Біопрепарати в дерматології: очищають шкіру, пригнічуючи запалення

Біопрепарати в дерматології: очищають шкіру, пригнічуючи запалення

Біопрепарати — відносно новий тип ліків, що використовуються в терапії запальних захворювань шкіри, в першу чергу при псоріазі, а також екземі. Вони впливають на надто активні ланки імунної системи, знімаючи таким чином запалення та опосередковані ним симптоми: почервоніння, свербіж, лущення, дискомфорт тощо.

Впровадження та постійний розвиток біологічних препаратів значно покращила якість лікування пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями шкіри. Сьогодні завдяки таким агентам можна досягти вражаючих успіхів у лікуванні псоріазу, атопічного дерматиту, хронічної спонтанної кропивʼянки та гнійного гідраденіту.

Біологічні препарати в дерматології: різні цілі – одна мета

Біологічні препарати являють собою штучно сконструйовані моноклональні антитіла та інші білки, що блокують специфічні цитокіни (медіатори запалення) або рецептори, які опосередковують запалення, що спостерігається при екземі, псоріазі та подібних станах.

Є різні типи біологічних препаратів — наприклад, інгібітори ФНП (фактора некрозу пухлини \TNF), також відомі як ʼанти-TNFʼ препарати. Інші типи біологічних препаратів націлені на інші цитокіни, інтерлейкіни (насамперед, IL-4, IL-2/23, IL-17), а також допомагають обмежити запальні захворювання шкіри.

Біопрепарати допомагають зменшити симптоми дерматологічних запальних захворювань та збільшити тривалість ремісії. Однак для багатьох пацієнтів з такими станами можуть бути основною проблемою вартість та доступ до біологічних препаратів.

Біологічні препарати революціонізували лікування псоріазу

Розробка цілої серії біопрепаратів різко змінила ландшафт лікування пацієнтів із псоріазом – це показання №1 для цього класу ліків. На сьогоднішній день у західних країнах за цим показанням використовується понад десяток таких засобів.

Як при помірному, так і при важкому псоріазі західні інструкції, зокрема, Американської академії дерматології та Національного фонду лікування псоріазу рекомендують системну терапію, що включає біологічні препарати.

Нещодавно проведений метааналіз показав, що біопрепарати (зокрема, бродалумаб, гуселкумаб, іксекізумаб та рисанкізумаб) забезпечують при псоріазі середнього та тяжкого ступеня вищу частоту відповіді порівняно з іншими класами ліків, які використовуються при цьому захворюванні. Однак адекватні прямі порівняльні КД практично не проводилися, тому визначити оптимальний варіант лікування все ще непросто.

Три нюанси застосування біологічних препаратів при псоріазі

Є кілька моментів, які варто враховувати під час лікування псоріазу біологічними препаратами.

1. Оцінка наявності коморбідних станів, особливо супутнього болю у суглобах. Бляшковий псоріаз та інші форми хвороби зазвичай передують розвитку псоріатичного артриту (ПсА); приблизно у 25% хворих на псоріаз є супутній ПсА. Звʼязок між псоріазом та ПСА повинен обговорюватися з пацієнтом.

При веденні пацієнтів з псоріазом та ПСА деякі лікарі вибирають біопрепарати, схвалені для лікування обох цих станів. При цьому деякі ліки, схвалені тільки при бляшковому псоріазі, також можуть бути ефективними у зниженні симптомів ПсА. Використовуються інгібітори фактора некрозу пухлини альфа (адалімумаб, інфліксімаб, цертолізумаб пегол, етанерцепт), інгібітори інтерлейкіну (IL)-17 (іксекізумаб, секукінумаб), інгібітори IL-12/23 (устекінумаб) та інгібітори IL-23 (гуселькумаб).

2. Лікування ведеться з урахуванням можливого розвитку серйозних побічних ефектів. Ризик серйозної інфекції, повʼязаний із застосуванням інгібіторів IL-17 та IL-12/23, — те, що клініцисти повинні обговорити з пацієнтами ще до початку їх прийому цих ліків. Проте це обговорення має проводитися у відповідному контексті загального ризику інфекції у всіх пацієнтів із псоріазом. Ризик серйозної інфекції у пацієнтів, які приймають інгібітори IL-17 або IL-12/23, близький до пацієнтів з псоріазом середньотяжкого ступеня, які не приймають ці препарати. (Інгібітори IL-17 та IL-12/23 мають подібну частоту «побочок».)

Згідно з останніми даними, частота серйозних інфекцій при застосуванні цих біологічних препаратів не вище, ніж у пацієнтів, які не одержують системної терапії (за винятком кандидозу). Також повідомлялося про поодинокі випадки розвитку запального захворювання кишечника при прийомі інгібіторів IL-17.

3. Може стати проблемою дотримання режиму терапії. Як і у випадку з багатьма хронічними захворюваннями, прихильність до лікування може виявитися складним завданням для пацієнтів з бляшковим псоріазом, особливо з тяжким перебігом хвороби. Хоча показники прихильності до лікування біологічними препаратами вищі порівняно з іншими класами, які використовуються в лікуванні псоріазу (в т.ч. топічними препаратами), вони все ж таки далекі від ідеалу.

В найближчому майбутньому

Незабаром може бути зареєстрований новий біологічний препарат для лікування псоріазу, який ще ефективніше знижуватиме запалення. Серед безлічі біопрепаратів, що проходять клінічні випробування при шкірних захворюваннях, один показав багатообіцяючі результати в лікуванні бляшкового псоріазу і в даний час очікує затвердження: це антитіло бімекізумаб.

Бімекізумаб – подвійний високоселективний інгібітор IL-17A та IL-17F. Інтерлейкін 17A та інтерлейкін 17F – два типи медіаторів запалення, які надекспресуються при псоріазі. На сьогодні створені антитіла, які блокують вироблення лише інтерлейкіну 17A.

Нещодавно три порівняльні КД, BE READY, BE VIVID та BE RADIANT, показали безпеку та ефективність бімекізумабу при псоріаз, хоча він був повʼязаний зі значно більш високою частотою розвитку кандидозу ротової порожнини, ніж біопрепарат-компаратор (19,3% проти 3% з секукінумабом).