Новий рівень лікування ЛОР-хвороб

Наскільки можна покладатися на ферменти, коли йдеться про лікування вуха, горла та носа? Про це розповідає Ганна Володимирівна ЗАЙЧЕНКО, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фармакології НМУ О.О. Богомольця, член Європейської асоціації клінічної фармакології і фармакотерапії (EACPT), Міжнародного союзу фундаментальної та клінічної фармакології (IUPHAR), Британського товариства фармакологів (BPS), Голова Київського регіонального відділення ВГО «Асоціація фармакологів».

Привабливість ферментів невичерпна

Комплексна фармакотерапія без ферментів сьогодні нонсенс?

Ферментні препарати використовуються для лікування та корекції різних станів і хвороб, залежно від свого походження. У ЛОР-практиці, наприклад, широко використовуються препарати рослинного походження. При запальних станах ефективніші мікробні ферменти, а для покращення процесів травлення та лікування хвороб шлунково-кишкового тракту рекомендовані ферменти тваринного походження.

Серед ферментних препаратів є гуманізовані біотехнологічні складні ліки, які переважно використовуються в кардіології та для лікування орфанних захворювань. Але серед них є й такі, що використовуються в пульмонології.

Отже, у якій би сфері не застосовувалися ферменти, їхнє значення для досягнення цілей терапії сьогодні визнане та зростає, мірою накопичення доказової бази, що прямо корелює з кількістю нових ферментних лікарських засобів, що виходять на світовий фармацевтичний ринок.

Що так заворожує клініцистів в цій групі препаратів?

• Ці високотехнологічні ЛЗ сильно відрізняються від звичайних синтетичних препаратів і мають хороший профіль безпеки.
• Цільова специфічність та багаторазова швидка конверсія субстратів, на які впливає ферментний препарат (ФП) – дві основні найпривабливіші властивості ферментів, що зробили їх успішними в різних галузях медицини.
• NB! Активність ФП дуже висока. Але! Слід памʼятати, що вони термолабільні, тож, щоб ФП залишалися ефективними, необхідно забезпечити спеціальні умови зберігання – певні умови pH та температурного режиму.
• Механізм дії ФП відрізняється від таких в інших протизапальних препаратів, тому вони добре посилюють ефективність фармакотерапії у синергії з іншими ЛЗ.
• ФП володіють унікальними фармакологічними властивостями, що особливо важливо у випадках незадоволених потреб пацієнтів або недостатньої ефективності стандартного лікування.
• Можливості ФП для лікування гострих та хронічних запальних хвороб сьогодні продовжує вивчатися, накопичується доказова база. Але вже сьогодні їх велике значення в цьому контексті загальновизнане.

ТОП 6 унікальних властивостей ферментних ліків

Ці препарати більше не розглядають як виключно засоби для замісної терапії, їх використовують як патогенетичне лікування, з огляду на виняткові ефекти, наведені далі.

1. Потужна (власна!) протизапальна та аналгезуюча дія.  

2. Очищення вогнища запалення від детриту, що прискорює розрішення запалення, але без пригнічення регенерації на відміну від нестероїдних або стероїдних протизапальних засобів.

3. Здатність запобігати розвиткові ускладнень (фіброзування, склерозування та спайковий процес, що виникає внаслідок тривалого ексудативного запалення в післяопераційний період).

4. ФП посилюють біодоступність антимікробних засобів.

5. Ферменти руйнують біоплівки (що дозволяє успішно поєднувати ФП з різними ЛЗ).

6. ФП добре поєднуються з іншими протизапальними лікарськими засобами.

Ферменти проти ЛОР-хвороб

Серратіопептидаза – незамінний ад’ювант у лікуванні запалення

Оскільки однією з основних цілей терапії захворювань ЛОР-органів є купірування запального процесу, серед ферментних препаратів, обирають той, що найкраще з цим справляється, – серратіопептидазу (СПД або серрапептаза).  

Серрапептаза – це природний протеолітичний фермент, серинова протеаза, що належить до ферментів з вираженою протизапальною дією. СПД також називають металопротеазою, оскільки вона містить у своїй структурі цинк.

