Аптечний бізнес

Протягом останнього часу Держлікслужба розробила низку проєктів змін до Ліцензійних умов з метою підвищення доступності лікарських засобів та медичних виробів для населення, а також поліпшення умов ведення бізнесу. Відтепер споживачі зможуть ідентифікувати власника кожної аптеки, бізнес отримав додатковий стимул до відкриття нових аптечних закладів, лібералізовано деякі вимоги до кадрів. Про ці та інші нововведення ThePharmaMedia розповів очільник Держлікслужби Роман Ісаєнко.

Тоді як брендові препарати проторювали собі шлях до визнання на ринку протягом тривалого часу, виробники вкладали значні інвестиції в їх розробку, дослідження, як гарантію якості та безпечності, а потім ще й в промоцію, аби він був впізнаваним і відомим для лікарів та пацієнтів, ВТМ в Україні створюються лише заради високої маржинальності, оминаючи згадані етапи зусиль виробника брендованої продукції. 

У четвер, 31 липня 2025 року, Антимонопольний комітет України визнав, що ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД» порушили законодавство про захист економічної конкуренції, зокрема пункт 1 статті 50 та частину третю статті 6 профільного закону.

Народний депутат України, член Комітету з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних у своєму новому блозі на Цензор.НЕТ порушив проблему знецінення професії фармацевта в Україні. За його словами, сучасна аптека дедалі менше виконує медичну функцію, натомість все більше набуває ознак комерційного простору, де фахова порада поступається маркетинговим підходам.

Народний депутат Сергій Кузьміних розповів на своїй сторінці у Facebook, що Кабінет Міністрів оприлюднив зміни до ліцензійних умов у рамках Закону № 4239‑IX, які мають на меті розірвати монопольні схеми на аптечному ринку.

Народний депутат Сергій Кузьміних у своїй статті для Цензор.НЕТ заявив про системні викривлення на аптечному ринку України. Він звернув увагу на ситуації, коли аптеки працюють без фахових фармацевтів, орієнтуються на плани продажу, а не на потреби пацієнтів, і закликав до запуску реєстру фармацевтів, врегулювання маркетингу та створення прозорої цінової політики.

Доки відбувається боротьба за те, яким бути маркетингу, аптечні мережі знайшли інші варіанти отримання надприбутків. 

Колишній народний депутат України Олександр Черненко написав на своїй сторінці у Facebook, що фармацевтичний ринок — один із найприбутковіших в країні: аптечні мережі стрімко розширюються та відкривають нові точки. Водночас, за його словами, за швидким зростанням приховується масштабне ухилення від сплати податків, що в умовах війни є абсолютно неприпустимим.

У соціальних мережах зростає хвиля обурення: клієнти аптек розповідають, як замість звичних і дешевших ліків їм пропонують дорогі аналоги — іноді з іншою діючою речовиною, іноді просто вдесятеро дорожчі.

Попри гучні заяви про глибоку збитковість і загрозу недоступності ліків, великі аптечні мережі в Україні продовжують відкривати нові торгові точки вражаючими темпами. Дисонанс між словами і цифрами стає дедалі очевиднішим — і привертає увагу як держави, так і громадськості.

Доки триває реформа ціноутворення на ліки, держава намагається стримати зростання цін і напрацьовує рішення, які мають призвести до їх зниження, гравці ринку своєю поведінкою викривають свої справжні наміри – турботи про пацієнта чи отримання надприбутків. В той час як виробники знизили ціни на ТОП препарати, на разі вносять свої ЛЗ в Національний каталог цін, орієнтуються на результати реферування, запропоноване державою, аптечні мережі борються за вигідний їм відсоток маркетингу, підвищили націнки на препарати, витісняють дешевші ліки дорожчими аналогами і на кожному кроці повторюють мантру про втрату рентабельності, загрозу закриття точок продажу і ризик «обвалу» аптечного ринку. 

Чи насправді є такі ризики, чи це намагання утримати надприбутки аптек, які вони завжди отримували в загальному підсумку з кишень пацієнтів?

Андрій Крейтор, заступник голови Держпродспоживслужби, у своєму блозі для GreenPost поділився результатами моніторингу цін на ліки в українських аптеках. За його словами, майже третина перевірених аптек та дистриб’юторів порушують державні правила ціноутворення.