Інтерв'ю

У часи війни українське суспільство дбає про збереження пам’яток культури й історії. Бо цінує національне надбання й тих, хто будував і творив для нащадків. Є унікальні пам’ятки й у галузі фармації. І вони також мають бути збережені!

Під час війни важко знайти ліки навіть для подолання ургентних станів, тож часто пацієнти нехтують хронічними хворобами, мовляв, можна й почекати. Чи варто сподіватися на те, що організм впорається самостійно, наприклад, із згортанням крові, яке загрожує інфарктами та інсультами?

Велика відповідальність сьогодні випала на колективи аптек. Не всі з них працюють, але деякі мережі докладають максимум зусиль до того, аби забезпечувати населення ліками та ще й провадять волонтерську діяльність.

Днями внаслідок повітряного нальоту росіян український постачальник лікарських засобів втратив приміщення центрального логістичного складу, устаткування та запаси препаратів.

Якщо з доступністю вітчизняних ліків в українських аптеках нині виникають проблеми, то щодо імпортних препаратів у громадян ще більше тривоги:чи не припиниться постачання? І що робити тим, для кого це ліки – питання життя і смерті?

Сьогодні українців найбільше цікавить питання ціни та якості ліків. Але нинішня політика щодо вирішення цих питань або її відсутність поки що не вселяє оптимізму. Забаганки одних диктують умови, інших загнано в глухий кут. А у випадку надзвичайних ситуацій населення може взагалі залишитися без ліків. Чому?

В Україні фальсифіковані ліки «гуляють» в Інтернеті, потрапляють в аптеки і навіть ідуть на експорт. Чому держава не зупинить цей потік, які кроки будуть ефективними і чи допоможе в цьому резонансна кримінальна справа, яку вже відкрито у співпраці ОГПУ та правоохоронців США? Про це – наша розмова з партнером юридичної фірми «Правовий Альянс», адвокатом Іллею КОСТІНИМ.

Які підходи та маркетингові інструменти просування вибирає сучасна фармацевтична компанія, і чи є межі для креативних діджитал-експериментів?

Відтоді, як із 1 лютого 2022 року Держлікслужба почала приймати заяви на ліцензування електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами, уже дві аптечні мережі отримати дозвіл на розширення своєї діяльності в цьому напрямку.

У 2019 році НСЗУ виплатила за погашені рецепти 650 млн грн, у 2020 році − 940 млн грн, а у 2021-му − 1 млрд 350 млн грн. Чи вигідна аптекам програма «Доступні ліки», і чому до неї доєдналася лише половина аптечних закладів?

Із появою нових класів препаратів для лікування цукрового діабету логічно було б припустити, що «пальма першості» перейде до них. Але це зовсім не так!

Сьогодні трансформація й «електронізація» галузі сприймаються як синоніми. Чи встигають ці процеси один за одним і коли запрацюють е-кабінет для реєстрації ліків, eStock, кабінет пацієнта та інші нові сервіси?