СПД було виділено з непатогенної ентеробактерії в кишечнику тутового шовкопряда. Ферментна структура цієї молекули має доволі привабливі властивості – вона активна в широкому діапазоні pH (pH 3-10), має стабільну вторинну структуру й унікальну здатність вибірково (!) розчиняти лише неживі тканини (наприклад, шовковий кокон, з якого з’являється метелик, не пошкодивши свої тендітні крила).

Саме так безпечна й лагідна серратіопептидаза розчиняє мертві тканини вогнища запалення, відкриваючи шлях для відновлення – регенерації молодих клітин, а відтак й швидшого одужання.

Загалом, для СПД характерна потужна протизапальна, протинабрякова, фібринолітична, протибіоплівкова та знеболювальна дія. Цей фермент також покращує дренаж, зменшуючи тиск ексудату.

Чому ЛОР-лікарі надають перевагу саме СПД?

Найбільше цінується, зокрема, в отоларингології, можливість серрапептази втручатися в складний запальний процес, але зовсім іншими шляхами, аніж гістамін, простагландини й кініни.

Цей цікавий механізм дії був відкритий й описаний зовсім нещодавно, у 2022 році. Він доповнив наші уявлення про цей фермент.

Отже, мова про здатність СПД впливати на рівень субстанції P (нейропептид, що діє як нейромедіатор та як нейромодулятор), а також на рівень більшості протизапальних медіаторів та унікальний механізм дії на циклооксигенази (ЦОГ-1 та ЦОГ-2), причетні до утворення інтерлейкінів, простагландинів та тромбоксану.

Але при цьому СПД не пригнічує синтез фізіологічних простагландинів (чим відрізняється від інших ЛЗ), бо працює лише в вогнищі запалення – там, де вирують лише прозапальні медіатори. А в здорових тканинах рівень фізіологічних аутокоїдів не змінюється.

Крім того СПД не виявляє ульцерогенної або протромботичної дії, а навпаки, виявляє фібринолітичну дію. При цьому серрапептаза не пригнічує імунну систему, а створює умови для активізації місцевих імунних реакцій; не чинить негативної дії на метаболізм у хрящовій та кістковій тканині та здатна зменшувати вміст запальних цитокінів (чим сприяє пригніченню цитокінового шторму) та молекул адгезії, запобігаючи міграції клітин запалення до вогнища ураження.

Раніше було відомо, що серрапептаза здатна зменшувати вʼязкість слизу. Тепер проведені японськими колегами дослідження підтвердили її ефективність щодо зниження кількості нейтрофілів (що дуже важливо для пацієнтів з респіраторними інфекційними хворобами), а також здатність швидко усувати назальну обструкцію.

Не забуваймо й про синергію СПД з різними протимікробними засобами.

Дещо недооціненою сьогодні лишається роль цього ферменту щодо усунення/зниження больового синдрому. Проте СПД має доволі швидку аналгезуючу дію.

І, зрештою, як вже зазначалося вище, СПД добре комбінується з іншими протизапальними препаратами.

Отже, підсумовуючи, основні властивості СПД, що активно використовують сьогодні в отоларингології, зокрема:

• ↓ тривалості активної фази запалення;
• ↓ набряку та болю;
• ↓ в’язкості запального секрету;
• ↑ біодоступності протизапальних та антимікробних засобів у вогнищі запалення;
• руйнування біоплівок;
• очищення від детриту ділянки запалення та прискорення загоєння;
• ↓ процесів фіброзування та утворення спайок;
• ↓ ризиків хронізації запального процесу;
• потенційна противірусна дія.

Резюме

Ферменти дедалі частіше використовуються в медичній практиці, зокрема, ЛОР-лікарями. Вважається, що темпи зростання ринку ферментних препаратів є найвищими серед протизапальних агентів сьогодні в європейських країнах, й в Україні, зокрема.

Протибіоплівкова дія СПД, що сьогодні відкрита й доведена, знеболення, посилення дії протизапальних та антимікробних агентів – все це в епоху антибіотикорезистентності є доволі важливими властивостями ферментів, зокрема, серрапептази. Тому використання її в лікуванні інфекційно-запальних хвороб може бути виправданою фармакотерапевтичною стратегією в отоларингології.

Отже, шановні колеги, використовуймо потенціал сучасних ферментних препаратів на користь своїм пацієнтам!