Долаємо стрес разом: за новим протоколом для фармацевтів

Стрес і дистрес: симптоми

Стрес – медаль із двома сторонами

Від початку історії людства й до сьогодні емоційні реакції людини не надто змінилися. Сучасна людина так само, як і первісна, окрім позитивних емоцій відчуває злість, лють, роздратування, страх тощо. Натомість не всі вони нині нам потрібні. З еволюційної точки зору, більшість цих емоцій вважали корисними, адже вони адаптували/готували організм людини до відповідної реакції на подію: сутичку із хижаком (активний тип відповіді) або втечу від нього (пасивний тип). 

Але сьогодні еволюційне значення яскраво виражених негативних емоцій втратило свою актуальність, проте не для організму людини. Йому байдуже, чим спричинений стрес – зустріччю із левом чи запізненням на літак, у відповідь на стрес розвивається комплекс реакцій різних систем організму, але в першу чергу – нервової та гормональної.

«Стрес» – відносно молодий термін, його вперше запропонував у 1932 році вчений Уолтер Кеннон. 

Стрес – тиск, натиск, гніт – неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник, вплив, примус) зовні, що перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Лікування стресу вперше запропонував інший всесвітньо відомий учений – Ганс Сельє. Хоча у своїх роботах він спочатку використовував поняття «адаптаційний період». Віддаючи належне такому функціональному стану організму, Сельє вважав, що стрес – це сіль життя, адже без нього людина не могла б стати досвідченою й мудрою, не вміла б пристосовуватися до зовнішніх умов, а повторювала б одній й ті самі помилки.

Чому важливо лікувати стрес

Отже, сам по собі стрес допомагає людині. До того ж він може бути викликаний позитивними радісними подіями (еустрес).

Натомість проблема, як це часто буває, – у дозуванні, тобто силі впливу стресора, рівні стресу. Якщо інтенсивність впливу та його тривалість перевершують можливості протидії організму або вплив має вкрай негативний характер, виникає дистрес – руйнівний стан, коли людина не спроможна адаптуватися до ситуації. Така дезадаптація може проявлятися агресією або пасивністю. При цьому обидва варіанти дистресу – гострий і хронічний – однаково загрозливі для людини:

Відповідь на гострий дистрес – це потужний викид катехоламінів і глюкокортикоїдів, надмірне підвищення артеріального тиску та зниження імунітету через дію надмірно сильного стресора.

Хронічний дистрес виснажує резерви катехоламінів, глюкокортикоїдів і деяких інших гормонів, що, своєю чергою, спричиняє тяжку депресію.

Отже, у такому випадку, стрес стає серйозною загрозою для життя людини, і без кваліфікованої лікарської допомоги не обійтися.

На думку відомого українського лікаря-психіатра, психотерапевта, доктора медичних наук, професора Олега Чабана, симптоми стресу погіршують якість життя людини через:

• швидку втомлюваність або постійне відчуття втоми;
• погане засвоювання інформації та відсутність концентрації під час роботи;
• розлади пам’яті;
• дратівливість;
• розлади сну;
• безпричинні страхи;
• втрату почуття гумору;
• зміни сексуальної поведінки;
• підвищений потяг до алкогольних напоїв.

На превеликий жаль, негативні емоції людина пам’ятає, лишаючись під їхнім впливом, значно довше. Це обумовлено еволюцією – для виживання, здобуття досвіду тощо. Адже ми апріорі сприймаємо цей світ як небезпечний, та все одно маємо пристосуватися до нього. 

 Тож у більшості випадків людина може подолати стрес самостійно:

• у момент його виникнення зробити декількох глибоких вдихів/видихів. Цього інколи буває досить, аби «загасити» агресивну реакцію;
• побути на самоті;
• помріяти (!);
• забезпечити здоровий сон.

Чим допоможе фармацевт

Симптоми, що вимагають негайного звернення до лікаря

Зазвичай симптоми стресу людина розпізнає самостійно, але не завжди в такому стані їй вдається залишатися об’єктивною, тож деякі з проявів людина може недооцінити, а вони можуть становити загрозу здоров’ю та життю:

• біль у грудях, що віддає в руку, шию або щелепу (особливо з лівого боку тіла) і триває понад 20 хвилин;
• реакція на стрес супроводжується важкою задишкою, утрудненим дихання, порушенням ритму серцебиття, високим артеріальним тиском;
• із часом збільшується інтенсивність будь-якого болю, що виникає у відповідь на стрес;
• підвищення температури тіла ≥ 38°С;
• сильний головний біль з раптовим розвитком неврологічних симптомів: утруднення мовлення, рухів, тремор (рук, ніг або всього тіла) тощо або знепритомнення;
• розвиток тривожного стану, що супроводжується панічними настроями, страхами, фобіями, депресією;
• тривожний стан виникає натще або після фізичного навантаження (характерно при цукровому діабеті);
• кров’яні домішки/прожилки у випорожненнях (пронос часто виникає як відповідь на стрес);
• вагітність.

Фармацевтична опіка при стресі

Потрібно з’ясувати, чи не відбулося на тлі стресу загострення хронічних захворювань: 

• бронхіальної астми;
• хронічного гастриту; 
• виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки;
• серцево-судинних захворювань і гіпертонічної хвороби тощо.

