Аптечний бізнес

Щовесни українці починають «нове життя» – змінюють раціон, купують дієтичні добавки і шукають способи очистити організм після зими. «Детокс» перетворився на популярний тренд, який активно просувають соцмережі, блогери та виробники дієтичних добавок і вітамінів.

Але чи стоїть за цим реальна медична потреба, чи йдеться передусім про маркетинг, що формує попит на дієтичні добавки?

У Данії немає державних аптек, однак аптечний сектор чітко регулюється державою й тісно інтегрований у національну систему охорони здоров’я. Держава приділяє значну увагу забезпеченню доступності ліків для населення, контролю якості фармацевтичних послуг та економічним аспектам діяльності аптек. 

Коли в Україні розробляли медичну реформу, за орієнтир брали модель фінансування охорони здоров’я Великої Британії, в тому числі й з перспективою державної реімбурсації вартості ліків. Як працюють аптеки у британській системі координат й чи забезпечують вони доступність ліків?

Протягом останнього часу Держлікслужба розробила низку проєктів змін до Ліцензійних умов з метою підвищення доступності лікарських засобів та медичних виробів для населення, а також поліпшення умов ведення бізнесу. Відтепер споживачі зможуть ідентифікувати власника кожної аптеки, бізнес отримав додатковий стимул до відкриття нових аптечних закладів, лібералізовано деякі вимоги до кадрів. Про ці та інші нововведення ThePharmaMedia розповів очільник Держлікслужби Роман Ісаєнко.

Тоді як брендові препарати проторювали собі шлях до визнання на ринку протягом тривалого часу, виробники вкладали значні інвестиції в їх розробку, дослідження, як гарантію якості та безпечності, а потім ще й в промоцію, аби він був впізнаваним і відомим для лікарів та пацієнтів, ВТМ в Україні створюються лише заради високої маржинальності, оминаючи згадані етапи зусиль виробника брендованої продукції. 

З березня 2025 року було заборонено маркетинг, після чого аптечні мережі почали скаржитися на втрату доходів, які вони отримували згідно з маркетинговими договорами як оплату за місце препаратів на аптечній полиці. Хоча насправді збільшення кількості аптек найбільших мереж, яке спостерігається в тому числі й після заборони маркетингу, аж ніяк не свідчить про втрату їх доходів і тим більше загрозу банкрутства. Більше того – аптеки знайшли додатковий «вихід» із ситуації, збільшивши свої націнки, а також активно нарощуючи таку «статтю доходу», як власні торгові марки (ВТМ).

Цими днями в уряді проходить фінальні етапи погодження постанова, яка може врегулювати ціноутворення у роздрібній «фармі». Компромісна, підписана всіма зацікавленими сторонами: і виробниками, і дистриб’юторами, і представниками пацієнтських організацій, які раніше критично ставилися до маркетингових підходів у фармацевтиці.

На підставі відновлених Держлікслужбою перевірок, аналізу ситуації на фармринку й з метою її поліпшення планується низка кроків з оптимізації процедур державного ринкового нагляду. Також передбачаються зміни до Ліцензійних умов в частині регулювання діяльності аптек і до профільного законодавства щодо контролю за інтернет-торгівлею медичними виробами. Про ці та інші новації ThePharmaMedia розповів очільник Держлікслужби Роман Ісаєнко.

Реєстри фармацевтів є важливим інструментом забезпечення якості, безпеки та прозорості фармацевтичних послуг у багатьох країнах світу. Хоча вони формуються з деякими національними відмінностями, основна їх функція – контроль за діяльністю фармацевтів, їх відповідністю кваліфікації, тож і захисті прав пацієнтів.

Досвід Німеччини, Швеції, Франції, Нідерландів, Бельгії та інших показує, що ефективна система фармацевтичної послуги спирається на комплексні заходи: продумане законодавство, стале фінансування, високий професіоналізм і розширені функції фармацевтів, сучасні цифрові рішення та активну публічну роль аптек.

Загалом протягом І кварталу 2025 Держлікслужба здійснила 269 заходів контролю. Показово, що за результатами практично всіх перевірок – у 264 випадках – були виявлені ті чи інші порушення. Які з них були найчастішими, які суб’єкти господарювання допустили їх найбільше, та які наслідки для них – спеціально для ThePharmaMedia розповів очільник Держлікслужби Роман Ісаєнко.

Україна має наблизити аптечну систему до європейських стандартів — прозорих, конкурентних і орієнтованих на пацієнта — впевнений голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Сергій Кузьміних.