«Веселі» пігулки: навіщо фармвиробники розмальовують таблетки в різні кольори?

Блакитні антибіотики

Мені було десь чотири, коли я зʼїв пачку антибіотика, який ВООЗ класифікує за системою AWaRe як «доступний». Не найбільш термоядерні ліки, але навряд чи хто-небудь стверджуватиме, що десяток таких таблеток безпечний для 20-кілограмового тіла. Бабуся, на відміну від ВООЗ, не розцінювала цей препарат як доступний і якісно сховала його у високій настінній шафі. Але я все-таки знайшов. Дістав. І обімлів. Не тому, що я так любив лікуватися (НІ!) або замислювався про карʼєру на фармвиробництві. Просто таблетки в цій пачці були дивовижно блакитного кольору, а я тоді не знав іншого способу висловити захват, ніж зʼїсти обʼєкт захоплення.

Психіка витіснила цей випадок — як і обряд екзорцизму, який потім провела бабуся, вимиваючи з мене еритроміцин.

Відтоді «блакитні таблетки» асоціюються з препаратом абсолютно іншого класу. І я подумав: а навіщо взагалі потрібно було фарбувати таблетки антибіотика в колір ясного середземноморського неба? Нудний білий (а ще краще сірий) безпечніший для цікавих дітей!

І можна сказати, що мою думку виробники ліків поділяли тисячоліттями. 

«Нудні» безбарвні ліки

Найперша пігулка зʼявилася у Стародавньому Єгипті у вигляді невеликої круглої кульки, що містила лікарські речовини, змішані з глиною чи хлібом.

Наступні пʼять тисяч років — фактично до другої половини 20 століття — усі пігулки, хоч і змінили форму та склад, були в цьому відношенні однаковими: забарвлення практично не мали.

І ОТС, і Rx-лікарські засоби у вигляді таблеток або драже були доступні тільки в білому кольорі, рідше — сірому чи пастельних тонів. Ситуація почала змінюватися відносно недавно і, як завжди, дякуючи технологічному прогресу: в 1975 році зʼявилася нова технологія мʼяких желатинових капсул, завдяки чому фармвиробники отримали можливість «розфарбовувати» свої продукти. Спершу використовували базові кольори — вишнево-червоний, зелений і насичений жовтий. А зараз препарати можна забарвити у будь-яку з 80 000 колірних комбінацій. 

Як зʼявилися таблетки різних кольорів

Відтоді колір став важливою складовою «особистості» лікарського засобу. Сьогодні рішення про колір таблеток, драже або капсул ухвалює виробник препарату — і воно переважно ґрунтується на маркетингу: асоціації, які проводять пацієнти з тим або тим відтінком, можуть вплинути на їхню прихильність до терапії, а відповідно — на ефективність самих ліків. Ну і, безперечно, на продажі.

Тож насправді фармвиробники почали випускати таблетки різних кольорів тому, що їх дійсно приємніше ковтати, і не тільки дітям. Ще півстоліття тому (в 1970-х) фармкомпанії дізналися, що споживачі можуть асоціювати ефективність або потенціал ліків з… кольором пігулки. До того ж згідно з результатами опитувань білі таблетки викликають у пацієнтів підсвідоме відчуття тривоги.

Отак наприкінці минулого століття і зʼявилися таблетки різних кольорів. Ну і, звичайно, з різнокольоровими таблетками простіше проводити раціональну фармакотерапію: колірне кодування спрощує ідентифікацію ліків. Уявіть канонічного пацієнта середніх років з гипертонією і коморбідними станами, якому щодня необхідно вживати три-пʼять препаратів — колір капсули або драже, як і їхня форма, допоможуть орієнтуватися в лікуванні хоча б частково.

Деякі відомі виробники випускають двоколірні (контрастні) капсули й навіть підписують свої пігулки, адже дуже багатьом пацієнтам доводиться розписувати вживання ліків мало не по годинах.

Це особливо актуально для людей похилого віку, яким легко заплутатися під час вживання численних ліків, хоча така диференціація корисна і для медичних працівників: яскраві кольори так само допомагають запобігти лікарським помилкам.

Таблетки різних кольорів: влада відтінку

Як не крути, колір опосередковано впливає на характеристики ліків. Сучасні дослідження показують, що насиченіший відтінок пігулки, то потужнішими здаються ці ліки споживачеві — як з точки зору ефективності, так і з точки зору побічних ефектів.

Чи варто говорити, що подібна упередженість може позначитися на результатах лікування! Одне дослідження, що вивчало всілякі ефекти плацебо і ноцебо, показало, що

• червоний, жовтий і оранжевий повʼязані зі стимулювальним ефектом,
• а синій і зелений — із заспокійливим.

Та й в цілому червоні драже плацебо були практично настільки ж ефективними, як і справжній анальгетик. 

Також зʼясували, що найкраще лікують депресію капсули жовтих відтінків. А таблетки синього кольору оптимальні в якості снодійних: діють швидше і довше, ніж інші.

Далі — більше. До кінця 20 століття стало зрозуміло, що бежевий і помаранчевий найкраще підходять для засобів з догляду за шкірою, а червоний найефективніше «працює» при серцево-судинних захворюваннях.

Viagra і Levitra: дві таблетки різного кольору

Сьогодні — після численних наукових і маркетингових досліджень — блакитна таблетка асоціюється у нас вже аж ніяк не з антибіотиками. Як фінальний яскравий приклад ролі кольору у «фармі» приведу два відомих засоби від еректильної дисфункції: Viagra і Levitra.

Viagra, блакитна таблетка в формі ромба, була вперше представлена ​​в 1997 році й одразу ж стала сенсацією, а незабаром — одним з найуспішніших рецептурних препаратів у історії фармацевтичної промисловості: тільки за один рік обсяг продажів цього продукту склав 1,74 мільярда доларів США.

У 2002 році маркетологи, які займалися промоцією його конкурента, Levitra, провели мозковий штурм щодо вибору кольору для свого бренду. Головна мета полягала в тому, щоб «перемогти блюз», тобто небесно-блакитні таблетки Viagra.

Масштабне ринкове дослідження показало, що споживачі не «резонують з образами» Viagra. Маркетологи виявили, що блакитний відтінок конкурентних таблеток був занадто холодним і не «чіпляв» споживачів (тобто, повторили результати старих досліджень, що згадувалися вище). Тому для Levitra вибрали більш привабливий і «науково обгрунтований» колір» — надзвичайно яскравий і енергійний помаранчевий. А під нього вибирався вже логотип — полумʼя.