Як ферментні препарати удосконалюють терапію запалення

Про унікальні протизапальні властивості ферментних препаратів в рамках науково-практичної конференції Школи інноваційної медицини (SIM), розповіла Ганна ЗАЙЧЕНКО, доктор медичних наук, професор і завідувачка кафедри фармакології Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, член Європейської асоціації клінічної фармакології та фармакотерапії (EACPT), міжнародного союзу фундаментальної та клінічної фармакології (IUPHAR), Британського товариства фармакологів (BPS).

Боротьба людства із запаленням триває

Чому стільки уваги запаленню?

Запалення – це біологічна реакція на порушення гомеостазу тканин, викликана будь-яким пошкоджуючим чинником.

Відомо, що гостре запалення виникає як реакція на інфекцію або травму. Але сьогодні дедалі більше дослідників та клініцистів схиляються до думки про тісний зв’язок хронічного запалення з так званими, «хворобами достатку» (ожиріння або подагра, наприклад), збільшеною тривалістю життя, серцево-судинними, нейродегенеративними захворюваннями та раком. Протягом останніх десятиріч поширеність цих хвороб збільшувалася неупинно.

Отже, цікаво: які саме аспекти біології людини роблять нас сприятливими до них, і чому хвороби різної етіології завжди пов’язані з хронічним запаленням?

Але вже зараз зрозуміло, що всі варіанти запалення слід враховувати в контексті превенції ускладнень, які вони можуть спричиняти та при розробці стратегій менеджменту хронічних запальних процесів.

Тому людство і збільшило обсяг своїх знань про запалення за останні 20 років у 50 разів! Це, зокрема, знання про те, до чого призведе запальний процес, як саме гостре запалення стає хронічним і, з рештою, що можна зробити, аби мінімізувати його ускладнення.

Ліки, що застосовуються для контролю запального процесу

Для впливу на запалення, необхідні лікарські засоби, які могли б бути ефективними на кожній стадії розвитку запальної реакції і могли боротися з її наслідками. Тому сучасні стратегії терапії містять антимікробні препарати, що впливають на етіологічний чинник, стероїдним та нестероїдним протизапальним засобам (ГКС та НПЗЗ), антигістамінним ЛЗ, стандартизованим фітозасобам та ферментним препаратам.

В останні роки цікавість до ензимів стрімко зростає. Про це свідчать і велика кількість зареєстрованих в європейських країнах ензимних/ферментних препаратів, і чималий пул публікацій щодо їх використання у різних нозологіях, зокрема, при запаленні.

Так, ферментні препарати сьогодні застосовують як протизапальні (серратіопептидаза, супероксиддисмутаза, колагеназа), протипухлинні засоби, муколітики (дорназа альфа, бромелайн), тромболітики, ензибіотики (лізоцим (мурамідаза), аутолізини, бактероцини), ЛЗ для покращення травлення та лікування спадкової патології.

Корисно знати про ферментні препарати

Ензимні ЛЗ – це високотехнологічні лікарські засоби, що мають відмінності від традиційних синтетичних ліків. Їм притаманна цільова специфічність та багаторазова швидка конверсія субстрату – ці дві основні властивості й зробили ферментні препарати успішними в різних галузях медицини. Зокрема, в отоларингології вони успішно використовуються для лікування верхніх дихальних шляхів. Переваги ферментних ЛЗ гідно оцінили й у пульмонології та ревматології.

Але слід пам’ятати, що їх висока активність потребує певних діапазонів pH та певних умов зберігання через термолабільність препаратів (вони дуже чутливі до температурного режиму).

Ця група представлена оригінальними препаратами та біосимілярами (тобто копіями, але не генериками).  

Механізм їх дії відрізняється від інших протизапальних препаратів, адже вони мають унікальні фармакологічні властивості. Це, власне, й сприяє зростанню значення цих ЛЗ для лікування гострих і хронічних запальних захворювань та продовжувати накопичувати доказову базу.

