- Категорія
- Новини
Поширені шлунково-кишкові симптоми при діабеті: у чому причина?
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
375
«Лікарі-діабетологи, гастроентерологи та працівники первинки мають знати про високі показники поширеності діабету й екзокринної недостатності підшлункової залози та рекомендувати людям з діабетом та симптомами з боку шлунково-кишкового тракту пройти відповідний скринінг», — стверджують автори нового аналізу.
Згідно з їхніми даними, екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) – явище більш поширене при діабеті як 1, так і 2 типу, ніж вважається до цих пір.
Стан, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньо ферментів для повного перетравлення їжі (таких як амілаза, ліпаза і протеаза), може спровокувати розвиток шлунково-кишкових симптомів, включаючи стеаторею або інші зміни стільця, здуття живота та/або біль у животі.
Золотим стандартом діагностики ЕНПЗ є 72-годинний тест з кількісною оцінкою екскреції фекального жиру, але менш інвазивною та надійною альтернативою може кількісний аналіз калу на еластазу-1. Значення менше 200 мкг/г вказують на ЕНПЗ.
ЕНПЗ підлягає лікуванню за допомогою замісної ферментної терапії.
Як зазначається в оглядовій статті, нещодавно опублікованій у Diabetes Technology and Therapeutics, ЕНПЗ зустрічається у 90% людей з муковісцидозом та хронічним панкреатитом і зазвичай повʼязана з гострим панкреатитом, аутоімунним панкреатитом та раком підшлункової залози. Однак ці стани відносно рідкісні в порівнянні з діабетом, а звʼязок ЕНПЗ з діабетом вивчено недостатньо.
За даними, представленими в огляді, сумарна медіана поширеності ЕНПЗ становить 33% серед пацієнтів з діабетом 1 типу (діапазон від 14% до 77,5%) та 29% серед пацієнтів з діабетом 2 типу (від 16,8% до 49,2 %).
На думку авторів, це говорить про ризик гіподіагностики ЕНПЗ у пацієнтів із цукровим діабетом. Отже, люди з діабетом та симптомами з боку ШКТ мають пройти скринінг на ЕНПЗ.
З іншого боку, цей огляд критикують деякі фахівці, котрі серед іншого відзначають дефіцит даних про вплив замісної ферментної терапії на глікемічний контроль, що вказує на існування інших потенційних причин ШКТ-симптомів, таких як гастропарез та целіакія, «втрачених» авторами.