Кузьміних: Аптечні бренди маніпулюють вибором споживачів

«Останні роки український фармацевтичний ринок заполонили власні торгові марки (ВТМ) — препарати, які продаються під брендом аптечної мережі, але фактично виробляються сторонніми компаніями. Звучить ніби нічого страшного. Але наслідки — дуже серйозні. І частина з них непомітна на перший погляд», — зазначив Кузьміних у дописі на своїй Facebook-сторінці.

Він навів перелік ризиків, пов’язаних із поширенням аптечних ВТМ: 

• Монополізація вибору для пацієнта — аптека насильно просуває лише «свої» бренди, навіть якщо є кращі аналоги.
• Витіснення незалежних виробників — аптечні мережі блокують полицю для тих, хто не погодився на виробництво ВТМ.
• Непрозорість — ви не дізнаєтесь, хто насправді виробив препарат.
• Ризики для безпеки — відсутність чіткої відповідальності за якість ліків.
• Слабкий державний контроль — бо юридично ВТМ не завжди «аптечні».
• Фінансове навантаження — низька ефективність ВТМ може змусити пацієнта купувати ще більше ліків.

У дописі Кузьміних наголошує і на стратегічних наслідках, які не завжди лежать на поверхні:

• Підрив професійної автономії лікарів і фармацевтів — рішення ухвалюються не з лікувальної, а з комерційної логіки.
• Прихована вертикальна інтеграція — власник ВТМ і аптека можуть мати спільного власника — і контролювати все «в тіні».
• Вимирання незалежного фармвиробника — у тих, хто не хоче «під когось лягати», просто немає шансів.
• Загроза нацбезпеці — держава не контролює малого виробника важливих препаратів, якщо це ВТМ.
• Здається, що є вибір між різними ліками, але насправді вони часто належать одній і тій самій компанії.
• Звітність аптек часто прикрашає реальність — показники «успішних продажів» базуються на внутрішніх брендах, а не на реальній користі для пацієнта.
• Аптечні власні бренди створюють хибне уявлення про справжню ціну ліків — через це важче впроваджувати державні програми компенсації та забезпечення справедливих цін.
• Аптечна ВТМ (власна торгова марка) — це не просто «бізнес-модель», а гібридна загроза для здоров’я, економіки та безпеки.

«Маємо поставити питання на рівні регулювання: хто відповідає за якість? Чи є прозорість у власності? Чи маємо реальну конкуренцію? І головне — чи стоїть у центрі цієї моделі пацієнт?» — підсумував Кузьміних.