Сучасні лікувальні стратегії

Виняткові можливості ензимів

На сьогодні відомо, що ферментні препарати унікальні своїми властивостями, зокрема, вони здатні:

• виявляти виразну протизапальну й анальгетичну дію;
• сприяти очищенню вогнища запалення від детриту, впливають на фазу переходу запалення від гострого стану до хронічного, не пригнічують регенерацію, а відтак не відстрочують процеси загоєння (що значно відрізняє ферментні ЛЗ від стероїдних та нестероїдних препаратів);
• запобігати ускладненням запалення – фіброзуванню, склерозуванню, виникненню спайкового процесу;
• посилювати біодоступність антимікробних засобів у вогнищі запального процесу;
• руйнувати біоплівки;
• ферментні препарати добре поєднуються з іншими протизапальними ЛЗ різних механізмів дії.

Все вище наведене робить ці препарати важливою частиною ефективної комплексної терапії запальних захворювань.

Найдослідженіші серед ферментних ЛЗ

До таких, безумовно, належить серратіопептидаза (СПД). Це протеолітичний фермент, що продукується непатогенними ентеробактеріями Серрація марцесценс (Serratia marcescens). Мікроорганізм був виділений наприкінці 1960-х років з кишківника тутового шовкопряда. Фермент допомагає розчинити кокон і, таким чином, метелик з’являється на світ, не пошкодивши свої тендітні крильця.

На сьогодні проведені десятки клінічних досліджень, у яких цей фермент довів ефективність своєї протизапальної дії у різних умовах. Що дуже важливо, адже відомо, що кожна тканина має свої особливості перебігу запального процесу та його наслідків.

Важливо також, що у цих клінічних випробовуваннях досліджувалися як гострі, так і хронічні запальні процеси у респіраторній, скелетно-м’язовій системах, при онкопатології, ЛОР-патології і вже навіть є дані про ефективність СПД при бронхіальній астмі.

Декілька доведених фактів про СПД

Цей ензим належить до ферментів з вираженою протизапальною дією з молекулярною масою 52 кДа та власний ідентифікатор ЕС № 3.4.24.40. Молекула містить у своїй структурі цинк, тому її також називають металопротеазою.

На сьогодні описаний протизапальний механізм дії СПД, що пов’язаний з його гідролізуючою дією на брадикінін, гістамін та серотонін. Він призводить до зниження рівня медіаторів раннього запалення, що, своєю чергою, дозволяє усунути біль, набряк та покращити мікроциркуляцію шляхом звуження капілярів та зменшення їх проникності.

Крім того, препарат рекрутує лімфоцити до вогнища запалення, знижує рівень прозапальних цитокінів та молекул адгезії, регулюючи у такий спосіб рух запальних клітин до місця запалення.

Ще одна дуже корисна властивість СПД – сприяння розрідженню ексудату у ділянках запалення, що значно полегшує дренаж, що, своєю чергою, сприяє зниженню тиску, зменшенню набряку та болю.

Отже, препарат здатен ефективно прискорювати процеси репарації, завдяки своїй властивості розчиняти мертві клітини, що оточують пошкоджену ділянку, не завдаючи шкоди живим тканинам.

Відмінності СПД від інших протизапальних препаратів: як їх використовують

Найціннішими для практичної медицини перевагами перед іншими протизапальними засобами є такі: 

• не впливає на активність ЦОГ-1 та ЦОГ-2;
• не виявляє ульцерогенної або протромботичної дії;
• не гальмує регенерацію;
• не пригнічує імунну відповідь;
• не чинить негативної дії на метаболізм хрящів та кісткової тканини;
• добре комбінується з усіма протизапальними препаратами.

Все це дає можливість не лише поєднувати СПД з іншими протизапальними препаратами, а й зменшувати дози останніх. Надважливо, що СПД дозволяє призупинити перехід від гострого до хронічного запалення адекватними фізіологічними реакціями, запобігаючи розвитку хронічного запалення, яке лежить в основі онкопатології, інших небезпечних захворювань та процесів старіння організму людини.

Резюме

Отже, сьогодні лікарі все частіше включають мікробні ферменти до комплексу лікувальних заходів щодо різноманітних станів та захворювань, і виробники реагують на цей запит, виробляючи більше таких препаратів.

Так, у 2019 році ринок мікробних ферментів оцінювався у приблизно 9,9 млрд доларів США, і прогнозується його зростання до 2027 року на 7,1% за показником CAGR (сукупний середньорічний темп зростання).

Але найголовніше, що ці препарати дозволяють удосконалити лікування пацієнтів, наблизивши його до принципів медицини «4П»: персоналізації, предикції, превентивності та партисипативності (мотивованої участі пацієнта).