Ефективне лікування гіпертонії в умовах стресу

Саме про такі розповідає лікар-кардіолог вищої категорії, доктор медичних наук, професор, завідувачка відділом артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України Лариса МІЩЕНКО.

Критерії діагностики АГ: які показники АТ свідчать про гіпертонію

Кожну людину мають насторожити епізоди підвищення артеріального тиску (АТ). Особливо зараз, в умовах війни і перманентного стресу з нею пов’язаного, таке можна спостерігати й у молодих здорових людей і, на жаль, навіть у дітей.

Отже, якщо упродовж певного часу (тиждень/декілька тижнів поспіль) фіксується АТ 140/90 рт. ст., цього достатньо для постановки діагнозу «Артеріальна гіпертензія».

Мабуть, не варто пояснювати, що 3-й ступінь – це важка АГ, що потребує активних медичних втручань, адже це дуже високий ризик розвитку ускладнень найближчим часом. Тож, діяти потрібно негайно!

Це зовсім не означає, що 1 і 2 стадії АГ можна ігнорувати, або їхнє лікування може почекати.

Як видно з таблиці, стадія АГ визначається наявністю ускладнень, а не лише показниками САТ (систолічного артеріального тиску) та ДАТ (діастолічного артеріального тиску).

Терапевтична тактика у випадках низького й помірного ризику не надто відрізняється. Натомість у випадку високого та дуже високого до антигіпертензивних ЛЗ обов’язково потрібно додати статини.

Лікування артеріальної гіпертензії: контроль АГ

На жаль, ми не можемо похвалитися показниками розвинених країн щодо контролю над цим захворюванням. Так, наприклад, відсоток пацієнтів з АТ ˂ 140/90 мм рт. ст. у:

• Канаді – 68%
• США – 52%
• Франції – 45%
• Великобританії – 43%
• Іспанії – 41%
• Німеччині – 36%
• Україна – 14% (за даними дослідження STEPS: Україна 2019).

Такий низький відсоток компенсованої АГ є причиною високих показників захворюваності і смертності від інсульту в нашій країні. За останні місяці, відколи Україна потерпає від російської агресії, ситуація стала ще гіршою.

Навіть для пацієнтів віком 80+ метою є зниження артеріального тиску до показників 130-139/70-79. Хоча, з точки зору переносимості лікарі ставляться до цієї когорти пацієнтів з більшою увагою.

Отже, головна і найперша мета – АТ у межах ˂ 140/ ˂ 90. Як цього досягти, а згодом ще знизити АТ у тих категоріях пацієнтів, яким це потрібно? Про це говоримо далі.

Тактика лікування АТ

Немедикаментозна терапія АГ

Хочу наголосити, перш за все, що основою лікування АГ, всіх інших серцево-судинних та метаболічних захворювань у тому числі цукрового діабету, є модифікація способу життя:

• обмеження споживання солі до ≤ 5 г (не забувайте про приховану сіль у готових харчових продуктах, особливо, хлібі та консервах!) – це ↓АТ на 5 мм рт.ст.;
• збільшення в раціоні кількості овочів та фруктів до ≥ 500 г/добу – це ↓АТ на 7 мм рт.ст.
• зменшення споживання чаю, кави, соку буряка та гранату;
• зниження рівня стресу/робота у співпраці з психотерапевтом;
• адекватне фізичне навантаження ≤ 30 хв/день (залежно від стану здоров’я) – це ↓АТ на 5 мм рт.ст.;
• зниження маси тіла на 1 кг – це ↓АТ на 2 мм рт.ст.;
• відмова від алкоголю – це ↓АТ на 4 мм рт.ст.;
• відмова від куріння – це ↓АТ на 5 мм рт.ст.

Саме від цього першого кроку залежатиме успіх усіх інших видів терапії, зокрема, й медикаментозної. Тому, за рекомендаціями мирного часу, при АГ 1 ступеню можна спробувати відкоригувати тиск за допомогою зміни способу життя. Через 3 місяці, оцінивши результат або його відсутність, приймати рішення щодо призначення ліків.

Але в нинішніх умовах на тлі перманентного стресу через війну навіть цим пацієнтам навряд чи вдасться знизити тиск без лікарських засобів. Адже стрес-індукована гіпертензія або стрімке погіршення стану пацієнтів з АГ 1 ступеню – це ситуації, що потребують негайного медичного втручання, бо зволікання може швидко призвести до втрати контролю над АГ, який надолужити в умовах воєнного стану буде дуже складно.

Для пацієнтів з АГ 2 ступеню медикаментозна терапія призначається відразу.

Фармакотерапія АГ

Антигіпертензивні препарати першого ряду:

• Бета-адреноблокатори: бісопролол, карведилол, небіволол тощо;
• Блокатори кальцієвих каналів: амлодипін, лерканідипін тощо;
• Блокатори АТ₁-рецепторів А-II (БРА): лозартан, валсартан, телмісартан тощо;
• Діуретики: гідрохлоротіазид, індапамід;
• Інгібітори АПФ: еналаприл, периндоприл, раміприл, лізиноприл.

Важливо зауважити, що відповідно до сучасних досліджень, препарати всіх цих класів (за виключенням гідрохлортіазиду) в еквіпотентних (однакових) дозах однаковою мірою знижують рівень АТ. Іншими словами, ці лікарські засоби взаємозамінні. Наприклад, еналаприл 40 мг цілком можна замінювати на лозартан 100 мг.

Як покращити контроль артеріального тиску

Застосування комбінацій антигіпертензивних препаратів можуть суттєво підвищити успішність лікування АГ. Тому, саме ця концепція є сьогодні основою лікування пацієнтів з АГ у світі. Адже на сьогодні у багатьох дослідженнях було доведено, що, наприклад, комбінація 2 препаратів у 5 разів (!) ефективніша за подвоєну дозу одного препарату для зниження АТ.

Алгоритм терапії неускладненої АГ

Як обрати комбінацію препаратів

Отже, комбінацію іРААС з діуретиком призначають пацієнтам з:

• АТ ≥ 160/100 мм рт.ст.
• гіпертрофією лівого шлуночка
• АГ + ураження нирок, ХХН
• АГ + ЦД2Т
• АГ + ожиріння, надлишкова маса тіла
• Жінкам з АГ
• АГ + інші фактори ризику.

Який діуретик кращий для пацієнтів з АГ?

Препаратами вибору у даному випадку є тіазидні та тіазидоподібні діуретики – хлорталідон та індапамід. Використання петльових діуретиків обмежене чіткими показами або допустиме через вимушені обставини, коли можливості вибору ЛЗ обмежені, як от зараз в умовах війни.