Німецька модель аптечного бізнесу: обмеження діють на благо пацієнта

Німецька модель аптечного бізнесу: обмеження діють на благо пацієнта /freepik

У європейських країнах існує кілька моделей існування аптечного бізнесу, кожна з яких має свої особливості. Однією з найвідоміших є німецька модель, яка спрямована на забезпечення високої якості обслуговування, безпеки пацієнтів та уникнення монополізації й надмірної комерціалізації аптечного бізнесу. 

"Німецька аптека» передбачає особливу організацію фармацевтичного ринку з високими стандартами якості, ліцензуванням і обмеженнями на власність та ведення аптечного бізнесу. Основні особливості цієї моделі:

Аптеки в Німеччині можуть бути власністю лише дипломованих фармацевтів

Тобто тільки фармацевт за освітою має право відкрити аптеку та керувати нею, що обмежує участь великих корпорацій та інвесторів без фармацевтичної освіти. Водночас у Німеччині запроваджено принцип свободи заснування аптеки – фармацевт має право відкрити аптеку в будь-якому місці, якщо виконує законодавчі вимоги. 

В Україні така норма не працює. Більше того, поширене порушення, коли навіть відпуском ліків в аптеці займаються люди без фармосвіти, оскільки останніх не вистачає на зростаючу кількість аптек. Аптечні мережі демонструють щомісячне зростання: понад 60 нових аптек відкривається навіть під час війни. Лише з квітня 2024 року по квітень 2025 ТОП-5 аптечних мереж наростили кількість аптек на 13%

Діє принцип «один власник — одна аптека» з обмеженою кількістю філій

Кожен фармацевт може володіти лише однією основною аптекою і не більше трьома її філіями, які розміщені дуже близько. Це обмеження спрямоване на зменшення монополізації ринку і створення умов для конкурентного середовища. 

В Україні станом на квітень 2025 року, пʼять найбільших мереж володіють 41% аптек країни та формують 64% товарообігу, і ринок дедалі більше монополізується. 

Відсутність аптечних мереж

У Німеччині аптечні мережі у класичному розумінні відсутні – всі аптеки незалежні або це невеликі групи під керівництвом фармацевта. Ліцензії на відкриття аптек видаються регіональними органами, спеціальних географічних обмежень (за населенням чи відстанню) немає. Попри ліберальну модель, коли кількість аптек не регулюється жорстко демографічними квотами, в Німеччині утримується пропорція 1 аптека на 5 тис населення, що нижче ніж в середньому по ЄС. 

В Україні 1 аптека — приблизно на 1, 5 тис. населення. . Загалом 10 найбільших мереж зараз тримають у своїх руках понад 11 тисяч точок продажу по всій країні та формують 64% обігу на ринку.. 

Фіксовані ціни на рецептурні препарати

У Німеччині діє система єдиних фіксованих цін на рецептурні ліки по всій країні, встановлена згідно з Постановою про ціноутворення на ліки. Тобто ціни на рецептурні ліки регулюються державою, і аптеки не можуть їх знижувати чи підвищувати для залучення клієнтів. Аптеки отримують стандартну націнку: приблизно фіксований збір €8,35 за упаковку плюс 3% від оптової ціни (для рецептів, оплачених страховкою). Така модель гарантує, що в будь-якій аптеці пацієнт сплатить однаково, а конкуренція між аптеками не ведеться за рахунок ціни рецептурних препаратів. Доходи аптек формуються в основному з цього регульованого збору; націнки на OTC (безрецептурні) ліки аптеки встановлюють самостійно (ринкове ціноутворення). Додатково аптеки отримують оплату за нічні чергування та виготовлення ліків за індивідуальними рецептами (ці функції субсидуються через перехресне фінансування, закладене в загальний тариф). З 2022 року страховики почали оплачувати нові фармацевтичні послуги, забезпечивши додаткове джерело доходу для аптек.

В Україні процвітають інші механізми доходів аптек – за рахунок маркетингових договорів, «гри з націнками», нав’язування дорожчих аналогів, отримання високої маржі від продажу ВТМ. 

