Здуття та розтягнення живота – безневинний симптом чи прояв хвороби?

Здуття та розтягнення живота – безневинний симптом чи прояв хвороби? /freepik

Що спричиняє здуття живота, як у цьому розібратися, щоб розуміти: коли можна допомогти людині з такою скаргою просто в аптеці, а коли слід рекомендувати звернутися до лікаря?

Докладно про цю проблему та шляхи її подолання розповів в рамках майстер-класу Школи інноваційної медицини (SIM) Олег ШВЕЦЬ, к.мед.н., доцент, президент Асоціації дієтологів України, член Президії Української гастроентерологічної асоціації.

Олег Швець, кандидит медичних наук, доцент. /Фото з особистого архіву
Олег Швець, кандидит медичних наук, доцент. Фото з особистого архіву

Здуття та розтягнення живота

Один симптом – маса причин

Різноманітні диспептичні скарги, такі як відрижка, здуття живота, біль у животі та метеоризм, зазвичай описуються пацієнтами як «надлишкові гази», хоча це й не надто точно.

Коли у кишечнику все-таки виникає надмірна кількість газів, це може бути спричинено надмірним заковтуванням повітря, збільшенням продукції газів у внутрішньому просвіті кишечника, поганим всмоктуванням поживних речовин, зниженням всмоктування самих газів через обструкцію або розширенням внутрішньопросвітного газу через зміни атмосферного тиску.

Отже, «гази» – часта скарга, майже кожен з нас час від часу відчуває здуття та розтягнення живота після споживання певної їжі. Але для одних людей ця проблема минає без жодних втручань, а для когось здуття – хронічний стан, що погіршує якість життя, змушуючи, наприклад, прокидатися уночі, робити спробу за спробою випорожнити кишечник, щоб досягти полегшення. Це, своєю чергою, з часом призводить до стійких порушень сну, що тягне за собою цілу низку інших проблем як соматичного, так і ментального здоров’я. Тож, потрібно йти до лікаря! 

Чому виникає здуття?

Це може бути симптомом якогось іншого порушення, приміром, синдрому подразненого кишечника (СПК) або самостійною нозологічною формою. Оцінити симптоми та попередньо визначитись з природою здуття допоможе Римська класифікація, зокрема, Римські критерії Ⅳ перегляду:

  • При функціональному здутті присутні обидві ознаки: рецидивне здуття, розширення живота, що з’являється частіше, ніж раз на тиждень та переважає усі інші абдомінальні симптоми; недостатньо симптомів для відповідності СПК.
  • Може бути наявним: помірний біль та порушення транзиту через здуття.
  • Тривалість симптомів: тривають понад шість місяців, відповідають критеріям, названим вище, не менш як три місяці.

До основних причин виникнення здуття належать:

  • харчова непереносимість (найчастіше вуглеводів: фруктози та лактози) провокує здуття та розтягнення через зростання осматичного навантаження, збільшення затримки рідини у кишечнику та надмірну ферментацію;
  • синдром надмірного бактеріального росту (СНБР) – це надмірне розмноження бактерій у тонкому кишечнику, що провокує появу симптомів внаслідок ферментації вуглеводів, надмірної продукції газу та розтягнення тонкого кишечника. У пацієнтів з СНБР також порушена чутливість рецепторів кишечника;
  • перенесені інфекції, що супроводжувалися порушенням складу мікробіому. Якісні та кількісні відмінності у складі кишкових бактерій – порушення композиції мікробіому кишечника – виявлені при порівнянні пацієнтів з СПК та без нього: встановлено суттєве зменшення представників Ruminococcaceae та Eubacteriaceae у пацієнтів з СПК без здуття проти у хворих на СПК та скаргами на здуття;
  • вісцеральна гіперчутливість (коли насправді газу в кишечнику небагато, але рецептори кишечника та аналізатори ЦНС активно реагують навіть на помірну їхню кількість);
  • уповільнення кишкового транзиту. Здуття є поширеним явищем у пацієнтів з гастропарезом та у хворих з наявними дисмоторними розладами тонкого кишківника (хр.кишкова псевдообструкція та склеродермія). При подовженні часу кишкового транзиту здуття з’являється частіше;
  • порушення вісцеро-соматичних рефлексів (т.з абдомінальнодіафрагмальна дисинергія).

