Алергія на холод: як із цим жити?

Чим можна допомогти усунутиці неприємні симптоми, The Pharma Media розповіла кандидат медичних наук, лікар-алерголог вищої категорії, лікар-дієтолог відділу клінічної алергології ГУ «Інститут отоларингології імені проф. А.І. Коломійченка НАМН України» Ольга НАУМОВА.

Алергія на холод: визначення, види та діагностика

Холодова алергія не є алергією: як це розуміти?

– У деяких людей початок зими асоціюється аж ніяк не з прекрасними зимовими святами та традиційними для більшості людей розвагами – катанням на ковзанах, санках тощо. Все це – табу для пацієнтів із холодовою алергією – патологічною реакцією імунної системи людини, коли організм сприймає звичайні білкові структури як небезпечних агентів, намагаючись за допомогою імунологічної реакції їх позбутися.

Такими алергенами можуть бути різні, часто несподівані речовини – від продуктів харчування, пилку або епідермісу тварин, до різних хімічних речовин або навіть природних явищ, таких як, наприклад, вплив сонячного випромінювання або низьких температур.

У разі холоду розвивається так звана холодова кропивʼянка (лат. urtica – кропива) – це алергічна реакція, що з’являється на відкритих ділянках тіла у вигляді висипань на кшталт кропивʼянки – червоних плям, що нагадують опік кропивою (звідси й назва).

Тригером для появи уртикарій може бути як холодне повітря, так і вода.

Незважаючи на назву, холодова кропивʼянка не є алергією. Насправді така відповідь організму на холод не має нічого спільного з істинною алергічною реакцією, адже холод, вогкість і мороз – фізичні фактори, а не речовини, що спричиняють сенсибілізацію організму – підвищену чутливість.

Таким чином, через відсутність класичного імунологічного механізму, який розвивається за всіх інших видів істинної алергії, цю реакцію можна віднести до так званої псевдоалергії (або параалергії).

Клінічно патологічний процес розвивається/реалізується так само, як і при алергічній реакції 1-го типу, але причини його виникнення інші, ніж у істинної алергії.

Втім, неважко припустити, що хворому від цих нюансів класифікації не легше.

Види холодової алергії: що характерно для кожного з них

1. Гостра холодова кропивʼянка.
2. Хронічна холодова кропивʼянка.
3. Холодова еритема.
4. Холодовий риніт.
5. Холодовий конʼюнктивіт.

Для диференціації стану слід памʼятати, що для гострої та хронічної холодової кропив’янки характерний яскравий початок та швидкий розвиток патологічного стану (сильний свербіж і набряк шкіри, характерний уртикарний висип; озноб, загальне нездужання, біль у суглобах і мʼязах, сильне серцебиття тощо).

Гострий стан може тривати від кількох тижнів до кількох місяців.

Для цього виду холодової кропивʼянки характерно також те, що тригером може слугувати не тільки холодне повітря або вода, а й навіть холодні напої.

Холодова еритема проявляється почервонінням шкіри. Для цієї форми характерна виражена болючість уражених ділянок шкіри. Крім того, при цьому виді холодової алергії спостерігають сильне лущення шкіри. Холодова еритема може набувати тяжкої форми, призводячи до клінічно значущих набряків окремих частин тіла.

Як діагностують алергію на холод

Звичайно, такий метод діагностики вважається найпримітивнішим. Він не дає змоги, наприклад, визначити, за якого зниження температури проявляється ходова реакція.

Є пацієнти, у яких холодова кропивʼянка загострюється/проявляється вже за температури +5˚С. Для інших – це температура нижче 0°С.

Сучасним і найточнішим методом діагностики холодової алергії є TempTest. Він дає змогу чітко виявити рівень температури повітря (або води), за якого в конкретного пацієнта може розвинутися реакція на зниження температури.

Алергія на холод: причини, симптоми та маски

Хто в групі ризику?

– Захворювання може розвинутись і маніфестувати в будь-якому віці, але частіше – у дорослих людей молодого і середнього віку, іноді – у дітей та літніх людей. Загалом це 0,05% населення розвинених країн.

Жінки страждають на холодову кропив’янку вдвічі частіше ніж чоловіки.

Розвиток алергії на холод вчені повʼязують із виділенням в організмі людини специфічного виду білків – кріоглобулінів. Саме вони є «винними» в активації гістаміну, який і зумовлює появу симптомів алергічної реакції. А основний пусковий механізм – холод.

Симптоми холодової алергії

Зазвичай у дорослих людей все починається з кистей: шкіра стає сухою, грубшає, свербить. На шкірі зʼявляються тріщини, висипання.