Обмеження на дистанційну торгівлю ліками

У Німеччині традиційні (стаціонарні) й інтернет-аптеки співіснують, але діють не в зовсім рівних умовах. Зокрема, згідно з законом, відпуск рецептурних ліків через інтернет дозволений – проте лише для ліцензованих для цього аптек. Фактично будь-яка німецька онлайн-аптека мусить бути прив’язана до фізичної аптеки, маючи спеціальний дозвіл на дистанційну торгівлю. Суто інтернет-аптеки відсутні. Онлайн-аптеки в Німеччині – це, як правило, розширення звичайних аптек або їх об’єднань, що дозволяє пропонувати товари поштою по всій країні. Аптеки повинні дотримуватися чітких норм у продажу рецептурних препаратів. 

В Україні аптеки масово ігнорують правила продажу рецептурних препаратів за рецептами. 

Високі стандарти якості обслуговування

Німецькі аптеки зобов’язані дотримуватись суворих стандартів обслуговування, що включає консультацію пацієнтів та контроль безпеки препаратів. Фармацевти мають не тільки продавати ліки, а й надавати професійні рекомендації. 

Наразі роль фармацевта у Німеччині стрімко розширюється. У 2022 році введено оплачувану послугу «розширена медикаментозна консультація при поліпрагмазії» – фармацевти проводять детальний огляд всіх ліків хронічного пацієнта та надають персональні рекомендації. Ця послуга дозволяє виявити дублювання або взаємодії медикаментів і передати лікарю узгоджений список терапії. Також з 2022 р. фармацевтам законодавчо дозволено робити щеплення від грипу та COVID-19 у аптеках. Німецькі аптеки активно консультують з питань самолікування: провізори зобов’язані попереджати про можливі ризики та взаємодії навіть при відпуску OTC. Фармацевти також виконують традиційні функції – готують ліки за індивідуальними рецептами, ведуть облік контрольованих речовин. Взагалі у Німеччині високий рівень довіри до аптек — пацієнти очікують об’єктивної поради і отримують її. До того ж будь-яке порушення маркетингової етики може призвести до штрафів, втрати ліцензії або репутаційних ризиків.

В Україні політика великих мереж призвела до нівелювання функції фармацевтів, перетворивши їх на продавців ліків, які мають виконати план продажів, агресивно нав’язуючи споживачам БАДи та продукцію під власними торговими марками. Власник аптеки може звільнити працівника за невиконання планів продажу, а відсутність професійного самоврядування не забезпечує захисту професіонала. 

Обов’язкова присутність у реєстрі фармацевтів

Реєстр фармацевтів у Німеччині ведуть органи охорони здоров’я земель та регіональні палати фармацевтів. Доступ до такого реєстру обмежений (є внутрішні реєстри в палатах), публічного єдиного пошуку немає. Реєстр містить: ПІБ фармацевта, номер ліцензії, дату її видачі; членство в палаті за місцем роботи або проживання. Палати збирають контактні дані фармацевта, місце роботи, рівень кваліфікації; інформація використовується регулятором і для підтвердження кваліфікації на запит. 

В Україні єдиного реєстру фармацевтів не існує. 

Дисциплінарний нагляд здійснює регулятор і професійні палати

Діяльність аптек регулюється федеральним законом (Apothekengesetz) та підзаконними актами. Ліцензування аптек здійснюють влади федеральних земель (регіональні відомства охорони здоров’я). Щоб отримати ліцензію, заявник-фармацевт має відповідати вимогам (диплом фармацевта, відповідне приміщення). Перед видачею ліцензії приміщення аптеки перевіряють на відповідність нормам (площа, наявність необхідного обладнання, зокрема сейфа для наркотичних засобів, приміщення для виготовлення ліків). Німецькі аптеки підлягають регулярним інспекціям з боку фармацевтичних інспекторів земель. Дисциплінарний нагляд за дотриманням стандартів здійснюють і професійні палати фармацевтів. Адміністрування галузі також включає Фармацевтичну федеральну палату та об’єднання аптечних спілок (ABDA), що співпрацюють з урядом у розробці нормативів. У разі порушень (наприклад, відпуск рецептурних ліків без рецепта або недотримання умов зберігання) ліцензію може бути відкликано органами влади; апеляції розглядають адміністративні суди.

В Україні останнім часом напрацьовуються зміни до Ліцензійних умов, які мають призвести до впорядкування роботи аптек та посилення відповідальності за порушення. Також на порядку денному давно стоїть питання запровадження професійного самоврядування. Але поки що все відбувається в режимі очікування. Попри те, що багато експертів ринку вважають, що Україна має проводити реформу аптечного сектора орієнтуючись саме на німецьку модель.