Йодна профілактика: коли доречна, а коли небезпечна

Для профілактики використовують препарати калій йодиду (КІ). Проте спеціалісти застерігають: приймати ці ліки завчасно не можна!

Про те кому, коли і як застосовувати такі препарати, розповів доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О. Богомольця Микола ХАЙТОВИЧ.

Йодна профілактика: важлива інформація про мікроелемент

– Йод – один із мікроелементів, вкрай необхідних організму. Добова його потреба становить 100-200 мкг. Зазвичай йод використовується щитоподібною залозою для синтезу гормонів, які регулюють обмін речовин в організмі. Йод входить у хімічну структуру цих гормонів.

Недостатність йоду в навколишньому середовищі відчувають близько третини населення планети, в Україні – майже 70% населення. Спектр йододефіцитних захворювань дуже широкий. Частіше зустрічається зоб, серед значущих в соціальному плані – порушення репродуктивної функції у жінок і вроджені вади розумових здібностей у дітей.

Які форми препаратів йоду бувають? Чи виробляють такі препарати в Україні?

– Для профілактики йододефіцитних станів використовують препарати йоду різних виробників, але спектр лікарських засобів українського виробництва на нашому фармринку доволі широкий. Насправді, окрім всім відомого йодомарину від німецького виробника, в наших аптеках є ще й низка препаратів від вітчизняної фармацевтичної компанії «Фармак» (Йодид, Йод-Актив) у різних дозуваннях та лікарських формах (таблетки, капсули); йод-норміл – виробник «Київський вітамінний завод» (1 таблетка містить калію йодиду 130,8 мкг або 261,6 мкг, що відповідає 100 мкг або 200 мкг йоду відповідно); полівітаміни з йодом тощо. Для зовнішнього застосування використовують водний та спиртовий розчини йоду, які також виробляють у тому числі в Україні.

Як приймати препарати йоду з профілактичною метою?

– Передусім для профілактики йододефіцитних захворювань рекомендують споживати продукти моря, додавати до їди адекватну кількість йодованої солі (від 5 до 10 г на добу).

Йодна профілактика також здійснюється шляхом регулярного тривалого вживання медикаментозних препаратів, що містять фіксовану фізіологічну дозу йоду:

• для дітей віком до 12 років – від 50 до 100 мкг на день;
• для підлітків і дорослих – 100–200 мкг на день;
• вагітним та жінкам під час годування груддю – 250 мкг на день.

Препарати йодиду калію слід приймати щоденно, після їди, запиваючи водою.

Чи можна замінювати ці препарати розчином Люголя або спиртовим?

– Категорично забороняється (!) використовувати для профілактики зоба краплі спиртового розчину йоду або розчину Люголя.

Адже навіть в одній краплі розчину Люголя міститься йоду в 100 разів більше, ніж потрібно організму на день! Надлишок йоду може призвести до небажаних наслідків.

Препарати йоду в умовах загрози ядерної атаки

– При радіаційній аварії може відбуватись викид у навколишнє природне середовище радіоактивних речовин у тому числі значних кількостей радіоактивних ізотопів йоду (131-135I).

До заходів радіаційного захисту відносять:

• обмеження перебування на відкритому повітрі,
• укриття у захисних спорудах,
• евакуацію,
• радіаційний контроль харчових продуктів, у тому числі питної води тощо.

При зовнішньому опроміненні радіоактивний йод може осідати на поверхні тіла людини, але досить легко видаляється за допомогою миючих засобів.

При внутрішньому опроміненні радіоактивний йод потрапляє в організм людини інгаляційним чи ентеральним – через споживання забруднених харчових продуктів та/або питної води – шляхом, щитоподібна залоза поглинає його і таким чином зазнає опромінення:

• У дорослих при нормальній функції щитоподібної залози в ній накопичується близько 30% від загальної кількості радіоактивного йоду, що потрапив до організму.
• У дітей, у зв’язку з вищою функціональною активністю та відносно меншими розмірами щитоподібної залози, радіоактивний йод накопичується швидше і у більшій кількості.
• У вагітних жінок також підвищена функція щитоподібної залози, тому рівень накопичення радіоактивного йоду в 1,5 раза більший, ніж у інших дорослих осіб.
• У жінок, які годують груддю, у грудне молоко протягом доби потрапляє до 30% радіоактивного йоду від загальної кількості, що потрапила до організму.

