біологічних процесах, які можуть змінити ризик катаракти. Проспективні когортні дослідження показали, що споживання овочів і фруктів, які містять лютеїн, вітамін С і вітамін Е, може знизити ризик катаракти, і що вегетаріанці мали менший ризик катаракти, ніж мʼясоїди серед жителів Великої Британії.

Багато досліджень повідомляють те, що ризик розвитку катаракти знижується при вживанні таких продуктів харчування, як зелені та жовті овочі, багаті на каротин і лютеїн, а також хрестоцвіті овочі, що містять ізотіоціанати, вітамін С, Е і фолієву кислоту.

У цьому дослідженні також виявили значніший зворотний зв’язок між більшим споживанням овочів і хрестоцвітих та захворюваністю на катаракту у чоловіків, але не у жінок, що зумовлено наявністю в хрестоцвітних овочах фітоестрогенів.

До речі, у жінок, як правило, вища захворюваність на катаракту, ніж у чоловіків у тій самій віковій групі, оскільки в них кришталик захищений завдяки антиоксидантній дії естрогену до менопаузи. Зниження рівня естрогену після менопаузи у жінок спричиняє прогресування катаракти.

Молоко та катаракта

Загалом щодо доцільності вживання молочних продуктів дорослими людьми до цього часу існують різні погляди. Хтось вважає їх обов’язковими для вживання через вміст кальцію та повноцінного за амінокислотним складом білка. Існує й протилежна думка про шкідливість молочних продуктів через високу частоту лактозної недостатності в популяції. Лактоза може змінювати склад кишкової мікробіоти, що призводить до розвитку підвищеної проникності кишечника, внаслідок чого в підслизову проникають антигени й це призводить до активації імунної системи кишечника, з вивільненням медіаторів запалення, тобто до активації запальних процесів у різних органах. Наявність системного запалення також негативно впливає на орган зору, включаючи кришталик.

Ще один компонент молочних продуктів, казеїн, може негативно впливати на кришталик – залежно від технології приготування.

Тож при катаракті можна вживати молочні продукти лише в помірній кількості, якщо людина добре їх сприймає та відсутня диспепсія й загальні прояви на зразок болю в суглобах, автоімунних захворювань, підвищення С-реактивного білку в крові. Кращим вибором буде кефір, натуральний йогурт, молочна сироватка, ферментовані сири, сметана, молоко або вершки.

Чи є зв’язок між катарактою та станом сполучної тканини

Так, стан сполучної тканини органу зору має неабияке значення. Бо вона містить 12 типів колагену (окремі – у рогівці ока, склері, у скловидному тілі, у ретикулярних волокнах, у капсулі кришталика тощо). Відомо, що короткозорість є значним фактором ризику катаракти, а її перебіг значною мірою залежить від стану сполучної тканини.

На відміну від диференційованих дисплазій в популяції більш поширеною є недиференційована дисплазія сполучної тканини (НДСТ). Серед її причин крім порушень ембріонального розвитку відзначають епігенетичні впливи, такі як несприятливе екологічне оточення та неадекватне харчування. Поміж численних проявів НДСТ висока частота змін органу зору. Що може запобігти її розвитку?

На даний час вважається, що важлива роль належить забезпеченості організму оптимальним рівнем донорів метильних груп, таких як холін, бетаїн, фолієва кислота, метіонін, вітаміни B6 і B12. Ці мікронутрієнти модулюють геном, а пізніше епігеном починаючи з моменту запліднення, розвитку плода, росту та розвитку дитини, а також у дорослому житті.

При чому тут магній

На розвиток НДСТ значно впливає дефіцит магнію. Його нестача спричиняє прискорену деградацію колагенових і еластинових волокон, а також полісахаридних ланцюгів гіалуронату, відбувається гальмування синтезу всіх структурних молекул сполучної тканини. Існують дані про можливу роль в етіології НДСТ, окрім дефіциту іонів магнію, інших мінералів. Проте іони кальцію, цинку, заліза, міді, а також вітамін В6 є неспецифічними факторами, що впливають на синтез колагену та еластину.