Отже, з огляду на різноманітність причин, неможливо обмежитися порадою їсти повільно, ретельно пережовуючи їжу, щоб разом з її фрагментами не ковтати багато газу, що потім надійде до кишечнику тощо. Адже у гастроентерологічних хворих цей симптом частіше пов’язаний з іншими порушеннями травлення, транзитом газу, його надмірним утворенням та навіть атмосферним тиском. 

З чого може складатися діагностичний алгоритм, як підготуватися до розмови з лікарем?

Перш за все лікар має зібрати ретельний анамнез: з’ясує деталі появи симптомів, наявність/відсутність зв’язку між їжею та появою здуття, чи відчуває людина полегшення після випорожнення кишечника тощо.

Важливо також знати, які операції переніс пацієнт, які ліки та дієтичні добавки приймає.

Дієта, тобто модель харчування – дуже важлива інформація, тож інколи лікар просить пацієнта підготувати до дня візиту щоденник (це може бути й фотощоденник) харчування за 3-5 днів.

Щодо лабораторних та інструментальних методів діагностики, можуть використовуватися водневі дихальні тести для виявлення непереносимості вуглеводів та СНБР; візуальні та ендоскопічні дослідження та серологія целіакії (антитіла до тканинної трансглутамінази IgA.

Лікування здуття живота: основні лікувальні напрямки

Ⅰ. Індивідуальна дієтотерапія

  • обмеження цукрозамінників (сорбітол, ксилітол, манітол, гліцерол);
  • обмеження FOODMAPs (фруктани та інші ферметовані оліго-, ді-, моносахариди. Правильне дотримання такої дієти потребує супроводу дієтолога!);
  • обмеження лактози та фруктози дозволяє добре контролювати симптоми та уникати дефіциту нутрієнтів (якщо клінічно та за результатами водневих дихальних тестів підтверджено непереносимість вуглеводів).
Базові зміни дієти та способу життя
Три основні регулярні прийоми їжі Їсти повільно, по 20-30 хв на кожен основний прийом їжі Максимальне обмеження смажених та жирних страв (стейки, бургери, сосиски, смажена картопля, піца, роли, жирні соуси та підливи, пироги, самса, вершкове масло, твердий сир, тістечка, шоколад, бісквіти)
Помірні розміри порцій їжі та напоїв Не пропускати сніданок, обід та вечерю; не їсти пізніше як за 3 години до сну Щодня споживати не менш як 8 склянок води та/або інших напоїв без кофеїну, газу, алкоголю та цукру
Обмежити до 3 порцій/добу напої з кофеїном Виключити (принаймні 2 дні/тиждень) або обмежити алкоголь: до 1 порції для жінок, до 2 для чоловіків (1 порція – 30 мл міцного алкоголю, або 100 мл вина, або 300 мл пива)  Щодня 30 хв фізичних вправ та адекватний відпочинок (медитації, йога, масаж тощо; налагодження здорового нічного 8-годинного сну  
Обмежити фрукти та ягоди до 3 невеликих (до 80 г) порцій/день та фруктового соку – до 200 мл Уникати споживання продуктів з цукрозамінниками

Продукти, що спричиняють значну продукцію кишкового газу:

  • коренеплоди (цибуля, морква, редис, лук-порей, пастернак, селера, огірки, листова та китайська капуста);
  • бобові (квасоля, горох, сочевиця, соєві боби);
  • фрукти (банани, сухофрукти);
  • вуглеводна їжа (коричневий рис, висівки, пророщені злаки).

Ⅱ. Фармакотерапія

  • спазмолітики та антифлатуленти,
  • прокінетики,
  • нейромодулятори (амітриптилін, есциталопрам, буспірон тощо),
  • еубіотики (рифаксимін),
  • комбіновані препарати (селективний спазмолітик+антифлатулент).

Резюме

Отже, здуття та розтягнення живота є доволі поширеним симптомом, повторюваність якого протягом тривалого часу має спонукати пацієнта звернутися по допомогу до лікаря. Адже без диференціації причин, уточнення діагнозу та адекватного лікування, стан хворого буде погіршуватись.

Але і фармацевт може надати суттєву допомогу в рамках фармацевтичної опіки у такому випадку пояснити важливі аспекти фармакотерапії або порекомендувати препарат для усунення симптомів абдомінального болю, здуття та розтягнення живота.