- Категорія
- Ліки
Гіпертонічний криз в умовах війни – чим допомогти, коли немає звичних ліків
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
2166
Вперше виявлена артеріальна гіпертензія або раптове підвищення артеріального тиску (АТ) на тлі раніше встановленого діагнозу потребує не лише ситуативного зниження АТ, а й ретельного обстеження та призначення комплексного лікування. Та нині для багатьох пацієнтів це недоступно.
Що треба знати про гіпертонічний криз і як собі допомогти, коли він стався в нестандартній ситуації, розповідає завідувачка кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, професор, доктор медичних наук Лілія БАБІНЕЦЬ
Чи можна діагностувати хворобу самостійно?
Які симптоми сигналізують про розвиток артеріальної гіпертензії?
Зазвичай це безсимптомне захворювання, яке часто виявляють у пацієнта, коли той звертається до лікаря з інших причини або під час профілактичного огляду. Симптоми, що вказують на підвищення АТ (головний біль, запаморочення, проблеми із зором) неспецифічні виключно для цієї недуги, оскільки часто виникають при інших захворюваннях. Однак вони можуть бути ознаками пошкодження органів-мішеней.
Втім, слід обов’язково звернути увагу на наступні симптоми:
- Головний біль, настільки виражений, що хворому навіть боляче водити очима вправо-вліво чи вгору-вниз, при цьому біль може віддавати в шию і плече;
- Прискорене серцебиття і почастішання пульсу;
- Відчуття холоду в ногах;
- Болі в ділянці серця;
- Запаморочення, яке може проявлятися тільки під час рухів головою.
Додатковими ознаками захворювання може бути шум у вухах, почервоніння обличчя, відчуття втоми. У випадку виникнення таких симптомів, необхідно негайно виміряти тиск.
Як правильно виміряти тиск?
- Необхідно забезпечити пацієнту спокій;
- Якщо це регулярне, а не «авральне» вимірювання тиску, слід утриматися від вживання їжі впродовж кількох годин до процедури;
- Перед вимірюванням тиску потрібно випорожнити сечовий міхур, а в ідеалі й кишечник;
- Не можна курити, пити каву протягом щонайменше пів години до вимірювання АТ;
- Відмовтеся від фізичних навантажень;
- Слід розслабитися, прийнявши позу сидячи або лежачи;
- Якщо одяг пацієнта щільно облягає плече, його необхідно зняти;
- Пацієнту не потрібно розмовляти під час процедури;
- Ноги не повинні бути схрещеними. Якщо прийнята поза сидячи, ступні повинні бути на підлозі;
- Слід помістити руку на рівні серця;
- Рекомендовано проводити вимірювання АТ хоча б двічі з інтервалом щонайменше в 1-2 хв.;
- Бажано проводити процедуру на обох руках по черзі, а переміряти (в разі необхідності) на тій руці, де показники були вищими.
У випадку підвищених показників тиску, необхідно якомога швидше прийняти антигіпертензивні препарати – з тих, що вам призначав ваш лікар.
Лікування гіпертонії - на що звернути увагу
Які препарати застосовують для зниження АТ?
Лікарі роблять вибір із пʼяти груп антигіпертензивних препаратів першої лінії:
- діуретики (гідрохлортіазид, хлорталідон, індапамід, торасемід, фуросемід, спіронолактон),
- β-блокатори (атенолол, бісопролол, метопролол, карведілол, небіволол),
- інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ) (цилазаприл, еналаприл, фозиноприл, лізиноприл, періндоприл, раміприл, трандолаприл),
- блокатори рецепторів ангіотензину (БРА) (лозартан, валсартан, телмісартан, епросартан),
- антагоністи кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем, амлодипін, лацидипін, лерканідипін).
Лікування починається з призначення засобу однієї з вищезазначених груп або поєднання препаратів з двох груп, а ще краще — з фіксованої комбінації ліків у пацієнтів з високим АТ або високим серцево-судинним ризиком.
