Іван Задворних: «Відстань між аптеками має бути врегульована державою»

Про це – розмова ThePharmaMedia з Іваном Задворних, директором ГС «Європейська фармацевтична асоціація», яка є ініціатором та розробником проєкту змін.

Україні потрібні європейські рішення щодо розвитку фармацевтичного ринку

Те, що громадська спілка не лише ініціює зміни, а й розробляє проєкт постанови, яка їх регулюватиме – не зовсім звичне явище для України.

Так, власне це й вирізняє нашу асоціацію з поміж інших. Ми не просто пропонуємо якусь ініціативу, надсилаючи листи в різні інстанції, максимум надавши аналітику з цього питання. У нас дещо інший підхід: пропонуючи державі прийняти ті чи інші рішення, ми допомагатимемо їх імплементувати, зокрема, повністю взявши на себе розробку проєкту відповідного нормативно-правового акту – закону, постанови, наказу, зі всіма супровідними документами, щоб надалі його залишилося лише розглянути, обговорити й затвердити.

Так сталося й зі згаданим проєктом постанови. Ми ініціювали географічне унормування аптек, підготували відповідний лист з пропозиціями на профільний Комітет парламенту та в МОЗ і Держлікслужбу. Це питання було винесено на розгляд робочої групи Держлікслужби з розробки пакета нормативно-правих актів для реалізації нового Закону України «Про лікарські засоби», у яку ввійшли й представники нашої асоціації. Після цього нас повідомили офіційним листом, що наша пропозиція отримала підтримку, й запропонували підготувати пакет документів та подати їх до Держлікслужби, що ми, власне, й зробили. 27 листопада на сайті Держлікслужби було оприлюднено для громадського обговорення проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)», якими й передбачається встановити мінімальну відстань між аптечними закладами.

Чому вирішили зайнятися саме цим питанням?

Створивши у травні 2024 року асоціацію (на початку вона налічувала 6 членів, наразі їх понад 20), перше за все ми поцікавилися, які проблеми наші члени вбачають необхідними для розв’язання. Однією з таких вони назвали відсутність в українському законодавстві унормування розміщення аптек. Тоді як, наприклад, у країнах Європи таке існує. А вже з назви нашої асоціації зрозуміло, що ми ставимо за мету пропонувати органам державної влади європейські рішення щодо розвитку фармацевтичного ринку України.

Консолідація аптечного ринку в Україні: ризики

Тобто в цьому питанні пропонується саме європейський досвід?

В ЄС існує декілька підходів до планування розміщення аптек. Найчастіше вони використовують або демографічний норматив (певна кількість аптек на певну кількість населення – як, наприклад, у Румунії, Португалії, Франції, Словенії, або географічний норматив (встановлення відстані між аптеками, наприклад, в Австрії, Бельгії, Угорщині, Іспанії, Латвії, Хорватії, Естонії, Польщі, Італії), чи комбінований (поєднання обох нормативів).

В окремих країнах використовують інший підхід: власника ліцензії обмежують у кількості місць проведення діяльності, наприклад, 4-5, а подекуди держава взагалі обмежує кількість таких ліцензій. Вивчивши цей досвід ми зрозуміли, що демографічний норматив сьогодні в Україні застосувати дуже складно через велику міграцію населення у звʼязку з бойовими діями. Тому й зупинилися на виборі географічного нормативу. З часом, коли ситуація в державі стабілізується, й виникне така потреба, можна застосувати інший норматив. Але регулювання однозначно має бути і вже сьогодні.

Бо розвиток подій на ринку призвів до його консолідації й нерівномірного доступу населення до аптечних закладів. Ще у 2013 році переважну кількість роздрібної торгівлі ліками представляли невеликі приватні компанії, ФОПи (приблизно 80% учасників ринку), які конкурували один з одним в межах населеного пункту. І ця тенденція зберігалася приблизно до 2016-2018 років, після чого картина розвитку аптечного сегмента в Україні кардинально змінилася.

За даними Держлікслужби, з 2021 року донині кількість ліцензіатів роздрібної торгівлі лікарськими засобами зменшилася на 800 (13%), водночас кількість місць провадження їх діяльності зросла на 1634 (7%).

Такі дані вказують, що консолідація аптечного ритейлу відбулася за рахунок поглинання аптек конкурентів, які в основному є представниками дрібного та середнього бізнесу. Наразі топ-5 аптечних мереж займають 62% всього аптечного ринку, а топ-10 – 72%. Натомість у 2017 – 2019 рр. таку частку (72%) займали топ-100 аптек.

Тобто, дрібний і середній бізнес не витримує такого конкурентного навантаження та в результаті чого закривають свої підприємства, або продають великим мережам.

Чому середній та дрібний бізнес не витримує конкуренції, якщо він «іде» у місця, не зайняті великими мережами?

