«Ледачий шлунок»: як його розбудити?

Як проявляється функціональна диспепсія, котру часто називають «ледачим шлунком» або «нетравленням», як її розпізнати та позбутися, — розповідає завідувачка кафедри терапії та сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, професор, доктор медичних наук Лілія БАБІНЕЦЬ.

Найбільше страждають молоді люди

Поширеність функціональної диспепсії (ФД) у більшості країн світу значна, і становить 15-20%, при тому що 2 /3 осіб, які мають всі її симптоми, до лікарів не звертаються. Пік захворюваності припадає на молодий працездатний вік – 30-40 років.

Ризик появи ФД повʼязують не тільки з порушенням дієти, але й із застосуванням нестероїдних протизапальних засобів, а також і з такими, здавалося б, «нетрадиційними» факторами, як низький освітній рівень, високий соціально-економічний рівень, оренда житла, відсутність центрального опалення, подружнє життя. У деяких пацієнтів ФД може бути повʼязана з тютюнопалінням і психологічними проблемами. Важливим фактором є інфекція Helicobacter pylori. 

Критерії «розпізнавання»

• До найтиповіших і найпоширеніших симптомів ФД належать:
• Абдомінальний біль або дискомфорт в епігастрії по серединній лінії живота
• Нудота і/або блювання
• Печія
• Відрижка, аерофагія, регургітація
• Відчуття переповнення після їди
• Раннє відчуття насичення
• Здуття живота

У патогенезі мають важливу роль шлункова гіперчутливість, порушення моторики шлунка та його спорожнення — гастропарез,зміна кислотності, запалення у дванадцятипалій кишці та дуоденальна еозинофілія, перенесені інфекції ШКТ: норо вірус, Escherichia coli, Salmonella, Campylobacter та лямблії, також можуть спричинити функціональну диспепсію. Дослідження засвідчили, що стрес і тривога можуть передувати симптомам ФД, і навпаки – її симптоми можуть спричинити стрес і тривогу.

Також слід переглянути список медикаментів, які вживає пацієнт, оскільки симптоми диспепсії можуть бути спричинені нестероїдними протизапальними препаратами, бісфосфонатами, антибіотиками, антидіабетичними або антигіпертензивними ЛЗ.

Якщо інший діагноз не встановлено

Безперечно, згадані скарги у пацієнтів спостерігаються й при інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Тож згідно з Римськими критеріями ІV перегляду виділяють нові критерії, які дають змогу відрізнити функціональну патологію ШКТ від інших розладів:

• початок клінічних проявів протягом не менше ніж 6 місяців до встановлення діагнозу
• наявність симптомів протягом останніх 3 міс
• вказані симптоми виникають не рідше 1 разу на тиждень
• відсутність очевидних анатомічних і фізіологічних відхилень при проведенні рутинного клінічного обстеження.

Діагностика ФД відбувається шляхом виключення інших органічних захворювань.

ФД діагностується, коли не підтверджується органічна диспепсія.

Дієта важлива і залежить від виду диспепсії

Дуже важливо налагодити правильне харчування пацієнта з ФД. Однак обирати дієту необхідно, з’ясувавши характер порушень і визначивши вид диспепсії шлунка:

• Бродильна диспепсія — виникає при надмірному вживанні солодощів, борошняних виробів, капусти, фруктів та бобових, проявляється метеоризмом і відчуттям тяжкості після їди. Відтак у раціоні мають переважати білкові продукти, слід виключити вуглеводи.
• Гнильна - при надмірному вживанні білкових продуктів, м’яса, проявляється частою діареєю. У раціоні мають переважати рослинні вуглеводи, білків — небагато, і тільки легко засвоювані, м’ясо повністю виключити.
• Аліментарна - спричинена тривалим порушенням харчування, супроводжується відчуттям тяжкості після їди, у стільці можуть бути шматочки неперетравлених продуктів. Необхідно забезпечити здорове харчування.
• Жирова — при надмірному споживанні дуже жирної їжі, внаслідок чого також виникає відчуття тяжкості після їди, нудота і світлі жирні випорожнення. Необхідно виключити жири тваринного походження, додавши в раціон трохи рослинних.

Окрім специфічних рекомендацій існують й загальні, котрих рекомендовано дотримуватися всім пацієнтам з ФД.

• 5-6 прийомів їжі на день невеликими порціями (щоб залишалося відчуття неповного шлунка)
• їсти повільно, ретельно пережовуючи, при цьому не відволікатися на перегляд гаджетів, читання тощо
• не перекусувати «на ходу»
• не вживати їжу за 2 години до сну
• готувати страви на пару, запеченими чи вареними, обов’язкові перші страви
• відмовитися від фаст-фуду, приправ і ароматизаторів, кави, цигарок, алкоголю
• не вживати гострих, смажених, копчених, маринованих страв
• їжа має бути тільки помірної температури
• відмовитися від води з крана та газованих напоїв
• під табу: дріжджове тісто, консерванти, томатна паста, сирі фрукти і овочі, рис і фруктові соки
• переїдання і голодування неприпустимі, тільки при аліментарній диспепсії може бути призначено добове голодування з переходом на загальну дієту до повного одужання.

Основні підходи до лікування

При легкому перебігу ФД показані:

• неспеціалізована психотерапія;
• модифікація харчування та способу життя;
• медикаментозна терапія із наданням переваги стандартизованій фітотерапії, про/пре біотичним препаратам, а також короткотривала терапія (інгібітори протонної помпи, спазмолітики, ферменти, прокінетики, заспокійливі і легкі антидепресивні засоби).

При тяжких проявах ФД – додатково призначають антидепресанти (трициклічні чи інгібітори зворотного захоплення серотоніну, норадреналіну).

У складних випадках – лікування у вузького спеціаліста: гастроентеролога, психотерапевта або психіатра, хірурга тощо.

Усім пацієнтам із ФД рекомендовано тестування на H. pylori. Якщо інфекція виключена або пролікована, рекомендується лікування ІПП.

Якщо антисекреторна терапія неефективна, слід розглянути можливість призначення фітопрепаратів, прокінетиків, нейромодуляторів.

Трициклічні антидепресанти (ТЦА) рекомендовані як нейромодулятори першої лінії (найчастіше — амітриптилін або нортриптилін). Амітриптилін має більш виражені антихолінергічні побічні ефекти, тому його призначення менш бажане пацієнтам літнього віку або пацієнтам із закрепами.

Якщо терапія ТЦА виявиться неефективною або спостерігається виражена нудота, рекомендовано буспірон або міртазапін.

Курорт – тільки на користь

Пацієнтам з ФД показана загальна кліматотерапія, руховий режим і мінеральні води:

• при диспепсії з проявами секреторної недостатності шлунка — малої та середньої мінералізації, переважно хлоридні, хлоридно-сульфатні, сульфатно-хлоридні, кімнатної температури
• при диспепсії з проявами ацидизму — гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні, гідрокарбонатно-хлоридні (малої або середньої мінералізації), теплі, дегазовані.

Також корисні:

• бальнеотерапія: лікувальні душі (циркулярний, Шарко), природні та штучні ванни (соляні, прісні або шавлієві, перлинні, вібраційні).
• грязе- та теплолікування: грязьові аплікації на ділянку передньої черевної стінки і попереку (грязьовий пояс) або аплікації озокериту або парафіну на цю ж ділянку.