Надлишкова вага: чи «винна» щитоподібна залоза?

Ожиріння – це «групова змова», а не проблема одного з органів

Наскільки справедливим є твердження щодо зв’язку порушень функції ЩЗ та надлишкової ваги?

— Дійсно, коли обговорюється проблема зайвої ваги, серед інших причини, але чи не однією з перших, «звинувачується» неправильна робота щитоподібної залози. Корекцією функції ЩЗ, безумовно, займатися необхідно, але чи вплине це на зайві кілограми?

Коли вже говорити про ожиріння, — це насправді комплексна проблема. А, якщо говорити про хірургічне лікування морбідного ожиріння, то можна сміливо стверджувати, що у цій галузі в останнє десятиріччя відбулася справжня революція.

Сьогоднішні хірургічні методи в метаболічній хірургії проти тих, що використовувалися раніше, – це операції з прогнозованішим виходом та тривалішим ефектом. Хоча, трапляються й випадки, коли людину доводиться оперувати знову. Та все одно, у порівнянні з лапароскопічним бандажуванням шлунку, яке виконувалося раніше, – прогрес беззаперечний.

І це дуже тішить, адже проблема ожиріння набула нині надзвичайної актуальності по всьому світу, а у країнах з не надто розвиненою економікою, особливо. Адже, економічний статус – це умови життя населення: чим заможніші люди, тим якісніше вони харчуються, не замінюючи здорові поживні продукти булками, солодощами та трансжирами. Виняток в цій ситуації, як і зазвичай, лише підтверджує правило, й таким є США – економічно розвинена заможна країна, де 40% людей потерпають від зайвої ваги та ожиріння. У цьому відношенні Європа прогресивніша. Коли буваєш на міжнародних наукових заходах за кордоном, то мимоволі зазначаєш, що серед доповідачів, жодної людини із зайвою вагою немає. Люди знають що і коли їм їсти, а що слід виключити зі свого раціону назавжди.

В Україні ожиріння, проблеми, пов’язані з ним та зайвою вагою, на часі навіть під час війни.

А які гормони насправді сприяють ожирінню?

— Єдиний гормон, який дійсно здатен викликати ожиріння – це кортизол, — підкреслює лікар. — Відповідно, нівелювання цього фактору – призводить до схуднення. Це також єдиний гормон без якого людина не може прожити навіть доби, та його надлишок призводить до важкого ожиріння. Тому, єдиний фактор, який потрібно виключити, діагностуючи ожиріння у т.ч., щоб уникнути марних операцій, — це надлишок кортизолу.

Синдром Кушинга — гіперкортизолемія, названа на ім’я Гарві Кушинга, який у 1932 році першим дослідив та описав це захворювання, лікується зовсім інакше. Адже всі симптоми цієї хвороби, пов’язані з надлишковим викидом кортизолу наднирниками. Саме гіперкортизолемія у такому випадку провокує вісцеральне ожиріння.

У таких хворих жирові відкладення локалізуються на спині між плечима, на животі (ноги та руки залишаються тонкими), обличчя стає круглим та червоним. Це – лише зовнішні ознаки, всередині організму відбуваються нищівні зміни – від гіпертонії, цукрового діабету, до серцево-судинних катастроф.

Тому, людям, які мають зайву вагу обов’язково потрібно визначати рівень кортизолу! 

Медична проблема прагнення до стрункості

А може тироксин хоч трохи все-таки володіє «магією схуднення»?

— Проблема ендокринології та баріатрічної хірургії просякнута бажанням людей отримати «магічну таблетку», що змусить їх схуднути швидко й назавжди. Такої, звісно ж, не існує, натомість факторів, що сприяють набору зайвої ваги та ожирінню – багато!

Щодо ЩЗ, то у переліку тих складових ендокринної системи, що впливають на збільшення маси тіла, у відсотковому співвідношенні лідирує ЩЗ, зокрема, зниження її функції – гіпотиреоз. Якщо в популяції є близько 4% людей з гіпотиреозом, то в популяції людей з надмірною вагою таких 14% з вираженим гіпотиреозом та ще 14% з субклінічним. Тож, і виходить, що кожен третій пацієнт із зайвою вагою має недостатність функції ЩЗ – гіпотиреоз. Але ж не навпаки! 

