Ціноутворення на ліки в Німеччині — уряд продовжує коригувати політику

Чим вирізняється ціноутворення на ліки в Німеччині

Фіксована структура

Ціна рецептурних ліків у Німеччині однакова в усіх аптеках завдяки державному регулюванню. Вартість препарату складається з базової ціни виробника, фіксованих націнок оптовиків та аптек, а також ПДВ.

Жорстке регулювання націнок

• Оптовики можуть додавати не більше 3,15% + €0,70 за упаковку.
• Аптеки мають фіксовану націнку 3% + €8,35 за упаковку.
• Аптеки також зобов’язані робити відрахування (€2 за упаковку) на користь страхових кас.

Націнки на всіх етапах ланцюга

Ціноутворення на рецептурні ЛЗ у Німеччині суворо регламентоване та забезпечує єдину кінцеву ціну препарату в будь-якій аптеці країни. Формування кінцевої вартості ліків починається з відпускної ціни виробника (ex-factory price), яку він спочатку може встановити довільно. Далі до неї додаються надбавки оптової ланки та аптечної націнки, а також податок на додану вартість (ПДВ). Для рецептурних препаратів діє стандартна ставка ПДВ 19%, що фактично означає стягнення так званого «податку на розкіш» – на відміну від більшості країн ЄС, де на ліки встановлено знижені ставки ПДВ. Таким чином, кінцева ціна ліків у Німеччині складається з: базової ціни виробника, регульованих націнок дистриб’юторів і аптек, а також 19% ПДВ.

Виробник формує відпускну ціну, яка слугує базою для подальших націнок. У Німеччині діє принцип вільного ціноутворення на рівні виробника при виході препарату на ринок, але у межах державної системи відшкодування діють певні обмеження (процедури AMNOG, референтні ціни та обов’язкові рабати). Таким чином, роль виробника – забезпечити інновацію або конкурентоспроможність препарату, балансуючи між бажаним прибутком і ймовірними регуляторними знижками та конкуренцією генериків.

Оптові дистриб’ютори (гуртові компанії) отримують ліки від виробників і постачають їх до аптек, забезпечуючи логістику, зберігання та наявність препаратів по всій країні. Їхня винагорода регулюється державою. Оптовик має право додати надбавку щонайбільше 3,15% від ціни виробника (але не більше €37,80 за упаковку) плюс фіксовані €0,70–0,73 за упаковку. Ця оптова маржа покриває витрати на закупівлю, зберігання і доставку медикаментів до аптек. Встановлення відносно невеликої і регресивної (у відсотках) націнки на оптовому етапі покликане гарантувати функціонування гуртової мережі та рівномірне постачання ліків, не допускаючи надмірного здорожчання для пацієнта. В результаті гуртовий сегмент у Німеччині є низькомаржинальним: середня оптова маржа становить близько 5% від закупівельної ціни аптек. Великі оптові компанії працюють за рахунок обороту, компенсуючи низький відсоток великими обсягами поставок.

Роздрібні аптеки отримують препарати від гуртовиків за фіксованою закупівельною ціною (що включає згадану оптову надбавку) й продають пацієнтам за кінцевою роздрібною ціною. Аптечна націнка в Німеччині так само жорстко регламентована для рецептурних препаратів: це 3% від закупівельної ціни плюс фіксована такса €8,35 за кожну упаковку. Додатково аптека додає €0,21 на підтримку чергових (нічних) служб – ця сума акумулюється у спеціальному фонді, з якого субсидуються аптеки за роботу в нічний час та у святкові дні. З кінця 2021 року введено ще €0,20 збору на розширені фармацевтичні послуги (наприклад, консультації та послуги підвищеної уваги до пацієнтів). Всі ці компоненти додаються до закупівельної ціни, після чого на суму нараховується ПДВ. Важливо, що розмір надбавок є однаковим для всіх аптек, тож ціна рецептурного препарату в аптеках по всій Німеччині залишається єдиною незалежно від регіону. Це усуває цінову конкуренцію між аптеками за рецептурними ліками та гарантує, що і в сільській місцевості, і у великому місті пацієнт заплатить однаково.

Роздрібні аптеки проти онлайн-аптек

У Німеччині традиційні (стаціонарні) й інтернет-аптеки співіснують, але діють у нерівних умовах з погляду асортименту та цінової політики. За законом, відпуск рецептурних ліків через інтернет дозволений – проте лише для ліцензованих аптек. Фактично будь-яка німецька онлайн-аптека мусить бути прив’язана до фізичної аптеки, маючи спеціальний дозвіл на дистанційну торгівлю. Суто інтернет-аптеки відсутні, а власність аптечного бізнесу зарезервована тільки за дипломованими фармацевтами (юридично заборонені аптечні мережі у власності корпорацій). Таким чином, онлайн-аптеки в Німеччині – це, як правило, розширення звичайних аптек або їх об’єднань, що дозволяє пропонувати товари поштою по всій країні.

Щодо цін, для рецептурних препаратів діє принцип єдиної роздрібної ціни: і офлайн, і онлайн-аптеки зобов’язані продавати їх за встановленою формулою (3% + €8,35 + збори + 19% ПДВ). Таким чином, зараз рецептурні ліки через інтернет коштують стільки ж, скільки й у звичайній аптеці – різниця лише у способі отримання (особисто чи поштою).