Значні дози опромінення можуть (особливо у дітей) викликати гостре ураження щитоподібної залози (гіпотиреоз, тиреоїдит, тиреотоксикоз). Менші дози можуть викликати новоутворення. Зокрема нині спеціалісти відзначають збільшення частоти раку щитоподібної залози в осіб, що були дітьми під час аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Як запобігти таким наслідкам?

– Для того, щоб зменшити або відвернути радіаційне опромінення щитоподібної залози слід дотримуватись Регламенту проведення йодної профілактики, який був затверджений наказом МОЗ України від 09.03.2021 №408.

Йодне блокування щитоподібної залози полягає у запобіганні або зменшенні поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою за допомогою препаратів стабільного йоду.

Доза, що вводиться при йодному блокуванні у 1000 разів вища, ніж профілактична, що відповідає добовій потребі.

При цьому гальмується або тимчасово припиняється утворення тиреоїдних гормонів.

Коли і як потрібно приймати препарати калію йодиду у випадку радіаційної аварії?

– Профілактика проводиться одноразово:

• тільки після офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність проведення йодної профілактики;
• це стосується лише населення, яке проживає на території, де є загроза забруднення радіоактивним йодом;
• йодне блокування проводиться до моменту впливу радіоактивного йоду або протягом перших 6 годин після поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою.

Доведено, що використання йодного блокування щитоподібної залози:

• через 6 годин зменшує її ефективність на 50%;
• через 12 годин – на 75%;
• через 24 години – на 94%.

Початок йодного блокування пізніше ніж через 14 годин після впливу радіоактивного йоду може завдавати більше шкоди, ніж користь, що очікували. Оскільки зволікання сприяє подовженню біологічного періоду напіврозпаду радіоактивного йоду, що вже накопичився в щитоподібній залозі.

Які дози калію йодиду показані для йодної профілактики?

– Одноразова доза для дорослої людини становить 125 мг (100 мг йоду) препарату калію йодиду. Цей лікарський засіб краще використовувати після їди.

Вказана доза забезпечує захист щитоподібної залози приблизно на 24 години. Дози залежно від віку наведено в таблиці.

У випадку повторного опромінення показано (лише після офіційних оповіщень!) використання дози 50 мг стабільного йоду, але не раніше, ніж через 24 години.

Якими можуть бути наслідки порушення режиму йодопрофілактики?

– Відомо, що тимчасова блокада функції щитоподібної залози та одноразове введення йодовмісних препаратів практично не позначається на стані здоров’я дітей та дорослих.

Натомість безконтрольна, тривала блокада функції щитоподібної залози суттєво збільшує ризик розвитку різноманітних ускладнень, зокрема гіпотиреозу з усіма його негативними проявами – від метаболічних розладів (швидкого збільшення маси тіла), порушення роботи травної системи (закрепи, нудота тощо) до емоційної нестабільності, зниження когнітивних функцій, зокрема, пам’яті та розвитку серцево-судинних захворювань.

Чи існують протипокази для використання йодопрофілактики?

– Так, протипоказаннями для прийому препаратів стабільного йоду є:

• наявність (у т.ч. в анамнезі) захворювань щитоподібної залози (зокрема, гіпертиреозу різної природи);
• фурункульоз;
• токсична аденома;
• підвищена чутливість до йоду;
• герпетиформний дерматит Дюринга;
• геморагічний діатез;
• кропив’янка;
• туберкульоз легень;
• нефрит;
• нефроз;
• піодермія.

Чим ризикують люди, самостійно додаючи йод у чистому вигляді до їжі або води?

– Слід пам’ятати, що йод – це галоген і при передозуванні можуть виникати явища йодизму (нежить, сльозотеча, слинотеча, вугровий висип на шкірі, кропивʼянка, набряк Квінке), а також опіки, подразнення шкіри.

У виняткових випадках, за недоступності таблетованої форми калію йодиду, допускається застосування водного розчину Люголя (містить 5% йоду та 10% йодиду калію) або спиртового 5% розчину йоду з метою йодного блокування щитоподібної залози як показано в таблиці нижче

Про що варто нагадати щодо застосування йоду зовнішньо (обробці ран, йодні сітки «для розсмоктування гематом», саден тощо).

– Йод зовнішньо застосовують як антисептичний, подразнювальний засіб при інфекційно-запальних захворюваннях шкіри та слизових оболонок, для обробки операційного поля, для профілактики інфікування невеликих ушкоджень цілісності шкіри, для зменшення запальних процесів при міозитах, невралгіях (чинить відволікаючу дію).

Не рекомендується його застосовувати у період вагітності або годування груддю через можливий ризик розвитку порушень функції щитоподібної залози відповідно у плода чи дитини.