Новий законопроєкт про аптеки: що він змінить та як це вплине на фармринок

У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону «Про аптечну діяльність» (№13684), який має на меті комплексне врегулювання фармацевтичного ринку з урахуванням європейських вимог щодо конкуренції та захисту прав споживачів. 

Законопроєкт посилює професійні вимоги до управління, стримує надмірну «мережевість» і додає більше корисних послуг для людей, зокрема вакцинацію.

За останні роки ринок надто сконцентрувався у великих мереж. Це впливає на конкуренцію, асортимент і ціни — у підсумку пацієнт отримує не завжди те, що справді потрібно.

На конгресі «Аптеки Світу – 2025» директор дослідницької компанії Proxima Research Сергій Іщенко оприлюднив вражаючі дані: станом на кінець травня 2025 року в Україні функціонує 18 400 реально працюючих аптек. Це становить близько 88% від довоєнного рівня, попри масштабні втрати інфраструктури, окупацію територій і ракетні удари.

Особливо відчутні втрати — на Сході України, де аптечна присутність скоротилася на 30%. У центрі — мінус 8%, натомість у західних регіонах відбулося зростання на 2%, що є прямим наслідком міграції населення у безпечніші області.

«Не плутайте цю цифру з кількістю відліцензованих аптек — ми говоримо саме про реально діючі торгові точки», — наголосив Іщенко. — І навіть ця кількість — це забагато для нашого ринку. В Україні дуже багато аптек».

Нові правила мають вирівняти поле гри: керувати аптекою зможе лише фаховий фармацевт, людина з відповідною освітою та відповідальністю. 

Логіка зрозуміла: коли рішення ухвалює професіонал, менше місця лишається для агресивних «рекомендацій» і маркетингових нав’язувань.

Ще одна зміна — обмеження кількості аптек, якими може володіти один суб’єкт. Ліміт — до чотирьох точок. Це має охолодити гонитву за ринковою часткою і повернути конкуренцію в нормальне русло. При цьому для віддалених громад передбачені винятки: якщо на мапі є «білі плями», додаткові аптеки дозволять, аби люди не залишилися без доступу до ліків.

Паралельно посилюються вимоги до підготовки та постійного професійного розвитку фармацевтів — так, як це працює у країнах ЄС. Аптеки отримають чітко прописаний перелік послуг. У цьому переліку — і вакцинація.

Маркетингові практики доведеться переглянути. Законопроєкт обмежує просування фармпродукції, залишаючи простір лише для того, що прямо дозволено законом:.

• аптеки  не можуть брати на себе зобов’язання щодо обмеження вибору пацієнтів  шляхом пропонування за винагороду від певних фармвиробників, дистриб’юторів тощо,
• забороняється будь-яке просування за винагороду фармацевтичної продукції та інших товарів аптечного асортименту, при цьому не має значення наявність або відсутність договірних відносин щодо просування такої продукції і який предмет договору,
• ці положення не поширюються на рекламу (промоцію) лікарських засобів призначену для медичних та/або фармацевтичних працівників.  

Для бізнесу це означає адаптацію. Великим мережам доведеться впорядкувати структуру, малим — отримати більше шансів на конкуренцію. 

Перехідний період також передбачений: діючі аптеки матимуть час, щоб підтягнути кадрові вимоги, оновити внутрішні процедури й, за потреби, змінити модель.

Для пацієнтів зміни мають бути помітні у повсякденні. Більше довіри до порад за прилавком, менше нав’язування «комерційно цікавих» препаратів, зручніші сервіси поруч із домом. А головне — аптека працює в інтересах здоров’я, а не в інтересах плану продажів. На жаль, за останні роки в Україні ціни на ліки стрімко зросли, в 3-4 рази, а на деякі ЛЗ й значно більше. Тому вразливим верствам населення доводиться обирати між ліками та продуктами. І це пов’язано не лише з інфляцією, а й більшою мірою зі зловживаннями в політиці ціноутворення, маркетинговими договорами та зростаючою монополізацією аптечного ринку, який диктує свої правила гри, стрімко збільшуючи кількість аптек, для утримання яких потрібно нарощувати прибутки.  

Навіщо пропонується законопроєкт:

• Ринок надто сконцентрований у великих мереж — це б’є по конкуренції, асортименту і цінах.
• Аптека — це не просто магазин, а заклад охорони здоров’я. Людина, що керує аптекою, має нести професійну відповідальність.

У підсумку законопроєкт намагається повернути аптеці її первинний сенс. Професійне управління, стримана мережевість, прозорі послуги та відповідальність перед пацієнтом — саме на це переводять рейки ринку. Якщо документ ухвалять, фармсектор має стати конкурентнішим і передбачуванішим, а послуги — ближчими й чеснішими до людей.

Нагадаємо, що екснардеп Олександр Черненко заявив, що Україна рухається до ЄС, тож гармонізація законодавства у фармацевтичній сфері є неминучою. Найбільш придатною для нашої країни він вважає німецьку модель охорони здоров’я — так звану «модель Бісмарка», яку підтримує і голова профільного парламентського комітету Михайло Радуцький.