Натомість у сегменті безрецептурних препаратів (OTC) ситуація інша: держава не регулює їх ціни, тож аптеки вільно встановлюють націнку на ці товари. Тут онлайн-аптеки отримали помітну перевагу, оскільки можуть пропонувати OTC-продукцію дешевше за рахунок менших операційних витрат і високої конкуренції в інтернеті. За даними досліджень, вже понад 20% продажів безрецептурних ліків у країні здійснюється через поштові аптеки. В окремих категоріях цей показник ще вищий: наприклад, для засобів для контролю ваги або відмови від паління онлайн-канал забезпечує 40–54% продажів. Стаціонарні аптеки часто дотримуються рекомендованих роздрібних цін виробника для OTC або встановлюють схожий рівень цін, тоді як великі онлайн-аптеки пропонують суттєві знижки, бонусні програми та безплатну доставку при замовленні на певну суму.

Особливості державного регулювання

• Законодавство запровадило референтні ціни (Festbeträge), які обмежують рівень відшкодування страховими компаніями.
• Система AMNOG передбачає перегляд цін на нові інноваційні препарати через оцінку додаткової клінічної користі.
• Діє «замороження цін» для ліків, що відшкодовуються, принаймні до 2026 року.

Основний акт, що визначає надбавки в ланцюгу постачання, – це Постанова про ціни на ліки (Arzneimittelpreisverordnung, AMPreisV). Вона запроваджує обов’язкову структуру націнок для рецептурних препаратів: граничні 3,15%+€0,70 для гуртового постачальника і 3%+€8,35+фіксовані збори для аптеки. Виконання цих приписів контролюється на підставі Закону про лікарські засоби (Arzneimittelgesetz, AMG), який зобов’язує учасників ринку дотримуватися єдиних відпускних цін на рецептурні медикаменти. За порушення (наприклад, надання несанкціонованих знижок, що призводять до продажу нижче встановленої ціни) аптеки або дистриб’ютори можуть бути притягнуті до відповідальності за недобросовісну конкуренцію. Мета цих норм – гарантувати доступність лікарських засобів по всій країні, забезпечивши економічну рентабельність аптек навіть у віддалених районах, та запобігти ціновій війні, яка могла б витіснити аптечні заклади з малонаселених регіонів

Другим ключовим аспектом регулювання є законодавство у сфері охорони здоров’я – зокрема, соціальний кодекс SGB V, що регулює відшкодування вартості ліків страховими фондами. Саме тут закріплено механізми стримування цін: референтні ціни (Festbeträge) та процедура оцінки додаткової користі нових препаратів (AMNOG).

Державне регулювання також охоплює обов’язкові рабати та спеціальні податкові/стимулюючі заходи: виробники зобов’язані надавати страховикам знижки (€2 млрд економії щороку лише на підставі 7%/16% рабатів, а аптеки – відраховувати фіксовану суму з кожного рецепта на користь страхових кас (так званий Apothekenabschlag). Розмір аптечного рабату у 2023–2024 рр. тимчасово підвищений до €2,00. Це своєрідна знижка від аптеки для страхової системи, яка частково компенсує витрати кас на ліки. В обмін лікарняні каси зобов’язані швидко оплачувати рахунки аптек (впродовж 10 днів), інакше втрачають право на цей рабат.

Окремо слід відзначити законодавчі ініціативи, спрямовані на підтримку системної стабільності. З 2010 року діє примусове заморожування цін на рівні виробників для вже наявних препаратів (Preismoratorium) – виробники не можуть підвищувати зареєстровані ціни вище рівня, зафіксованого станом на середину 2009 року, принаймні для препаратів, що відшкодовуються страховиками. Це мораторій, який неодноразово продовжувався і наразі діє щонайменше до кінця 2026 року. Держава усвідомлює, що такі жорсткі заходи економії можуть мати побічні ефекти – зокрема, знижувати привабливість ринку для виробників дешевих генериків. Тому в 2023 році на тлі дефіциту деяких ліків (дитячих жарознижувальних сиропів, антибіотиків) ухвалено Закон про боротьбу з дефіцитом медикаментів (ALBVVG). Цей акт вніс корективи до SGB V, дозволивши підвищити ціни на критично важливі препарати: приміром, для дитячих ліків скасовано дію референтних цін і рабатних контрактів, щоб виробники могли разово підняти відпускну ціну до 50% вище попереднього рівня. Уряд відкрито визнав, що надмірний тиск на зниження цін став однією з причин нестачі препаратів у 2022–2023 роках, тому нинішнє регулювання прагне більш гнучко балансувати між економією коштів та забезпеченням безперебійного постачання ліків.

Проблеми та виклики

• Скорочення кількості аптек: Щороку в Німеччині закривається більше аптек, ніж відкривається (у 2023 році – близько 500 аптек).
• Дефіцит деяких ліків: Низькі ціни на генерики іноді змушують виробників припиняти постачання.
• Високий ПДВ (19%): Ліки оподатковуються як предмети розкоші, що викликає дискусії про доцільність зниження ставки.
• Конкуренція з онлайн-аптеками: Безрецептурний сегмент активно переходить в онлайн, що загрожує стаціонарним аптекам.

Німецький досвід формування цін на ліки демонструє переваги жорсткого державного регулювання для забезпечення рівності й прозорості – кінцева ціна рецептурного препарату чітко розкладена на складові та є однаковою в кожній аптеці. Система передбачає контроль маржі на всіх рівнях, що унеможливлює надмірне збагачення посередників коштом пацієнта. Водночас цей підхід потребує постійної корекції: щоб тримати витрати пацієнтів на ліки під контролем, але не придушити стимули для інновацій та наявності ліків. Поточні проблеми – скорочення числа аптек, конкурентний тиск інтернет-торгівлі, ризики перебоїв постачання – спонукають до еволюції моделі. Німеччина вже робить кроки назустріч змінам (оцифрування рецептів, адресне скасування жорстких лімітів для важливих ліків), зберігаючи при цьому засадничий принцип: ліки – це не звичайний товар, і їх ціна має регулюватися в інтересах громадського здоров’я.