Журналіст, редактор The PharmaMedia
Як би ви не шукали, ви не знайдете жодного лікаря, який би стверджував, що це неможливо! Нормалізувати вагу на тлі діабету, навіть зараз, під час війни, при тому рівні перманентного стресу, не просто можливо, це життєво необхідно, стверджує наша сьогоднішня співбесідниця.
І це авторитетне твердження, адже цукровий діабет та ожиріння – сфера пристрасного наукового та клінічного інтересу Олени ДОБРОВИНСЬКОЇ, лікаря-ендокринолога, діабетолога та дієтолога.
Чому складно худнути при діабеті
Що «виправдовує» людей з ЦД 2 типу, чому так складно схуднути при діабеті?
– Звичайно ж, всі ми знаємо або принаймні чули про такий стан як «інсулінорезистентність» у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу (ЦД 2 типу).
Але варто розуміти, що це не вся правда. Безумовно, люди, які живуть з ЦД 2 типу – це пацієнти з інсулінорезистентністю та надмірною продукцією печінкою ендогенної глюкози. Але, крім того, ці пацієнти страждають ще й від інших патологічних станів, серед яких ожиріння або надмірна вага, гіпертонічна хвороба, у них часто розвивається остеоартроз кульшових та колінних суглобів. А сьогодні до цього списку слід додати ще й підвищену тривожність та депресію на тлі дистресу.
Власне, саме поєднання ЦД 2 типу та коморбідної патології дуже заважає нашим пацієнтам схуднути. Ба більше, майже кожен з названих станів сприяє протилежному – набору ваги.
Чи можна здолати ці перепони?
– Це можливо, і це просто необхідно зробити. Найперше – слід проаналізувати свій спосіб життя й змінити в ньому те, що заважає досягти поставленої мети.
Разом з лікарем «відредагуйте» своє харчування та визначте яка фізична активність, в якому об’ємі буде адекватною для вашого віку, фізичного стану та уподобань. Так, уподобання важливі, бо від цього залежить чи комфортно людині буде дотримуватися рекомендованих видів тренувань тощо. Адже, коли комфортно займатися, коли людина робить це із задоволенням, то не покине занять. Та й ендорфіни (гормони щастя) нам дуже потрібні у т.ч. в процесі нормалізації маси тіла.
До слова, це стосується й харчування – слід обрати дієту до смаку людини й таку, що відповідає ритму її життя. Така дієта матиме всі шанси стати звичним способом харчування на все життя.
На жаль, у деяких випадках цього замало для схуднення або ж нас просто не влаштовують його темпи як, наприклад, перед хірургічним втручанням або через швидке прогресування одного з коморбідних станів тощо. У таких випадках можемо додати фармакотерапію. Сьогодні маємо у своєму арсеналі лікарські засоби, що мають плейотропні ефекти – вони впливають не лише на рівень глюкози, а ще на зниження ваги та володіють певною протективною дією на судини та органи і системи, що зазвичай страждають від цукрового діабету найбільше й найчастіше.
Фармакотерапія може допомогти
У яких випадках потрібна фармакологічна підтримка?
– Якщо ми говоримо про ЦД 2 типу, то нашим першочерговим завданням є призначення цукрознижувальної терапії. Але маємо обирати препарат, що володіє не лише ефектом зниження рівня глюкози, а ще й мінімальним ризиком гіпоглікемії.
Також слід враховувати інші фактори – вагу пацієнта, наявність супутніх патологій, прихильність до лікування та доступність (як фінансову спроможність, так й фізичну наявність ліків в аптеці) тощо.
Іншими словами, сьогодні лікарі, призначаючи медикаментозну терапію, прагнуть виконати відразу декілька завдань – ефективно та безпечно вплинути відразу на декілька ланок патогенезу цукрового діабету та забезпечити додаткові переваги (протективну дію, приміром, про яку йшлося вище).
Що це за ліки, чи доступні вони в Україні?
– Це фармакологічна група препаратів – агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1 (арГПП-1). Представники цього класу з діючою речовиною Ліраглутид зареєстровані й сьогодні вже доволі широко використовуються в Україні (торговельна назва «Віктоза»). Ми, ендокринологи призначаємо такі препарати з метою досягнення контролю глікемії у пацієнтів з ЦД 2 типу. Також цей препарат має позитивний вплив на зниження ваги.
Чи можна використовувати для схуднення ліки, призначені для терапії діабету, якщо рівень цукру крові нормальний?
