Укуси комах: від малоприємного до смертельно небезпечного

Про особливості перебігу та можливості профілактики та лікування інсектної алергії розповідає доктор медичних наук, професор НУОЗ імені П.Л.Шупика, президент Асоціації алергологів України Сергій ЗАЙКОВ.

Лікування інсектної алергії: яким протоколом може користуватися фармацевт

Окремого протоколу щодо інсектної алергії для фармацевтів немає, але є дуже докладний, створений у 2021 році Протокол фармацевта під час відпуску лікарських засобів без рецепта «Симптоматичне лікування алергії».

Відповідно до нього, перш за все необхідно з’ясувати:

• у кого виникла проблема (дорослий чи дитина);
• скільки часу триває нездужання;
• чи застосовувались (якщо так, то які) ліки для полегшення стану;
• чи не спостерігається загрозливих симптомів:
• задишка, порушення з боку нервової системи, зниження артеріального тиску, напади ядухи;
• ознаки набряку гортані: захриплий голос, «гавкучий» кашель, утруднене дихання;
• набряк розповсюдився на верхню частину обличчя;
• прояви тривожності, почуття страху, слабкість або підвищена рухова активність;
• абдомінальний синдром – нудоти, блювання, біль в животі (різної інтенсивності);
• риніт супроводжується кров’янистими виділеннями із носа або підвищенням температури і гнійними виділеннями з носа;
• алергічні прояви не зникають попри лікування раніше призначеними ЛЗ або з’явились нові симптоми алергії.

У випадку скарг на симптоми алергії: чхання, нежить (водянисті виділення з носа), почервоніння і свербіж очей, свербіж шкіри та висипка, необхідно з’ясувати, чи пов’язані ці прояви з контактом з можливим алергеном:

• контакт з домашніми тваринами;
• сухий корм для риб;
• контакт з хімічними речовинами;
• вживання ЛЗ;
• вживання харчових продуктів, що могли викликати алергічну реакцію;
• сонячне опромінення або дія холоду;
• укуси комах.

Якщо такого контакту не було, потрібно скерувати людину до лікаря, який проведе повноцінну діагностику для уточнення діагнозу і вибору оптимальної тактики лікування.

Але на цьому етапі фармацевт може порекомендувати симптоматичне лікування для полегшення стану пацієнта:

• антигістамінні препарати (системні або топічні);
• засоби елімінаційної терапії (для іригаційної терапії тощо);
• симпатоміметики для місцевого застосування.

Не лише через укуси: як алергени комах потрапляють до нашого організму

Інсектна алергія (ІА) – алергічні реакції, які виникають при контакті з комахами та їх метаболітами при укусах комах, при контакті з ними, вдиханні або потраплянні до шлунково-кишкового тракту частинок тіл комах або продуктів їх життєдіяльності.

Власне, саме за шляхом потрапляння до організму людини, всі комахи умовно поділяють на дві великі групи: жалячі та нежалячі. Других значно більше, ніж перших, і для людини, яка страждає на інсектну алергію, небезпечні не лише укуси, а й будь-який інший контакт: вдихання частинок тіла комахи, потрапляння їх до шлунково-кишкового тракту та навіть тактильний контакт.

Патогенетичні механізми розвитку ІА дотепер вивчені недостатньо. Натомість відомо, що в основі її походження лежать як IgE-залежні реакції, так і реакції імунокомплексного та уповільненого типу.

Чи багато людей страждають на інсектну алергію

Розповсюдженість ІА у різних популяціях і за даними різних дослідників відрізняється. Є дані про те, що 0,4–6,0% населення планети страждає на гіперчутливість до жалення перетинчастокрилими. А смертність від жалення коливається від 0,09 до 0, 45 смертельних випадків на 1 млн населення в різних країнах світу.

Також є відомості про те, що укуси перетинчастокрилих є причиною більшої кількості смертей у США, ніж будь-яке інше отруєння. Дослідники також стверджують, що кількість летальних випадків в результаті укусів бджіл і ос вища проти такої після укусів змій.

Існують також й професійні ризики. Наприклад ІА і її ускладнення у вигляді бронхіальної астми часто виявляють у людей, які працюють на виробництві шовку. ІА є професійним захворюванням і для робітників ГЕС. Її винуватці – комахи струмочники.

Клініка: як проявляється ІА

При ІА спостерігаються як місцеві, так і системні прояви. Варто зазначити, що місцеві реакції превалюють над системними.

Місцеві: локальний набряк, гіперемія в місці ужалення (понад 10 см у діаметрі), що зберігаються понад одну добу.

Системні: кропив’янка, виникнення ангіоневротичного набряку, нудоти, блювоти, діареї; больовий синдром: біль у животі та серці; тахікардія, ядуха, запаморочення, анафілактичний шок.

Клінічна картина може розвиватися доволі швидко навіть після укусу лише однією комахою. Між укусом та розвитком симптомів у більшості випадків проходить від 0-10 до 40 хвилин.

Через кілька годин виразність місцевих симптомів, як правило, посилюється:

• набряк стає щільнішим і розповсюджується на велику ділянку шкіри,
• посилюється свербіж,
• гіперемія стає виразнішою.

Іноді можна спостерігати виникнення місцевих симптомів пізньої фази алергічної реакції негайного типу – за 4-6 годин після укусу.

Інколи симптоми виникають через 6-12 годин, потім протягом 48 годин наростають, а клінічний перебіг реакції набуває рецидивного характеру. Іноді така ситуація може тривати до 2 місяців. В результаті можуть утворюватися висип (папульозний, везикульозний або бульозний).

Системні реакції зазвичай виникають у вигляді генералізованого уртикарного висипу, набряку Квінке, бронхоспазму. Може спостерігатися втрата свідомості, набряк повік, язика, гортані, аж до анафілактичного шоку.

Діагностика інсектної алергії

Три основних підходи в діагностиці ІА

• З’ясування аллергологічного анамнеза;
• Шкірні тести з інсектними алергенами (прик-тест);
• Лабораторні тести (радіоалерго-сорбентний, імуноферментний, імунофлюоресцентний тести, точна цитометрія, імуноблотінг).

Шість основних методів лікування інсектної алергії

• Елімінація алергенів
• Терапія місцевих проявів
• Терапія системних реакцій
• Невідкладна допомога при анафілактичному шоку
• Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ)
• Освітні програми для пацієнтів.

ОТС-препарати, що застосовуються для симптоматичного лікування алергії

• Антигістаміни для системного застосування: Дезлоратадин, Диметинден, Клемастин, Левоцетиризин, Лоратадин, Мебгідрoлін, Фексофенадин, Хіфенадин, Хлоропірамін, Цетиризин.
• Антигістаміни для місцевого застосування: Азеластин, Диметинден, Лоратадин.
• Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування:
• симпатоміметики: Ксилометазолін, Нафазолін, Оксиметазолін, Тетризолін, Трамазолін, Фенілефрин;
• глюкокортикострероїди для місцевого застосування: Беклометазон;
• стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів: кромогліциєва кислота.
• Ентеросорбенти: активоване вугілля, Діосмектит, Гідрогель метилкремнієвої кислоти.