Антисептична обробка: поза межами йоду та «зеленки»

Однак група ця настільки численна і неоднорідна, що навіть досвідчений фармацевт може розгубитися при необхідності швидкого підбору домашнього антисептика «для всієї родини та на всі випадки життя». Широке розмаїття сучасних знезаражувальних засобів лише ускладнює відповідь на це питання, що давно вийшов за межі дилеми «Йод чи зеленка?». Тим більше, що за останні роки в аптеках зʼявилося безліч нових антисептичних препаратів – стійких, надійних і таких, що не фарбують шкіру.

Загальна характеристика найдоступніших антисептичних засобів

Зараз як антисептики й дезінфікуючі засоби застосовується безліч речовин, що належать до різних хімічних класів – окислювачів, барвників, детергентів і т.д. Механізм антимікробної дії всіх подібних препаратів ґрунтується, як правило, на денатурації білків патогенних мікроорганізмів – процесу, що протікає з порушенням проникності плазматичних мембран, гальмуванням активності життєво важливих ферментів. Багато антисептиків є отрутою для бактеріальних і грибкових клітин, тому вони можуть бути токсичними й для тканин макроорганізму, тобто людини.

Йод (спиртові розчини та комбінації; повідон-йод). Призначення: обробка шкіри та слизових оболонок; гнійних ран, інфікованих опіків, трофічних виразок. Спиртовий розчин йоду, залежно від концентрації, має або вʼяжучі, або подразнювальні або припікаючі властивості. Це дозволяє використовувати його в малих концентраціях як протизапальний (при катаральних ураженнях слизової оболонки), у більш високих концентраціях як подразнювальний (для відволікаючої терапії) і припікаючий (для зупинки кровотеч при саднах, ранах тощо) засіб. Особливості: має подразнюючу, а також відволікаючу дію. Не комбінують з іншими антисептиками. Деградує під дією лугів. Розчин йоду підвищує проникність тканин, сушить шкіру, а під час передозування легко може її обпекти. При тривалому застосуванні препаратів йоду та підвищеної до них чутливості можуть виникати явища інтоксикації.

Хлоргексидин. Призначення: лікування дрібних ран із загрозою інфікування (садна, подряпини, порізи, розчісування, тріщини, опіки); обробка поверхневих ран, рук та шкіри перед маніпуляціями; стерилізація інструменту. Не слід застосовувати для обробки конʼюнктиви та на сонці.

Пероксид водню (перекис). Призначення: обробка слизових оболонок, ран, саден. Не застосовують при глибоких ранах і не вводять у порожнини (через небезпеку емболії). При ушкодженнях шкіри часто використовується як знезаражувальний засіб, що допомагає зняти матеріал. Допомагає при зупинці кровотечі. Розчини перекису водню мають місцеву вʼяжучу (протизапальну), припікаючу, дезодоруючу та відбілюючу дію, посилюють згортання крові. Концентрований перекис водню може спричинити опіки слизової оболонки.

Калію перманганат (у розчинах). Призначення: промивання ран, полоскання порожнини рота та горла, обробка виразок та опіків. У вигляді 2-5% розчину сприяє швидкому загоєнню опіків із гарною грануляцією без нагноєння. У порівнянні з перекисом водню має більш виражену, але короткочасну антисептичну дію. Не слід допускати попадання кристалів марганцівки на шкіру.

«Зеленка». Призначення: обробка різних ушкоджень шкіри (при нанесенні необхідно охоплювати краї здорових тканин). Особливості: запобігає нагноєнню за рахунок зниження застійних явищ; забезпечує досить стійку антисептичну, хоча також і фарбувальну дію. Добре переноситься при нанесенні на відкриту рану.

Метилтіонінію хлорид, або метиленовий синій (водний та спиртові розчини). Призначення: обробка шкіри, слизових оболонок; промивання порожнин; ефективний при опіках. Особливості: можливі алергічні реакції; не рекомендований дітям до року.

Мірамістин®. Призначення: обробка шкіри та слизових оболонок, ран, опіків, профілактика ряду ЗПСШ. Виявляє виражений бактерицидний ефект щодо різних грампозитивних (включаючи стафілококи, стрептококи) та грамнегативних (кишкова та синьогнійна палички, клебсієла та ін.) мікроорганізмів, а також фунгіцидну активність. Ефективно запобігає інфікуванню ран та опіків; застосовується також в отоларингології та стоматології. Мірамістин, мабуть, найуніверсальніший антисептичний засіб – широкого спектра дії, але при цьому досить мʼякий та економічно доступний.

Критерії вибору антисептика

Універсальний антисептик повинен відповідати таким вимогам:

• мати максимально широкий спектр дії (поширені патогенні грампозитивні та грамнегативні бактерії, гриби, найпростіші);
• відрізнятися високою активністю, а також зберігати її в присутності сторонніх субстратів (наприклад, ексудату або зовнішніх ліків), але при цьому не взаємодіяти з ними;
• мати високий профіль безпеки, вирізнятися низькими резорбційними властивостями;
• бути хімічно стійким, але водночас біоінертним під час обробки обладнання/предметів;
• мінімально подразнювати шкіру та слизові оболонки;
• не чинити сенсибілізуючу дію (бути мінімально алергенним);
• бути доступним для широкого застосування – порізи та подряпини, опіки, розчісування тощо;
• мати економічну доцільність (вартість лікування при необхідності регулярної обробки).