Амброзія атакує: якщо зволікати, переможе бур’ян!

Про це розповідає лікарка-алерголог, асистентка кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, блогерка, популяризаторка достовірної наукової медичної інформації Марія КРИВОПУСТОВА.

Якими симптомами проявляється алергія на амброзію?

– Насправді ми не помилимося, якщо скажемо, що більшості людей притаманна чутливість до пилку амброзії. Просто вираженість проявів полінозу різна: одні люди відчуватимуть дискомфорт, перебуваючи тривалий час поблизу великого зеленого масиву, вщент заповненого цим бур’яном, а іншим досить декількох маленьких кущиків, що випадково потрапили на клумбу, аби їхнє життя від початку серпня і аж до середини осені перетворилося на справжнє жахіття. І таких людей, за різними даними, від 15 до 35% населення планети.

Симптоми в усіх однакові, хіба що проявляються різним ступенем тяжкості:

• Нежить, свербіж у носі
• Закладеність носа (утруднене носове дихання)
• Сльозотеча, свербіж та почервоніння очей
• Першіння в горлі
• Чихання
• Свист під час дихання та хрипи

І це тільки респіраторні симптоми, а алергія може мати й такі прояви, як:

• Загострення атопічного дерматиту або висип на шкірі
• Абдомінальний біль, який не можна пояснити ніякими іншими причинами
• Діарея, нудота, блювання.

Всі ці прояви здатні доволі суттєво знизити якість життя людини. Деякі пацієнти розповідають, що змушені на весь цей період перетворитися на відлюдників і майже не виходити з дому.

Оскільки сезон алергії збігається з активним скошуванням трави, люди колись пов’язали такий стан з сіном – звідси й назва «сінна лихоманка». До речі, слід зважати на те, що сам сезон через кліматичні зміни дещо змістився, тож полинолиста амброзія починає квітнути тепер щонайменше з кінця липня (а не серпня, як раніше) і до кінця жовтня.

Зв’язок всіх цих симптомів з пилком рослин був встановлений тільки наприкінці XIX століття лікарем з Великої Британії Джеймсом Бостоком, припустив також, що головним «винуватцем» є пилок рослин, який найлегше переноситься вітром. Власне, пилок амброзії, як і пилок інших бур’янів, що квітнуть у цю пору.

Часто, коли йдеться про алергію на пилок амброзії, згадують полин. Це пов’язано з тим, що пилок цих рослин містить схожі алергени, тому більшість людей, які страждають від алергії на амброзію, виявляють чутливість й до пилку полину. 

Чому саме амброзію вважають найпідступнішим і найсильнішим алергеном?

– Як я вже казала, період цвітіння цієї рослини досить тривалий – від 3 до 4 місяців. Якщо додати до цього той факт, що вказаний бур’ян дуже швидко поширюється, а пилок амброзії дуже легко й швидко розноситься вітром, стає зрозумілим, що, якщо з нею не вести нещадної боротьби – викорінювати ще до того, як вона почне квітнути й пилити, вона завойовуватиме нові території, а алергія уражуватиме все більше людей. Адже пилок амброзії містить особливий ензим, який сприяє швидкому проникненню алергічного агента в слизові оболонки людини.

Які продукти слід виключити з раціону людям з алергією на амброзію і чому?

– Часто лікар пацієнтові, який виявляє чутливість до пилку амброзії та полину, радить уникати продуктів із сої, соняшнику. Адже соняшник разом з амброзією та полином належать до родини айстрових, і білки цих рослин дуже подібні.

З обережністю цим людям слід вживати й баштанні культури:

• Кавун
• Диня
• Огірки
• Цукіні
• Салат.

А також:

• Банани
• Томати
• Селеру
• Моркву
• Мед.

Крім того, навіть звичайна ромашка та ехінацея, що входять до складу багатьох фітопрепаратів (або монопрепаратів), можуть становити небезпеку для людей з алергією на амброзію й полин. Особливо небезпечні настоянки.

Які є методи діагностики алергії на амброзію?

Окрім з’ясування клінічних проявів лікар збирає ретельний анамнез, у тому числі й сімейний.

До лабораторних методів перш за все належать:

• визначення рівня ІgЕ для оцінки сенсибілізації організму
• визначення специфічних ІgЕ до певного спектру алергенів (шкірні прик-тести)
• молекулярна алергодіагностика (МАД) для визначення істинної/або перехресної харчової алергії.

Для цього застосовують тест ALEX-2, який дає змогу точно встановити, до якого з білків бур’янів або харчових алергенів у людини є чутливість.