Проблема полягає в тому, що великі мережі наступально входять на регіональні ринки й намагаються в першу чергу зайняти місця, де процес торгівлі лікарськими засобами вже було налаштовано іншими. Особливо це стосується територій поблизу торгових центрів, транспортних розв’язок, де постійно переміщуються великі потоки людей. Один з найпопулярніших методів — відкриття аптеки «двері в двері» з уже працюючою аптекою із застосуванням тимчасового демпінгу цін та елементів недобросовісної конкуренції.

Великі аптечні мережі можуть собі це дозволити, оскільки в них є дещо інші й більш потужні джерела доходу, окрім, торгової націнки, яка в середньому в них становить 14%. У лідерів аптечного ритейлу є можливість отримувати додатковий дохід за надання маркетингових послуг, а дрібний та середній аптечний бізнес доступу до маркетингу або взагалі не має, або він зовсім незначний. В основному, вони виживають лише за рахунок націнок. І коли поряд з ФОПом відкривається аптека великої мережі, він не витримує такої конкуренції й вимушений піти з ринку або продати свій бізнес.

Якщо держава реалізує запланований комплекс механізмів, наприклад, регулювання маркетингових договорів, формування реєстру фармацевтів, а також встановлення мінімальної відстані між аптечними закладами, то ситуація зміниться на краще.

Звідки саме такі відстані між аптеками: не менше 300 метрів у містах з понад 1 млн мешканців і не менше 500 – до 1 млн?

Ми орієнтувалися на державні будівельні норми, де передбачені саме такі відстані між зупинками громадського транспорту для осіб з інвалідністю (по інклюзивних нормах). При цьому, ми врахували Указ Президента України, де вказано на необхідність стимулювати відкриття аптек у сільській місцевості, а також тих, що здійснюватимуть виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки чи мають ліцензію на провадження господарської діяльності з наркотичними засобами, психотропними речовинами й прекурсорами.

Тож вказали в проєкті, що зазначені в ньому нормативи не стосуються перелічених аптек. І додали, що винятком стануть прифронтові території, визначені переліком Мінреінтеграції, де дійсно складна ситуація з аптеками, тож вони зможуть відкриватися будь-де.

Нові вимоги не застосовуватимуться й до аптечних закладів та їх структурних підрозділів у закладах охорони здоров’я, соціального захисту та санаторно-курортних закладах.

Компроміси можливі, але регулювання неминуче

Зараз проєкт на громадському обговоренні, які зауваження чи контраргументи ви почули?

Обговорення проєкту вже добігає кінця. Перед його опублікуванням на громадське обговорення керівництво Держлікслужби зібрало представників аптечних і фармацевтичних асоціацій, щоб обговорити всі їх побоювання й застереження з приводу запровадження цих норм. Серед основних були зауваження, що пропонуються так звані точкові зміни, а галузь потрібно реформувати глобально, прийнявши закон про фармацевтичну діяльність. Це дійсно слушна ідея, такий закон має бути в Україні, водночас це справа не на найближчу перспективу, на це може піти рік і більше. А ми маємо виправити ситуацію вже зараз, щоб не було запізно.

Ще одне побоювання, що ця норма може обмежити доступ пацієнтів до аптек, тож і до ліків. Знову ж таки, ми пояснили, що, по-перше, норма не стосується вже відкритих аптек, а їх дефіциту на разі немає (за оцінкою експертів у нас одна аптека десь на 1100 осіб, інша справа що вони розміщені край нерівномірно). Постанова — про планування розміщення нових аптек на майбутнє. По-друге, жодного обмеження доступу до ліків не відбудеться, навпаки. Адже зараз більшість аптек відкривається в хороших торгових місцях, але їх мало на околицях міст, у невеликих населених пунктах. Тож якщо запрацює нова норма, то, власники аптечних мереж змушені будуть нарешті звернути увагу на міста, які не «заселені» аптеками, й розширюватися, як по всій території країни, так і по територіях кожного населеного пункту. До слова, до нашої асоціації здебільшого ввійшли представники регіонального бізнесу й вони всіляко сприяють відкриттю своїх аптечних мереж у райцентрах, містечках.

Тож на разі ми очікуємо звіт про проведення громадського обговорення від Держлікслужби, щоб зрозуміти, які учасники ринку підтримують цей проєкт, а які ні. Тоді картина стане зовсім зрозумілою.

Чи можливі компроміси з бізнесом після обговорення проєкту?

Я допускаю, що за результатами громадського обговорення доведеться ще раз зібратися представникам МОЗ, Держлікслужби, бізнесу й аптечних асоціацій, і досягти певних компромісів щодо запропонованої норми відстані, чи процедури отримання експертного висновку.