У маленьких дітей найчастіше першими страждають ділянки шкіри обличчя: щоки та підборіддя спочатку червоніють, зʼявляється легке лущення, діти відчувають печіння, але оскільки описати свій стан не можуть, починають терти, роз’ятрювати ці ділянки на обличчі. Це породжує нові ризики – приєднання вторинної інфекції!

До уваги любительок носити тонкі панчохи/колготки в холодну пору року! Це може призвести до появи сверблячої, а іноді навіть хворобливої висипки на внутрішній поверхні стегон.

Слід памʼятати про те, що холодова кропивʼянка іноді може переходити в тяжчу форму — системні реакції у вигляді великого набряку тканин. Найчастіше це можливо в людей зі спадковою схильністю до алергії.

Симптоми холодової кропивʼянки досить різноманітні, що суттєво утруднює діагностику. Часто люди живуть роками без уточненого діагнозу, не отримуючи належного лікування.

Алергія на холод нерідко маскується під різні шкірні та респіраторні вірусні захворювання.

Основними симптомами холодової алергії є:

• уртикарний висип на відкритих ділянках шкіри (почервоніння, пухирі, що сверблять тощо);
• дискомфорт, печіння, свербіж у ділянці висипань;
• припухлість губ, язика (в окремих випадках – набряк гортані);
• почервоніння склер;
• чхання, закладеність носа і кашель;
• головний біль;
• озноб.

До факторів ризику розвитку холодової алергії відносять:

• встановлену алергію або епізоди алергічних реакцій в анамнезі на різноманітні подразники: кліщі домашнього пилу, епідерміс тварин, плісняві гриби та ін.;
• деякі інфекційні захворювання, зокрема, різні гельмінтози;
• захворювання щитоподібної залози, системний червоний вовчак, інші автоімунні захворювання, онкологічна патологія;
• синусити (фронтити, гайморити);
• дисбаланс мікрофлори кишківника;
• наявність постійного вогнища інфекції – захворювання зубів, ясен та ін.;
• шкірні хвороби (особливо рецидивні) – нейродерміт, екзема, псоріаз;
• спадкову схильність.

Алергія на холод: профілактика та лікування

Як навчитися жити із холодовою алергією?

– Крім найочевиднішого – елімінації «алергену», тобто холоду, є й інші методи профілактики:

• перед виходом (за 30 хв) на вулицю в холодну пору року наносити на відкриті ділянки тіла спеціальні захисні креми від холоду та вітру;
• рукавички, рукавиці, шапки, шалі, тепла натуральна білизна та колготки – must have для людей, які страждають на холодову кропив’янку або схильні до неї (у науковій літературі описано чимало випадків сімейної холодової кропивʼянки, отже, навіть якщо подібних епізодів не траплялося раніше, але відомо, що в близьких родичів такий діагноз було встановлено, ймовірність розвитку холодової реакції дуже висока);
• одяг, який безпосередньо стикається зі шкірою (спідня білизна та ін.) повинен бути виготовлений з бавовни (бамбука, коноплі), оскільки синтетика та шерсть можуть посилювати прояви холодової алергії;
• важливий також захист від вітру – краще вибирати верхній одяг із глибоким капюшоном. Не варто забувати про теплий шарф. Якщо людина носить медичну маску на вулиці, її необхідно міняти в міру появи конденсату. Маска має бути сухою!
• приділяйте увагу догляду за шкірою, особливо відкритих ділянок: шкіра не повинна бути сухою, не можна перед виходом на вулицю користуватися милом, антисептичними та іншими засобами, що видаляють з поверхні шкіри захисну плівку;
• за перших ознак холодової алергії скоротіть перебування на вулиці. Не переохолоджуйтеся!
• загартовувальні процедури, що підвищують стійкість організму (знижують чутливість шкіри) до холоду, краще проводити влітку.

Лікування холодової алергії

Після підтвердження діагнозу і з’ясування, за якої температури починає розвиватися алергічна холодова реакція, єдиним доступним методом лікування для пацієнта є вживання антигістамінних препаратів ІІ покоління.

Як уже говорилося раніше, холодова алергія може бути повʼязана з низкою інших патологій, корекцію яких необхідно проводити паралельно.

Якщо ж жодних інших провокуючих факторів виявлено не було або лікування не досягає бажаної ефективності, пацієнту прописують антигістамінні препарати на весь «холодний» сезон.

Алгоритм лікування таких пацієнтів умовно можна розділити на два основні підходи: вживання антигістамінних препаратів ІІ покоління один раз на добу. За відсутності ефекту дозу можна збільшити в чотири рази.

Деякі види фармакотерапії (омалізумаб, циклоспорин) пацієнт повинен отримувати лише під наглядом фахівця.

У разі тяжкого загострення захворювання лікар може призначити лікування кортикостероїдами короткими курсами.