Тому не варто сподіватися, що ліки, призначені для заміщення функції ЩЗ – тироксин – розв’яжуть проблему зайвої ваги. Трохи зайвої ваги дійсно можна втратити, але це відбувається коштом виведення зайвої рідини (бо при вираженому гіпотиреозі внаслідок порушення білкового обміну виникають набряки) з організму та певних змін метаболізму (зокрема, в депо буде надходити менша частина тих жирів, що людина споживає з їжею). Але від надлишку ваги тироксин не врятує!

Важке усвідомлення або розвінчування міфів

Отже, щодо «хворої щитовидки» та зайвої ваги. Справді, майже у кожної третьої людини (28%), яка живе з ожирінням або має надмірну масу тіла, дійсно є гіпотиреоз. Але корекція функції ЩЗ врятувати цих людей від зайвих кілограмів не може!

Дуже небезпечна стратегія – сподіватися на пігулки. Одна справа – людина хоче схуднути й це дуже здорове прагнення. Зовсім інша – коли людина вдається до самолікування. Адже, помилкові уявлення вирізняються життєздатністю, якій можна лише позаздрити. Спеціалісти з метаболічної медицини знають про це, мабуть, краще від усіх інших лікарів. Наприклад, метаболічний хірург Андріан Рейті зазначає, що чує це від своїх пацієнтів чи не щодня: «ну, у мене ж хвора щитовидка!». Часто такі пацієнти самі «титрують» дозування ліків, які їм колись прописав ендокринолог, і тоді їх доза тироксину зі 100 мг перетворюється на понад 170 тощо й, звісно ж, без будь-яких консультацій з ендокринологом!

— Коли людина починає гладшати, починає додавати собі тироксин, не знаючи, що дозування тироксину не пропорційне одиниці ваги, — уточнює професор Черенько. – Адже жирова та м’язова тканини потребують різних доз гормонів. Коли людина худне, а доза тироксину лишається без змін (нагадаємо, підвищена раніше), розвивається тиреотоксикоз. А при проблемах з серцем, наявних через зайву вагу, високі дози тироксину – пряма дорога до аритмії та смерті. Тож, «рятуючись» у такий спосіб від зайвої ваги, можна позбавити себе життя!

Ожиріння підступне, його вивчатимуть ще довго

У віддаленій перспективі – близько року після баріатричної операції, коли людина втрачає 40-60 кг, її організм, керований підступним ожирінням, намагається знайти додаткові кілокалорії – знижується температура тіла, в середньому, до 35,5°C, це створює певний дискомфорт – людина постійно мерзне, ЧСС знижується до 50. Все це заради того, аби зекономити калорії, щоб вставити їх у жирові клітини. Що з цим робити поки невідомо. Насправді таких робіт, де б досліджувалося питання – чому у людини, яка схудла, інколи з’являються проблеми з ЩЗ, хоча до того, таких не було? – поки що немає. Тож попереду ще багато питань, які слід дослідити.

Корисний бонус — рекомендація від професора Сергія Макаровича Черенька

Для визначення наявного/відсутнього надлишку кортизолу, не обов’язково йти до лабораторії, визначаючи його рівень у слині, сечі тощо. Потрібен всього один тест – дексаметазоновий тест на кортизол: на ніч людина приймає 2 пігулки дексаметазону (сумарно – це 1 мг), а вранці виконується тест на кортизол. В нормі він має бути дуже низьким. Якщо це не так, далі потрібно буде з’ясувати причину, що провокує гіперкартизолемію (гіпофиз, наднирники, екзогенне надходження гормонів з ліками центральної дії або топічними, пухлина наднирника тощо), усунувши яку, людина повністю одужує.

Дуже коротке резюме

Отже, слідкуйте за своєю вагою, а, коли вона починає зростати, не керуйтеся міфами й не миріться з цим, зверніться до лікаря!