Британські вчені визначили оптимальні схеми лікування прогресуючого раку печінки

Поточні варіанти лікування першого вибору включають комбінації інгібіторів контрольних точок (атезолізумаб із бевацизумабом чи дурвалумаб із тремелімумабом), а також інші їхні комбінації або ж монотерапію. Проте прямі порівняння цих варіантів щодо виживаності та якості життя майже не проводилися.

Британські науковці провели мережевий мета-аналіз дев’яти рандомізованих клінічних досліджень 3 фази за участю 6425 пацієнтів з гепатоцелюлярною карциномою. Ці випробування порівнювали різні варіанти лікування раку печінки, включаючи монотерапію інгібіторами тирозинкінази та інгібіторами контрольних точок, а також комбіновані схеми на основі інгібіторів імунних контрольних точок.

Для оцінки часу до погіршення шести доменів асоційованої зі здоров’ям якості життя (загальний стан здоров’я, фізичне функціонування, втома, жовтяниця, біль і абдомінальний набряк) дослідники використовували анкети. Для кожного домену розраховувалися бали SUCRA (Surface Under the Cumulative Ranking), які відображають ймовірність того, що певне лікування є найкращим серед усіх оцінюваних; 0 вказує на найгірший варіант терапії, а 1 — на найкращий.

Найвищу ймовірність затримки погіршення в чотирьох ключових доменах показала комбінація атезолізумабу з бевацизумабом. Атезолізумаб із бевацизумабом також стабільно перевершував усі інші режими при інтеграції асоційованої зі здоров’ям якості життя з загальною виживаністю.

Друге місце посів режим синтилімаб + IBI305 (антитіло проти VEGF, біосиміляр бевацизумабу). Найнижчі показники SUCRA мали монотерапія сорафенібом чи ленватинібом.

«Цей мета-аналіз надає надійні докази того, що комбінації на основі препаратів імунотерапії раку, зокрема атезолізумаб із бевацизумабом, пропонують найсприятливіший баланс між перевагами виживаності та збереженням якості життя при прогресуючій гепатоцелюлярній карциномі», — резюмували автори роботи.

Втім, зазначений аналіз базувався на агрегованих даних, що обмежило можливість отримання інформації на рівні окремих пацієнтів, в той час як на порівнянність вплинула гетерогенність інструментів оцінки якості життя та погіршень у різних дослідженнях.