На що орієнтуватися у виборі?
Молодим пацієнтам зазвичай призначають інгібітори АПФ, літнім людям — тіазидні діуретики або блокатори кальцієвих каналів. БРА зазвичай обирають у випадку виникнення несприятливих побічних ефектів інгібіторів АПФ, наприклад, кашлю.
Пацієнтам з ішемічною хворобою серця потрібне введення β-блокаторів, а пацієнтам, які страждають на цукровий діабет — інгібітори АПФ.
Пацієнтів з АГ із обструктивною хворобою легенів лікують переважно діуретиками та блокаторами кальцієвих каналів.
Приблизно у 2/3 пацієнтів для досягнення цільового АТ необхідно застосовувати комбіновану терапію. Поєднання двох антигіпертензивних препаратів із групи RAS (система ренін-ангіотензин: інгібітори АПФ, блокатор рецепторів ангіотензину та аліскірен) не рекомендоване.
Увага: протипоказання!
Тіазидні діуретики протипоказані людям, які страждають на подагру. Також їх не рекомендують приймати у разі порушення толерантності до глюкози, пацієнтам із метаболічним синдромом і вагітним.
Діуретики групи альдостерону протипоказані при термінальних захворюваннях нирок і гіперкаліємії.
β-блокатори абсолютно протипоказані при АВ-блокаді 2 та 3 ступенів і при серцевій недостатності.
Інгібітори АПФ не призначаються вагітним у разі гіперкаліємії, двобічного стенозу ниркових артерій та ангіоневротичного набряку.
Правило заміни
Нині з ліками буває сутужно, і часто пацієнти опиняються у ситуації, коли звичних для них препаратів немає в аптеці. Чим замінити?
Можна скористатися іншим засобом тієї ж групи, що й ваш препарат. Також групи препаратів базисної терапії можуть заміняти одна одну, але лише із урахуванням показань , протипоказань та індивідуальної переносимості. Це може визначити тільки лікар.
Гіпертонічний криз: діагностика та допомога
Що вважається гіпертонічним кризом?
Гіпертонічний криз – це раптове значне підвищення АТ від базового рівня (нормального або підвищеного).
Здоров’ю та життю людини загрожує значне підвищення АТ (зазвичай > 180 та/або 120 мм рт.ст.), яке ускладнюється смертельно небезпечними станами.
Причиною розвитку тяжких ускладнень АГ може стати як дуже високий рівень артеріального тиску, так і ступінь його зростання.
Однак дуже часто неускладнене підвищення АТ не потребує екстреної допомоги і госпіталізації. Йдеться про ті випадки, коли значне раптове підвищення АТ супроводжується головним болем, запамороченням, відчуттям тривоги, пришвидшеним серцебиттям. Такі стани в більшості випадків не потребують невідкладної допомоги та можуть лікуватись амбулаторно. Для зниження тиску при неускладненому гіпертонічному кризі застосовуються таблетовані швидкодіючі антигіпертензивні препарати.
Що має бути в аптечці гіпертоніка?
Для купірування кризу завжди потрібно мати під рукою наступні препарати:
- Каптоприл. Приймається під язик або перорально — зазвичай по 12,5-25 мг. Ефект настає впродовж 10-20 хв. Якщо цього не сталося через 90-120 хв, прийміть до 100 мг каптоприлу.
- Моксонідин. Приймаеться під язик по 0,2-0,4 мг. Еефект настає впродовж 10-20 хв.
- Ніфедипін (Корінфар) у дозі 10-20 мг.
- Фармадипін 2-3 краплі під язик +Пропранолол (Анаприлін) 20-40 мг з метою запобігання рефлекторної тахікардії.
Але ці препарати не підходять для постійного застосування через можливі побічні ефекти.
- Клонідин (Клофелін) в дозі 0,075-0,3 мг перорально. Клофелін не збільшує серцевий викид, тому підходить при тахікардії;
- Сечогінні препарати (Фуросемід 40 мг перорально або Торасемід 10-20 мг перорально).