Вітамін С: не нашкодь

Серед вітамінів на стан сполучної тканини великий вплив має вітамін С, який потрібен для правильної зборки поліпептидних ланцюгів колагену у фібрили. Вітамін С бере участь в гідроксилюванні таких важливих для колагену амінокислот як пролін та лізин, що важливо для міцності колагенових волокон. Вітамін С (L-аскорбат або L-аскорбінова кислота) присутній у кришталику в концентрації, що в 50 разів перевищує концентрацію в плазмі. Він діє як фізіологічний «сонцезахисний фактор» від ушкодження ультрафіолетом.

На жаль, з віком рівень вітаміну С у кришталику знижується, із цим пов’язане прогресування катаракти. Є докази того, що захворюваність на катаракту вища в осіб, які мають низьку концентрацію вітаміну С у плазмі. Це вказує на те, що добавки вітаміну С можуть допомогти сповільнити розвиток хвороби.

Особливий інтерес викликає застосування вітаміну С для запобігання вторинної катаракти після вітректомії, яка часто виникає протягом двох років після такої операції. Вітамін С відіграє вирішальну роль у підтримці низького рівня кисню в оці, що свідчить про те, що поповнення вітаміну С у кришталику та склоподібному тілі є лікувальною стратегією для мінімізації окисного стресу та зниження ризику утворення катаракти.

Однак при цьому має значення форма вітаміну С, оскільки на противагу експериментальним даним, які вказують на його позитивний вплив на кришталик, є клінічні дослідження з протилежними результатами (від відсутності ефекту до того, що вживання вітаміну С в дозі від 500 до 1000 мг на добу протягом тривалого часу пришвидшувало формування катаракти). Тож виникає питання доцільності призначення вітаміну С з метою профілактики катаракти. Відомо, що високі дози аскорбінової кислоти діють як проантиоксиданти, а вітамінна її дія є сумнівною. Так от, повертаючись до форми вітаміну С. Біологічно активною є тільки природна форма – L-аскорбінова кислота і синтетичний аналог аскорбат (L- аскорбінова кислота), який повністю копіює природну форму. Найефективнішою формою вітаміну С є аскорбати в поєднанні з біофлавоноїдами, які мають вищий антиоксидантний потенціал порівняно з іншими формами.

До тканин які накопичують у 100 разів більше вітаміну С ніж його рівень в крові належать наднирники, гіпофіз, тимус, жовте тіло та сітківка ока!

Профілактика катаракти починається з підготовки до батьківства

Дієтична профілактика катаракти має розпочинатись з періоду прегравідарної підготовки до батьківства, особливо у батьків з міопією та іншими ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини, наявністю ранньої катаракти в сімейному анамнезі. Майбутні батьки мають вживати нутрієнти, багаті метильними групами: фолієву кислоту (краще метилфалат), холін, метіонін, бетаїн, вітамін В12 (краще метилкобаламін), вітамін В6 (краще піридоксальфосфат), що зменшить розвиток вроджених вад, обумовлених порушеннями фолатного циклу.

Наступний крок — раннє виявлення дітей з ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини й вжиття заходів, спрямованих на зменшення її прогресування. Це харчування, збагачене хондропротекторами, магнієм і вітаміном С.

Далі, впродовж всього життя слід уникати надмірного вживання простих вуглеводів, молока та молочних продуктів, натомість потрібно вживати більше харчових антиоксидантів – β-каротину, вітамінів С,  Е, біофлавоноїдів, кверцетину, лютеїну, зеаксантину та інших фітонутрієнтів. Також слід проводити дотацію найбільш дефіцитних нутрієнтів – магнію та вітаміну С. Переваги нутритивної корекції харчування полягають в їх безпечності та поліфункціональній позитивній дії на не тільки на орган зору, а й на інші системи людини.