Селторексант перевершив плацебо та стандартну терапію інсомнії

Селторексант перевершив плацебо та стандартну терапію інсомнії

Переваги нового засобу показало дослідження за участю людей з безсонням, яке фінансувалося компанією Johnson & Johnson.

У рандомізованому подвійному сліпому плацебо- та активно-контрольованому дослідженні взяли участь понад 300 дорослих віком від 18 до 85 років із безсонням (оцінка за Індексом тяжкості безсоння\ ISI ≥ 15) і без супутніх психіатричних захворювань. Середній вік пацієнтів становив 58 років.

Учасників випадково розподілили на групи, які протягом 14 днів щовечора отримували

  • селторексант у наступних дозах: 5 мг (71 пацієнт), 10 мг (74 пацієнти) або 20 мг (71 пацієнт);
  • плацебо (75 пацієнтів);
  • або золпідем (5 або 10 мг, 73 пацієнти), стандартний варіант лікування інсомнії.

Наприкінці дослідження селторексант асоціювався з більш здоровим сном у дорослих, які страждали безсонням, порівняно з плацебо чи із золпідемом. Найкраще «спрацювали» дві вищі дози експериментального препарату.

Побічні ефекти, що виникали під час лікування, також були значно нижчими у групі пацієнтів, які отримували селторексант, порівняно з групами контролю та лікування золпідемом. Найпоширенішим побічним ефектом селторексанту був головний біль, хоча він дещо частіше відзначався в контрольних групах.

«Ці дані свідчать, що дози селторексанту у 10 мг і 20 мг ефективні для людей з безсонням. Загалом, селторексант у дозі до 20 мг, схоже, краще переноситься у дорослих і в осіб похилого віку, ніж золпідем у дозах 5–10 мг», — зазначили дослідники.

Селторексант – селективний низькомолекулярний антагоніст рецепторів орексину-2 (OX2), розроблений для перорального застосування. Інгібуючи рецептори OX2, ця лікарська сполука пришвидшує засинання та підтримує здоровий цикл сну. Оскільки орексинова система також задіяна в регуляції емоцій, блокування OX2-рецепторів може виявляти додатковий позитивний ефект на депресивні симптоми, хоча точний механізм цього впливу ще вивчається.

Схожі матеріали