фармацевтичне виробництво

Ми звикли, що в аптеці достатньо кинути оком на упаковку, щоб дізнатися все необхідне про ліки. Але для людей із порушеннями зору кожен похід до аптеки — це виклик. Усі коробки на дотик однакові, а помилка у виборі препарату може мати серйозні наслідки. Саме тому шрифт Брайля на упаковках ліків — не просто додаткова опція, а справжній рятівник.

Ні для кого не секрет, що ціни на лікарські засоби у США вищі, ніж в інших країнах – вони там просто космічні. Влада країни намагалася «знизити» їх різними способами, логічними й не дуже, проте з однаковим успіхом, вірніше, його відсутністю.

Новий міністр охорони здоровʼя та соціальних служб США Роберт Ф. Кеннеді-молодший заявив, що має намір зекономити по $1,8 мільярда щороку завдяки черговій хвилі скорочень робочих місць у департаменті та агентствах, які він контролює.

Про необхідність національного реєстру фармацевтів в України останнім часом почали говорити дедалі активніше. Є намагання «узаконити» таку необхідність на законодавчому рівні. Попри це дехто вважає, що такий реєстр є формальністю, мовляв, що зміниться, якщо фармацевтів просто порахують, а ще й змусять при цьому сплачувати «вступні» внески. Але це – від незнання того, які насправді функції має виконувати такий реєстр. Тож аналіз світового досвіду знадобиться й тим, хто сумнівається в дієвості такого інструменту, й тим, хто його розроблятиме в Україні.

1 березня 2025 року в Україні набрала чинності постанова Кабінету Міністрів №168 — документ, який офіційно запустив нову архітектуру ціноутворення на ринку лікарських засобів. Вона стала першим реальним кроком до демонтажу застарілої, монополізованої та непрозорої системи формування цін, яка десятиліттями працювала не на користь пацієнта, а на користь ритейлу.

Після того, як держава оголосила боротьбу з завищеними цінами на ліки, виявилося чимало перешкод, які заважають цьому процесу, й проблем, які потребують законодавчого врегулювання. Які обмеження для учасників ринку буде у зв’язку з цим запроваджено, що нового пропонується законопроєктами, які ще «в розробці» і коли чекати чесних правил гри на фармринку, – розповів для The Pharma Media голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Сергій Кузьміних.

Процес розробки інноваційних ліків є одним з найскладніших і найризикованіших процесів через значну кількість бар’єрів, які заважають відкриттям стати новими методами лікування.

Public Service Obligations (PSO) – це державний механізм, що регулює фармацевтичну дистрибуцію, забезпечуючи стабільну, повну та безперебійну поставку лікарських засобів незалежно від комерційної вигоди. Його мета – гарантувати рівний доступ до критично важливих ліків у всіх регіонах країни, навіть якщо вони є малоприбутковими або мають обмежений попит.

Нині якість лікарських засобів має вирішальне значення для здоров’я та безпеки пацієнтів. Саме тому існує стандарт Good Distribution Practice (GDP) – набір міжнародних правил, що регламентують умови зберігання, транспортування та розповсюдження медикаментів. Дотримання цього стандарту гарантує, що лікарські засоби зберігають свою ефективність і безпечність на всіх етапах постачання.

Це стосується й ліків. Якості наших лікарських засобів довіряють у світі. Найкращим тому підтвердженням є присутність препаратів, вироблених в Україні, на полицях закордонних аптек. Їх можна купити навіть на інших континентах, наприклад, в Австралії!

Ще на початку війни на базі експериментальної аптеки ІФНМУ стартував проєкт з виробництва екстемпоральних ЛЗ для військових ЗСУ та населення прифронтової зони. Він триває й досі, бо потреба в таких ліках не зменшується.

Фактична монополія Китаю у постачанні ключових активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) створює серйозні ризики для систем охорони здоров’я західних країн. І щоб забезпечити безперервне постачання фармацевтичних продуктів у Європу, ЄС розглядає можливість прийняття Закону про критичні ліки (EU Critical Medicines Act), який, ймовірно, допоможе відкрити цей ринок для більш дружніх країн по сусідству.