Пацієнт з алергією в аптеці

Пацієнт з алергією в аптеці /freepik

Зараз на теренах України триває сезон цвітіння рослин. Відкрили його берези, далі цвістимуть тополі й клени, а на початку літа – ліщина, верба і так далі — аж до наступної зими. Як бути людям, для яких пробудження природи після зими означає неминуче загострення алергічного захворювання через підвищену чутливість до пилку дерев?

Що може рекомендувати фармацевт, коли до нього звертаються зі скаргами на симптоми алергії, розповів в рамках майстер-класу Української фармацевтичної школи доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології НУОЗ України імені П.Л.Шупика, президент Асоціації алергологів України, член Європейського респіраторного товариства, Європейської академії клінічної імунології та алергології Сергій ЗАЙКОВ.

Фото: Сергій Зайков
Фото: Сергій Зайков

Масштаб проблеми

Учені підрахували, що зараз розповсюдженість алергічних захворювань складає 10 – 40% населення різних країн світу, а вже за 7-8 років – до 2030 року половина населення земної кулі матиме ту чи іншу форму алергопатології.

Тому як і лікар будь-якого фаху, фармацевт також повинен долучитися до вчасного виявлення захворювання і своєчасного надання допомоги при алергічних захворюваннях.

Алергени – речовини, що провокують алергічні захворювання

Алергени умовно поділяють на:

  • неінфекційні:
  • кліщові,
  • пилкові,
  • харчові,
  • епідермальні,
  • інсектні,
  • медикаментозні,
  • хімічні та
  • інфекційні:
  • бактеріальні,
  • грибкові,
  • вірусні,
  • гельмінти,
  • протозойні організми тощо.

Як діагностують алергію

Насамперед, лікареві будь-якого фаху слід звертати увагу на скарги пацієнта і дані його історії хвороби (анамнезу). Потім провести фізикальний огляд.

Якщо пацієнт скаржиться на проблеми з диханням, призначити йому дослідження функції зовнішнього дихання – спірометрію.

Далі, аби підтвердити/виключити діагноз «Алергія», знадобиться або проведення шкірних тестів (прик-тест), або лабораторний аналіз на визначення специфічних IgE до відповідних алергенів. У деяких випадках проводять також провокаційні тести з алергенами.

Симптоми алергії

Прояви алергії

Алергія може проявлятися дуже різними симптомами з боку органів дихання, очей, шкіри, слизових оболонок, шлунково-кишкового тракту тощо.

Наприклад, пацієнт може скаржитися на:

  • утруднене дихання/ядуха,
  • кашель,
  • закладеність носа,
  • чхання,
  • сльозотечу,
  • свербіж шкіри та слизових,
  • шкірний висип,
  • набряк.

Найтяжчими (!) є системні прояви – у вигляді анафілаксії (шоку).

Алергія може супроводжуватися й гастроінтестинальними симптомами:

  • блювота,
  • кольки,
  • анорексія,
  • закреп,
  • діарея,
  • ентероколіт тощо.

Як видно з переліку симптомів, на жаль, алергія не має патогномонічних (таких, що притаманні лише алергії) ознак, тому часто доводиться проводити диференційну діагностику з іншими захворюваннями.

Алергічний риніт

Це – найбільш поширена алергічна патологія. До того ж пацієнти часто звертаються з алергічним ринітом саме в аптеку, до фармацевта.

Симптоми алергічного риніту (АР): 

  • напади чхання,
  • виділення з носа /ринорея,
  • свербіж у носі,
  • закладеність носа (симптом, що найбільше погіршує якість життя пацієнта),
  • кашель,
  • «око алергіка» — ураження кон’юнктиви ока, що супроводжується свербінням, сльозотечею, почервонінням.

Додаткові симптоми, на які слід звертати увагу:

  • «алергічний салют» (потирання кінчика носа знизу вверх долонею або тильною стороною руки),
  • синьці під очима,
  • відсутність носового дихання,
  • характерна зморшка на переніссі.