Наскільки мені відомо, в рамках громадського обговорення проєкту отримано понад 100 звернень, але серед них немає таких, що категорично проти наших пропозицій. Адже ми не пропонуємо щось вигадувати. Це – європейський досвід. Не можна відпускати розвиток аптечної інфраструктури на самоплив. Вся Європа регулює розміщення аптек, а у нас вони відкриваються хаотично. І якщо так триватиме й надалі, то ми ризикуємо отримати некеровану ситуацію, направлену на усунення з аптечного ринку дрібних та середніх підприємців, що призведе до монополізації ринку роздрібної торгівлі ліками великими аптечними гравцями.

Як діятиме механізм дотримання запропонованих норм на практиці?

Коли субʼєкт господарювання плануватиме відкрити аптеку, він подаватиме до Держлікслужби відомості про матеріально-технічну базу, як це передбачено й зараз. А додатково ще й висновок експерта, що у радіусі 300 чи 500 метрів від його майбутнього місця провадження діяльності не розташований інший аптечний заклад будь-якої мережі.

Як зруйнувати монополію в дистрибуції

Що від постанови виграє споживач, адже дехто говорить, що багато аптек – це зручно?

Споживач також виграє в довгостроковій перспективі, коли мережі будуть планомірно розташовуватися й не буде консолідації. Тобто доступ до лікарських засобів через аптеки матимуть усі споживачі, а не тільки у великих містах. Нині аптечні заклади концентруються у центральних та густонаселених районах, там їх багато у межах досяжності за кілька хвилин, а в деяких населених пунктах їх взагалі немає. Зручність та привабливість аптеки для споживача не обмежується тільки місцями відвідування лікаря або торгового центру. Зазвичай, споживач ліків, особливо маломобільний, обмежується територією свого місця проживання (місцеперебування). Встановлення правил рівномірного розподілу аптек гарантуватиме пацієнтам рівний доступ до придбання ліків.

Чи є у вас пропозиції щодо того, як стимулювати аптечні мережі до екстемпорального виробництва ліків та продажу наркотичних лікарських засобів. Начебто пропонуватимуться квоти на такі заклади для мереж.

Можна поєднати ці ідеї, наприклад, якщо власник хоче розмістити аптеку ближче ніж на 300 (500 м) від іншої, то дозволити, але з обов’язковою умовою, щоб новий аптечний заклад отримав ліцензію або на виготовлення ліків або на відпуск наркотичних лікарських засобів.

Які ще пропозиції ініціює ваша асоціація?

Ми у співпраці з МОЗ України розробили зміни до постанови № 1336, якими пропонується збільшити ліміт для ФАПів на продаж лікарських засобів до 500 тис. грн. Наразі він становить 250 тис. грн, і ФАПи скаржаться, що не вкладаються в такі суми, оскільки з часу затвердження ліміту зріс курс валют, що відповідно змінило ціни на ліки. Отож, для забезпечення річного обсягу продажу товарів на суму 250 тис. грн необхідно реалізувати значно менше товарів, ніж у 2021 році. Тому особливо наприкінці року ФАПи вже не мають можливості відпускати ліки пацієнтам. Тоді як говорити про збільшення доступності ліків?

Також активно працюємо над іншим важливим та проблемним питанням. Наразі в Україні спостерігається монопольне становище двох дистрибуторів. Задля розвитку конкуренції на цьому ринку, ми комунікуємо з виробниками та імпортерами про те, щоб вони укладали контракти і з іншими дистрибуторами, й не обмежували їх у співпраці. Хоча вони побоюються того, що це спричинить невдоволення монополістів і «зіпсує» умови їх співпраці з великими дистрибуторами, внаслідок чого виробники втратять доступ до полиць лідерів аптечного ритейлу, що гарантують їм два керманичі дистрибуції. Також намагаємося комунікувати з АМКУ, який має відстежувати такі процеси та реагувати на них. Поки що не домоглися від них реального сприяння у вирішенні цієї проблеми. Хоча всім зрозуміло: якщо два дистрибутори з рівними долями охоплюють 84% ринку, то це класична дуополія, яка створює великий ризик для зловживань та змов.

Як на це впливають у світі, навряд чи проханням не порушувати права учасників ринку?

Так, у Євросоюзі працюють суворі антимонопольні закони і їх порушення тягне за собою невідворотне й відчутне покарання. І якщо, наприклад, антимонопольні органи відстежать факт «викручування рук» з боку якогось дистрибутора чи виробника, як ознаку зловживання домінуючим становищем на ринку, то на нього буде накладено такі штрафи, що швидко «відіб’ють» подібне бажання.

Тому потрібно, щоб державні інституції в Україні також ефективно працювали. Бо в кінцевому підсумку всі ці проблеми у вигляді високих цін на лікарські засоби лягають на плечі кінцевого споживача.