Як відрізнити алергію від звичайної простуди, кишкової форми грипу або коронавірусної інфекції?

– З огляду на те, що симптоми алергії на амброзію, полин або перехресної алергії різноманітні і можуть ввести в оману, особливо, якщо превалюють прояви симптоми респіраторної алергії: нежить, кашель, відчуття стиснення у грудях, ядуха.

У такому випадку краще не покладатися лише на дані анамнезу, а зробити ПЛР-тест. У контексті пандемії таке медичне втручання не буде зайвим.

Хоча лікарі зазвичай орієнтуються й на такі особливості алергічного генезу захворювання, як:

• Відсутність високої лихоманки (38˚С +) та загального нездужання
• Характерні ознаки алергії (чхання, свисти під час диханні, сезонність проявів).

У будь-якому разі відповісти на питання, алергія це чи інше захворювання, зобов’язаний лікар, спираючись не тільки на клінічну картину, а й на дані анамнезу та лабораторних досліджень.

Чи можна вилікувати алергію на амброзію?

– «Золотим стандартом» лікування алергії на амброзію є алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ), якщо до її проведення відсутні протипоказання.

Протипоказаннями до АСІТ є:

• загострення алергічного захворювання;
• тяжка бронхіальна астма, що не контролюється вживанням лікарських засобів;
• тяжкі серцево-судинні захворювання (вживання бета-блокаторів);
• тяжкі захворювання внутрішніх органів, нервової, ендокринної систем, хвороби крові;
• автоімунні захворювання та імунодефіцит (первинні імунодефіцити і СНІД);
• онкологічні захворювання;
• тяжкі психічні розлади;
• неможливість або небажання пацієнта дотримувати схеми і режиму лікування.

Варто зазначити, що майже всі протипоказання відносні, й оцінювати їх лікар буде в кожному конкретному випадку індивідуально.

Та якщо ризики переважають користь від проведення АСІТ, слід спробувати максимально зменшити вплив амброзії:

• Максимально обмежити час перебування на свіжому повітрі у період цвітіння амброзії (полину, пирію, лободи тощо). Про рівні насиченості повітря пилком, тобто її концентрацію можна дізнаватися на спеціалізованому сайті.
• Зменшити симптоми алергії за допомогою антигістамінних препаратів, назальних спреїв, інгаляційних стероїдних препаратів, промивання носу сольовими розчинами.

Але симптоматичне лікування, на жаль, не розв’яже головної проблеми – наступного року алергія проявиться знову і, цілком можливо, у тяжчій формі.

Отже, насправді АСІТ – єдиний спосіб позбутися алергії на амброзію назавжди. Решта методів, до яких належить і симптоматична терапія – вживання антигістамінних препаратів, лейкотрієнів тощо, лише на певний час позбавляють людину симптомів. Натомість супроводжуються високим ризиком розвитку ускладнень – аж до бронхіальної астми.

Суть алерген-специфічної імунотерапії полягає у введенні мінімальних (або максимально переносимих) доз алергену в організм людини. Це так би мовити тренує імунну систему, дає організму людини змогу звикнути до чинників, які зумовлюють надто потужну імунну відповідь – алергічну реакцію. Отже, поступово за певною схемою дозу алергену збільшують, тож під час зустрічі зі збудником у реальному житті організм перестає на нього реагувати. А відтак людина назавжди позбувається алергії. Саме тому АСІТ і вважають «золотим стандартом» терапії.

Але для досягнення такого результату потрібно пройти повний курс лікування, який триває від 3 до 5 років, протягом яких один раз на місяць пацієнт отримуватиме відповідні препарати – вакцини за схемою, призначеною лікарем. Протягом усього курсу лікування симптоми зникають поступово: уже на першому році алергічні прояви зменшуються, а разом з ними – і потреба в протиалергічних засобах.

Чим небезпечне самолікування?

Люди часто недооцінюють це захворювання і призначають собі лікування, не визначивши навіть, які саме чинники зумовлюють алергічну реакцію. Це дуже небезпечна ситуація і в сенсі відсутності ефекту лікування, наростання симптоматики, складності проведення дифдіагностики, якщо така знадобиться надалі.

Крім того, кожен із препаратів, який використовує «сам собі лікар», несе певні ризики за його неправильного, надто тривалого застосування або може бути несумісним з іншими лікарськими засобами, що вживає людина. Тож, незважаючи на те що ці ліки відпускаються без рецепта, варто розповісти клієнту про ризики.