Дивний запах тіла? Звинувачуйте… ліки!

Деякі ліки посилюють потовиділення та його трансформацію в ароматичні речовини. Інші змінюють запах із рота. Треті – модифікують склад мікрофлори шкіри. Четверті – самі мають запах або ж порушують роботу ендокринної системи.

Як ліки міняють запах тіла

Слід зазначити, що лікарські засоби змінюють запах тіла у вигляді різних механізмів. Деякі посилюють потовиділення, такі як адреналін, псевдоефедрин, трамадол, антидепресанти (зокрема, флуоксетин, пароксетин та венлафаксин), прегабалін, габапентин, кодеїн, омепразол тощо тощо.

Одні ліки порушують травний транзит і викликають відрижку — як, наприклад, інгібітори протеази, нікотин, ефірна олія мʼяти.

Інші препарати зменшують вироблення слини або модифікують мікробну флору, як деякі антидепресанти та нейролептики, опіоїди, антисептичні рідини для полоскання рота.

Треті самі по собі мають неприємний запах чи утворюють ароматичні сполуки: літій, дифосфонати.

Деякі препарати значним чином трансформують склад мікробної флори (антибіотики, антисептики та протигрибкові засоби) або ж порушують роботу ендокринної системи.

Запах тіла та ліки: метаболічні особливості

Піт синтезується невеликими залозами, розташованими під шкірою, після чого евакуюється її поверхню через невеликі канали. Піт необхідний для підтримки гомеостазу: його випаровування стабілізує внутрішню температуру тіла. Відомо, що поганий запах тіла може посилюватися, якщо людина дуже потіє – цей стан називається гіпергідрозом. (Часто гіпергідроз не повʼязаний з якоюсь конкретною проблемою зі здоровʼям.)

Однак піт сам по собі практично не має запаху — характерне «амбре» надають йому рої бактерій. Мікроорганізми, що живуть на шкірі, швидко розмножуються у присутності поту, і подальше розщеплення цього секрету на кислоти може спричинити відчутний запах.

Кожному – свій запах

Втім, у процесі «ароматизації» відчувають не лише бактерії – науці відомо набагато більше змінних, які безпосередньо впливають на запах нашого тіла. При пошуку винуватців зміни запаху тіла насамперед слід враховувати

• вік,
• емоційний стан,
• характер харчування,
• період менструального циклу,
• деякі хронічні захворювання (мабуть, найвідоміший приклад – діабет),
• прийом певних лікарських засобів.

Що стосується останнього фактора, то, загалом, досить важко передбачити, чи викличе конкретний лікарський засіб «дивний» запах тіла у певної людини — це можна вже констатувати тількт постфактум. Річ у тому, що метаболізм препаратів варіюється залежно від генетичних особливостей та актуального стану здоровʼя пацієнта. До того ж на цю тему проводилося недостатньо досліджень. Але все ж таки списки найпоширеніших «ароматичних порушників» складено!

Ліки, що змінюють запах тіла: «чорні» списки

Які види ліків можуть викликати потовиділення та запах тіла? Відомо лише кілька груп ліків, які викликають ці побічні ефекти. Причому на це здатні навіть безрецептурні препарати та дієтичні добавки, які було б важко запідозрити у такому «підступі»!

L-карнітин – улюблена амінокислота всіх «зожніків». Після абсорбції карнітин зазвичай перетворюється на печінки на триметиламін, запах якого нагадує запах тухлої риби. Останній, своєю чергою, піддається ферментативному метаболізму в печінці й окислюється до N-оксиду триметиламіну (ТМАО), який виводиться з організму різними шляхами (з сечею, слиною, потім і т. д.). Сам ТМАО не має запаху, проте ферментативний дефіцит при метаболізмі левокарнітину призводить до надлишку триметиламіну в організмі, який виводиться безпосередньо, не перетворюючись, як треба було б у нормі, на ТМАО. Пацієнти з дефіцитом певних ферментів виділяють триметиламін з усіма біологічними рідинами (слина, сеча, піт, виділення статевих органів тощо) – ось і джерело неприємного «пахощів»!

Цистеамін – антиоксидант, який може дати як «побочку» капустяний аромат. У цьому випадку аномальний запах шкіри повʼязаний з високою реактивністю цієї речовини, що миттєво окислюється.

Рибʼячий жир, а також поліненасичені кислоти омега-3 або, якщо бути точним, етилові ефіри омега-3 кислот. Серед побічних ефектів таких добавок фіксувався також змінений запах тіла, котрий є результатом метаболізму етанолу, що вивільняється з висококонцентрованої форми ефіру рибʼячого жиру.

За різними механізмами аномальний запах шкіри провокують і серйозніші рецептурні ліки:

• синтетичний гонадотропін-рилізинг-гормон, що використовується для корекції раннього статевого дозрівання, лейпролід ацетат;
• протиепілептичний препарат, який іноді також використовують для усунення нападів мігрені, топірамат,
• ретиноїд бексаротин,
• препарати інтерферону, що призначаються при запально-імунних захворюваннях,
• засоби, котрі застосовуються при спадкових порушеннях обміну речовин, фенілбутират натрію та гліцеринфенілбутират,
• антидепресант сертраліну гідрохлорид, який також стимулює гіпергідроз, холодний піт
• засоби, котрі містять цинк.

Якщо говорити про антидепресанти, то вони зазвичай змінюють запах тіла, викликаючи надмірне потовиділення — тобто. неприємний запах тіла не є прямим наслідком їхнього використання. У піт здатні кинути — у прямому значенні слова — найбільш популярні препарати цього класу: флуоксетин, прегабалін, зидовудін, габапентин, пароксетин та інші інгібітори зворотного захоплення серотоніну.

В окремих випадках деякі люди відзначають підвищене потовиділення, викликане абсолютно «невинними» речовинами, такими як:

• нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ). Зокрема, про такі побічні ефекти повідомлялося при застосуванні кетопрофену та напроксену.
• пілокарпін – похідне метилімідазолу, стимулятор мускаринових рецепторів, який зокрема використовується як активна речовина в офтальмологічних розчинах, що застосовуються для лікування пресбіопії та глаукоми.

Подумати про наслідки

Як можна зробити висновки, досить багато препаратів викликають потовиділення, що, своєю чергою, може призвести до неприємного запаху тіла. Тому при виникненні такого ризику, не забудьте проінформувати про нього пацієнта: зміна запаху тіла може мати далекосяжні соціальні та психологічні наслідки, і це необхідно враховувати під час консультування.

Якщо це небажане явище стає занадто обтяжливим для пацієнта або оточуючих і здається, слід розглянути різні варіанти: замінити ліки, підкоригувати дозу, посилити заходи гігієни або вдатися до більш ефективних косметичних засобів.

У випадку гіпергідрозу краще вибрати антиперспіранти (продукти без запаху) — важливо не плутати їх з дезодорантами, дія яких суттєво відрізняється: у той час, як перші зменшують вироблення поту, другі тільки маскують неприємні запахи.

Крім антиперспірантів-дезодорантів, існують інші методики корекції запаху тіла. Варто спробувати:

• Зміну раціону. Алкоголь, чай, кава і більшість спецій підвищують температуру тіла (і, отже, вироблення поту), тоді як часник і цибуля здатні надавати поту більш виражений запах.
• Витирати насухо після миття: бактерії схильні розмножуватися інтенсивніше на вологій шкірі.
• Частіше міняти взуття – краще не носити одну й ту саму пару взуття два дні поспіль.
• Методики розслаблення (наприклад, йога чи медитація), адже стрес, бурхливі негативні емоції – відомі чинники, що впливають вироблення поту.