– Так, це можливо. Група препаратів арГПП-1 входить до переліку лікарських засобів для лікування ожиріння або надмірної маси тіла у пацієнтів з наявністю патології, асоційованої з ожирінням. Іншими словами, якщо у пацієнта є патологія, перебіг якої погіршується на тлі ожиріння, ми маємо право призначати фармакологічну підтримку вже на стадії «надмірна вага» та не чекати розвитку ожиріння. Ліраглутид під торговельною назвою «Саксенда» ми як раз і призначаємо пацієнтам для боротьби з надлишковою вагою та з ожирінням.
Метаболічна хірургія
Як довго може тривати шлях від спроб схуднути завдяки модифікації способу життя, лікарським засобам тощо перед застосуванням хірургічних методів?
– Цей шлях буває дуже довгим, у декого навіть занадто довго – десятиліттями – аж поки пацієнт не звернеться до лікаря-ендокринолога або дієтолога! Зазвичай такий пацієнт робить близько 5 спроб схуднути самостійно. Йдеться про самопризначення якихось дієт, неврегульованих, а тому, часто, небезпечних занять спортом тощо. Не побачивши результату одразу, або не отримавши ефекту на який очікували, вони вже не роблять спроб схуднути, і набирають ще більшу масу тіла.
От у такому стані – зневірені у власних силах та ефективності будь-яких втручань у т.ч. здорового способу життя (бо, як правило, людина розповідає, що дотримується цілком «здорового», як вона думає, способу життя!), вони приходять до лікарів. І, до слова, дуже часто не вірять в успіх лікування ожиріння навіть за допомогою спеціалістів. Але, оскільки все-таки, людина звернулася до лікаря, значить якась крихта надії в ній ще жевріє.
Ми призначаємо комплексну терапію:
- модифікацію способу життя та
- фармакотерапію.
Через 3 – 6 міс. оцінюємо результат та приймаємо рішення щодо застосування хірургічних методів лікування ожиріння. Їх використовують для пацієнтів з ІМТ понад 40 кг/м2, або ІМТ – понад 35 кг/м2 для пацієнтів з коморбідною патологією.
Класифікація ожиріння за індексом маси тіла (ІМТ) хоч і дискутується нині, але й дотепер використовується саме вона. Тож, нагадаємо:
>30 кг/м² – ожиріння I ступеню;
>35 кг/м² – ожиріння II ступеню;
>40 кг/м² – ожиріння III ступню (морбідне ожиріння);
>50 кг/м² – ожиріння IV ступню (суперожиріння).
Що Ви зазвичай радите своїм пацієнтам?
– Ожиріння – це хронічне захворювання, що потребує постійного контролю. Тож, перше, що я докладно обговорюю зі своїми пацієнтами – це зміни у способі життя. Варто налаштовуватися на те, що «жити по новому» — це назавжди, це програма всього життя, а не якогось обмеженого періоду. Все просто – варто лише усвідомити, що неможливо робити одне й те саме та сподіватись на інший результат.
Модифікація способу життя – це основа лікування ожиріння. Все решта – милиці. Хіба ви хочете ходити на милицях?!
До модифікації способу життя базується на трьох китах:
- Раціональне харчування,
- Фізична активність,
- Когнітивно – поведінкова терапія.
Тож, мій алгоритм допомоги людині, якій потрібно схуднути, наступний. Спілкуючись з пацієнтом, ми разом розробляємо для нього/неї дієту – спосіб харчування, якого людина буде дотримуватись не силуючи себе, а тому, можемо говорити про певні обмеження, але не про категоричні заборони.
Вид, об’єм та інтенсивність фізичних навантажень також підбираємо для кожного пацієнта індивідуально.
Перейти до нового способу життя ой як складно! Але у цьому дуже допомагає когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Я обов’язково проговорюю й пояснюю пацієнтові необхідність відвідування сеансів КПТ. Це можуть бути індивідуальні заняття чи групові. Це, знову ж таки, дуже індивідуально. За потреби, призначаю фармакотерапію.
А, коли це необхідно, доповнюємо лікування хірургічними методами або метаболічна хірургія стає наступним етапом лікування.
Резюме
Отже, нормалізувати вагу, живучи з ЦД 2 типу справді непросто, але це можливо!
Ми часто чуємо про те, що надлишкова маса тіла, ожиріння та цукровий діабет сьогодні – глобальна світова проблема, думаючи: «як це допоможе мені схуднути?». Власне, ця інформація потрібна, аби люди розуміли, що учені-клініцисти всього світу не припиняють пошуку найкращих стратегій боротьби з цією проблемою. Найефективнішою сьогодні вважається модифікація способу життя. Без цього всі ліки та/або хірургія є лише засобами, що підтримують певний час, але далі все залежить від самого пацієнта. Саме тому так важливо, щоби зміни способу життя розроблялися персоніфіковано, саме для цього пацієнта, саме у цей період його життя, саме для конкретних досяжних (це надважливо) цілей!