Відповідь «ТАК» має спонукати фармацевта спрямувати пацієнта до лікаря для призначення лікування.

Важливо з’ясувати, чи наявні такі симптоми, як:

• втома, млявість;
• дратівливість;
• зниження концентрації уваги;
• безсоння;
• апатія, депресивний стан;
• агресивність.

Всі ці симптоми на тлі вищевказаних хронічних захворювань також є підставою для спрямування пацієнта до лікаря. 

Якщо зазначені симптоми з’явилися після надмірного нервово-емоційного навантаження (подія, що налякала людину, нервове потрясіння, постійна нестача часу, проблеми в сім’ї/на роботі тощо) або надмірного/незвичного фізичного навантаження, недотримання режиму бадьорості та сну або праці й відпочинку, частої зміни часових поясів тощо, варто порадити максимально можливо зменшити вплив цих стресорів і рекомендувати відповідні ліки, що відпускаються без рецепта:

• седативні;
• снодійні;
• анксіолітики;
• антидепресанти рослинного походження.

Крім того, потрібно надати рекомендації щодо інших способів подолання стресу.

Якщо ж симптоми не зумовлені вказаними вище причинами, необхідно з’ясувати, чи не вживає людина зараз або не вживала незадовго до цього (синдром відміни):

• симпатоміметики (при бронхіальній астмі, для лікування риніту);
• гормони щитоподібної залози;
• препарати, що містять кофеїн;
• загальнотонізувальні засоби;
• транквілізатори, снодійні.

Якщо так, то пацієнта потрібно спрямувати до лікаря, оскільки його стан може бути пов’язаний із вживанням чи відміною цих ліків, якщо ні – візит до лікаря необхідний для уточнення діагнозу.

Ліки для симптоматичного лікування стресу

• Засоби, що діють на нервову систему: гліцин.
• Анксіолітики: мебікар.
• Антидепресанти: Hyperici herba (трава звіробою).
• Снодійні та седативні засоби рослинного походження, в т.ч. комбіновані: валеріана, собача кропива, пасифлора.

Відпускаючи ліки кожної із цих груп, необхідно надати пацієнтові інформацію щодо відповідального самолікування за їх допомогою.

Так, у разі застосування снодійних і седативних ЛЗ не можна виконувати роботи, що потребують концентрації уваги, чіткої координації рухів. 

Рослинні седативні препарати посилюють дію антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо в осіб з підвищеною емоційною збудливістю.

(!) Спиртовмісні настоянки не призначають дітям до 3 років, вагітним, особам, які лікуються від алкогольної залежності. В окремих випадках питання доцільності призначення вирішує лікар.

Препарати валеріани мають жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз травного тракту.

Екстракт кропиви собачої протипоказаний у період вагітності.

Під час вживання лікарських засобів, що містять бром, необхідно дотримуватись дієти, багатої на калій, а також зменшити вживання натрію хлориду.

Солі брому повільно виводяться з організму, можуть акумулюватись і спричиняти явище бромізму (пригнічення свідомості, слабкість, сонливість, порушення сприйняття, нерозбірливе мовлення). Бромізм інколи може призвести до коми (!), тому при перших його проявах слід негайно припинити вживання лікарського засобу.

У разі застосування мебікару можливе зниження артеріального тиску і температури тіла, що минає самостійно та не потребує відміни препарату. Великі дози мебікару можуть провокувати диспепсичні розлади.

Оптимальний ефект у разі застосування препаратів на основі звіробою (антидепресанти рослинного походження) настає після 10-14 днів

регулярного вживання. Такі препарати можуть спричинити фотосенсибілізацію, тому під час їх застосування варто уникати перебування на сонці та відвідування солярію. Також на цей час необхідно утримуватися від алкогольних напоїв.

Лікарські препарати на основі звіробою не призначають дітям до 6 років.

Якщо після 4-6 тижнів лікування препаратами на основі звіробою не настає терапевтичного ефекту, необхідно звернутися до лікаря.

Гліцин (засіб, що впливає на нервову систему) застосовують сублінгвально і утримують у роті до повного (!) розчинення таблетки. У пацієнтів, схильних до артеріальної гіпотензії, можливе зниження артеріального тиску, тому їм гліцин призначають у нижчих дозах і за умови постійного контролю артеріального тиску. 

Загальні рекомендації щодо подолання стресу

Тож подолати стрес нескладно, коли озброєний належними знаннями. 

Отже, для боротьби зі стресом потрібні:

• повноцінні відпочинок і сон (не менше 8-9 годин);
• оптимізацію режиму харчування;
• адекватна вікові й фізичному стану фізична активність;
• забезпечення адекватного психологічного настрою і контролю власної поведінки, планування діяльності;
• помірне вживання алкогольних напоїв і тютюну;
• фізична та психічна релаксація;
• перемикання/зміна характеру діяльності.

Замість резюме: стрес у дитини лікують любов’ю

І наостанок. На жаль, стресори впливають не лише на дорослих людей. Діти також переживають як позитивні, так і негативні стресові події. Але дітям потрібна допомога дорослих, аби долати стреси без руйнівних наслідків для себе. 

У разі виникнення стресових станів у дитини важливо підвищувати її самооцінку, частіше хвалити, приділяти більше уваги та дарувати любов.