Особливої уваги потребують пацієнти з симптомами астми:

  • епізодична задишка з утрудненням при видиху;
  • кашель, більше вночі та при фізичному навантаженні;
  • епізодичні свистячі хрипи в легенях;
  • скутість грудної клітки.

Ці симптоми здебільшого найчіткіше проявляються вночі та на світанку й змушують прокинутися та посилюються під дією алергенів чи інших тригерів. Людину з такими скаргами обов’язково потрібно направити до лікаря!

Коли виникають симптоми алергічного риніту

Сезон загострення і виникнення алергічного риніту – період цвітіння / пилкування певних рослин. В наших широтах,

весною – це береза, тополя, клен, в’яз, вільха, граб (вони квітнуть, змінюючи один одного, по травень),

влітку – злакові/тонконогові трави; айстрові (соняшник, цикорій, ромашка, кульбаба); бур’яни родини айстрових (амброзія, полин); пилок зернових (жито, пшениця, ячмінь), круп’яних (гречка, просо, рис), овочеві (огірки, кабачки, кріп, салат), бобових (горох, квасоля, сочевиця), олійні (крім соняшника, соя й кунжут), прядильні (льон, бавовна)

восени – це спори грибів (останнім часом багато уваги приділяють альтернарії, (спори цього гриба – винуватці симптомів алергії у близько 25% людей з сезонною алергією), пилок амброзії, полину.

За спостереженнями учених, в останнє десятиліття у зв’язку з глобальним потеплінням сезон полінозу розпочинається раніше (вже наприкінці лютого — березні), триває довше, а головне, проходить більш інтенсивно.

Лікування алергічних захворювань

Принципи лікування

Терапія алергічних захворювань базуються на:

  • освіті пацієнта – людина має навчитися жити з цим захворюванням, максимально уникати контактів з алергенами, а, коли це не можливо, вчасно вживати необхідних заходів;
  • елімінаційній терапії, яка дозволяє зменшити контакт пацієнта з небезпечними для нього алергенами;
  • фармакотерапії (ФТ) – антигістамінні препарати, глюкокортикостероїдні та антилейкотриєнові лікарські засоби;
  • алергенспецифічній імунотерапії (АСІТ);
  • комбінованій терапії (ФТ + АСІТ).

Фармакотерапія

Перелік лікарських засобів, які відпускаються без рецепта, для симптоматичного лікування алергії

Згідно з діючим протоколом фармацевта «Симптоматичне лікування алергії» (наказ МОЗ України від 05.01.2022 № 7), медикаментозну терапію складають:

I. Антигістамінні лікарські засоби для системного застосування:

  • Дезлоратадин,
  • Диметинден,
  • Клемастин,
  • Левоцетиризин,
  • Лоратадин,
  • Мебгідрoлін,
  • Фексофенадин,
  • Хіфенадин,
  • Хлоропірамін,
  • Цетиризин.

II. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування:

  • Азеластин,
  • Диметинден,
  • Лоратадин.

III. Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа:

  • симпатоміметики:
  • Ксилометазолін,
  • Нафазолін,
  • Оксиметазолін,
  • Тетризолін,
  • Трамазолін,
  • Фенілефрин;
  • глюкокортикострероїди для місцевого застосування:
  • Беклометазон;
  • стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів:
  • Кислота кромогліциєва.

IV. Ентеросорбенти:

  • Вугілля медичне активоване,
  • Діосмектит,
  • Гідрогель метилкремнієвої кислоти.

Клінічні проблеми алергічних захворювань

Насамперед ці складності стосуються алергічного риніту, як найбільш поширеного захворювання цієї групи.

  1. Пацієнти з АР не звертаються до лікаря, вважаючи свої симптоми «нормальними».
  2. Хворі покладаються на ліки, що можна придбати без рецепта, а відтак не бачать необхідності консультуватися з лікарем.
  3. Реальні дані, отримані за допомогою мобільного додатку Allergy Diary показали, що далеко не всі пацієнти отримують лікування відповідно до керівних принципів.
  4. Більшість пацієнтів використовують препарати лише, коли симптоми АР погано контролюються.

Отже, сподіваємося подолати ці складності у тому числі за допомогою наших шановних фармацевтів.

Схожі матеріали