Популярність тирзепатиду визначили три фактори: стабілізація цукру, зниження ваги та нефропротекторна дія

Популярність тирзепатиду визначили три фактори: стабілізація цукру, зниження ваги та нефропротекторна дія

Тірзепатид став першим затвердженим подвійним агоністом основних інкретинів людини: рецептора глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1) та глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (ГІП). Ендокринологи вже вигадали йому неофіційну назву – «твінкретин».

У травні американський регулятор схвалив тирзепатид як поліпшення контролю рівня цукру в крові у пацієнтів з діабетом 2 типу.

Незабаром після цього на 82-й науковій сесії Американської діабетичної асоціації (ADA) було представлено результати дослідження SURMOUNT-1, що демонструють ефективність тирзепатиду у зниженні маси тіла у пацієнтів без діабету. Ці дані були названі «безпрецедентними» і викликали хвилю захоплених відгуків, що стало причиною підвищеного інтересу з боку клініцистів і пацієнтів до нових ліків.

SURMOUNT-1 – КІ з понад 2500 учасників з ожирінням або надмірною вагою, які мали принаймні одне ускладнення, повʼязане з вагою. На початковому рівні середній ІМТ учасників становив 38. Через 72 тижні лікування середня відсоткова зміна маси тіла становила -15% при 5 мг тирзепатиду щотижня; 19,5% — при 10 мг; 20,9% – при дозі 15 мг.

Експерти назвали ці результати «дивовижними», зазначивши, що вони перебувають у діапазоні втрати ваги, що досягається за допомогою баріатричної хірургії.

Крім втрати ваги та контролю рівня глюкози, «твінкретин» незабаром може також стати частиною фармарсеналу проти діабетичної нефропатії: у субаналізі КІ SURPASS-4 тирзепатид значно знижував ймовірність макроальбумінурії.

SURPASS-4 показало, що тирзепатид перевершує інсулін гларгін у зниженні рівня глікогемоглобіну у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з високим серцево-судинним ризиком, захворювання яких неадекватно контролювалося пероральними препаратами для лікування діабету. У пацієнтів, які отримували тирзепатид, на відміну інсуліну гларгіну, ризик погіршення функції нирок був знижений приблизно на 40%.

Результати SURPASS-4 дозволяють стверджувати, що тирзепатид має виражену нефропротекторну дію у дорослих з діабетом 2 типу з високим серцево-судинним ризиком та в основному нормальною функцією нирок.