Симптоми гіпертонічного кризу, які потребують виклику «швидкої»
- інтенсивний біль або значний дискомфорт за грудиною чи в ділянці серця;
- порушення мови, слабкість в одній руці, асиметрія обличчя;
- інтенсивний головний біль, який супроводжується сплутаністю свідомості та розладами зору;
- нудота й блювання;
- задуха;
- судоми;
- втрата свідомості;
- виражені тривожні розлади.
Коли на тлі значного підвищення АТ виникають ці симптоми, які не усуваються наведеними вище засобами, негайно телефонуйте на 103!
Як заспокоїти «стресовий тиск»
В умовах війни підвищення тиску може виникнути навіть у молодих, практично здорових людей, які ніколи не скаржилися на цей симптом. Зазвичай це трапляється на фоні стресу, наприклад, після бомбування тощо. Як допомогти у такому випадку? Можна декілька днів приймати базисний антигіпертензивний препарат:
- антагоніст кальцію по типу амлодипіну або інгібітор АПФ — по типу аналаприлу чи раміприлу (як універсальний варіант),
- сечогінний індапамід — при надлишковій вазі і схильності до затримки рідини,
- бета-блокатор — при супутній тахікардії.
Однак краще приймати ці препарати у супроводі заспокійливого засобу (корвалол, корвалдин, валокормід, а-дистон, корвеліус, квайт тощо) або фенібуту, мебікару та ін. — коротким курсом. У будь-якому разі пізніше слід пройти обстеження, зокрема, зробити на ЕКГ тощо.
Коли немає ні лікаря, ні ліків
Існує кілька допоміжних способів, які варто спробувати, аби знизити тиск в домашніх умовах, особливо коли немає змоги звернутися до лікаря. Втім, варто зазначити, що їх можна застосовувати не для лікування артеріальної гіпертензії, а лише у випадку разового підвищення АТ (наприклад, при стресах, що актуально в умовах військового стану).
З ефективних та швидкодіючих нетрадиційних методів можна обрати наступні:
- Імбир (кілька часточок кореня рослини заварити склянкою окропу, настояти протягом 5-7 хв і випити, можна додати трохи меду або скибочку лимона);
- Калина (плоди регулярно приймати по 2-3 ст. л. в день (морс або сік);
- Насіння соняшнику (2 склянки сирого нечищеного насіння залити 2 л холодної води, проварити на малому вогні протягом 2-х годин; зцідити; пити по 100 мл за один раз протягом одного дня);
- Мʼятний чай (листя рослини заварити окропом і дати настоятися 10-15 хв, після чого напій слід випити малими ковтками; знижує АТ на 15-20 мм рт.ст.);
- Зелений чай (якщо немає м’яти, зелений чай розширює судини, і знижує АТ);
- Суміш настоянки глоду, валеріани, собачої кропиви (змішують в рівних частинах і приймають, розбавивши 1 ч. л. суміші в 50 мл води);
- Компрес на ноги (тканину намочити розчином яблучного оцту і води в рівних частках);
- Ванночки для ніг і рук у воді + 45°С протягом 10 хв допомагають нормалізувати кровотік, завдяки чому АТ знижується;
- Дихальна гімнастика: розслабитися і зробити глибокий вдих, а при видиху затримати подих на кілька секунд; повторити протягом 2-3 хв;
- Пиття води (при безперервних головних болях – пити більше води; вода розріджує кров і знижує АТ);
- Масаж голови та шиї (акуратними рухами промасажувати зону переходу з шиї до голови; натискати на вилиці, внутрішні куточки очей, потягувати і розтирати мочки вух рухами згори донизу.
Використання таких методів – виключно тимчасове. У разі регулярних перепадів показників АТ слід неодмінно звернутися до лікаря, хоча б для дистанційної консультації. Якщо це можливо, порадьтеся з ним і щодо використання згаданих нетрадиційних засобів.