фармацевтичне виробництво

Щонайменше стільки інвестицій вже підтверджені фармацевтичними компаніями у локалізацію виробництв на території США.

Торік портфель Farmak поповнився новими лікарськими засобами. Серед новинок – препарати для лікування інсультів і черепно-мозкових травм, терапії шизофренії, седації, гастроентерологічних захворювань та збереження жіночого здоров’я, а також дієтичні добавки. Про те, чому було обрано саме ці напрямки і які пріоритети окреслено на 2026 рік, The Pharma Media розповіли у компанії. 

Китай давно перетворився з виробника споживчих товарів третього сорту на лідера інновацій, що стало однією з найвизначніших тенденцій в глобальній економіці – і, схоже, проблемою західної фармгалузі.

Ми звикли, що в аптеці достатньо кинути оком на упаковку, щоб дізнатися все необхідне про ліки. Але для людей із порушеннями зору кожен похід до аптеки — це виклик. Усі коробки на дотик однакові, а помилка у виборі препарату може мати серйозні наслідки. Саме тому шрифт Брайля на упаковках ліків — не просто додаткова опція, а справжній рятівник.

Ні для кого не секрет, що ціни на лікарські засоби у США вищі, ніж в інших країнах – вони там просто космічні. Влада країни намагалася «знизити» їх різними способами, логічними й не дуже, проте з однаковим успіхом, вірніше, його відсутністю.

Новий міністр охорони здоровʼя та соціальних служб США Роберт Ф. Кеннеді-молодший заявив, що має намір зекономити по $1,8 мільярда щороку завдяки черговій хвилі скорочень робочих місць у департаменті та агентствах, які він контролює.

Про необхідність національного реєстру фармацевтів в України останнім часом почали говорити дедалі активніше. Є намагання «узаконити» таку необхідність на законодавчому рівні. Попри це дехто вважає, що такий реєстр є формальністю, мовляв, що зміниться, якщо фармацевтів просто порахують, а ще й змусять при цьому сплачувати «вступні» внески. Але це – від незнання того, які насправді функції має виконувати такий реєстр. Тож аналіз світового досвіду знадобиться й тим, хто сумнівається в дієвості такого інструменту, й тим, хто його розроблятиме в Україні.

1 березня 2025 року в Україні набрала чинності постанова Кабінету Міністрів №168 — документ, який офіційно запустив нову архітектуру ціноутворення на ринку лікарських засобів. Вона стала першим реальним кроком до демонтажу застарілої, монополізованої та непрозорої системи формування цін, яка десятиліттями працювала не на користь пацієнта, а на користь ритейлу.

Після того, як держава оголосила боротьбу з завищеними цінами на ліки, виявилося чимало перешкод, які заважають цьому процесу, й проблем, які потребують законодавчого врегулювання. Які обмеження для учасників ринку буде у зв’язку з цим запроваджено, що нового пропонується законопроєктами, які ще «в розробці» і коли чекати чесних правил гри на фармринку, – розповів для The Pharma Media голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Сергій Кузьміних.

Процес розробки інноваційних ліків є одним з найскладніших і найризикованіших процесів через значну кількість бар’єрів, які заважають відкриттям стати новими методами лікування.

Public Service Obligations (PSO) – це державний механізм, що регулює фармацевтичну дистрибуцію, забезпечуючи стабільну, повну та безперебійну поставку лікарських засобів незалежно від комерційної вигоди. Його мета – гарантувати рівний доступ до критично важливих ліків у всіх регіонах країни, навіть якщо вони є малоприбутковими або мають обмежений попит.

Нині якість лікарських засобів має вирішальне значення для здоров’я та безпеки пацієнтів. Саме тому існує стандарт Good Distribution Practice (GDP) – набір міжнародних правил, що регламентують умови зберігання, транспортування та розповсюдження медикаментів. Дотримання цього стандарту гарантує, що лікарські засоби зберігають свою ефективність і безпечність на всіх етапах постачання.